Справа № 2-453/11
іменем України
12 липня 2011 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Черкашиної М.С.
при секретарі Терещенко О.В.
за участю представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Янченка І.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білопілля справу за позовом ОСОБА_3 до комунального підприємства «Комунсервіс Білопілля» про стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні
встановив:
09 червня 2011 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні . Свої вимоги мотивує тим, що наказом № 3 від 01.07.2008 по Комунальному підприємству «Комунсервіс Білопілля» його було прийнято на посаду охоронника, на якій він працював по 07.12.2010 року включно і наказом № 57 від 07.12.2010 року звільнений з займаної посади за власним бажанням. На підприємстві він отримував мінімальну заробітну плату. Після звернення в травні 2011 року до відповідача і отримання відповідної довідки від 17.05.2011 № 44 виявилось, що відповідач не провів із ним розрахунку при звільненні і винен 2 315,51 грн. заробітної плати. На запитання позивача чому кошти не були виплачені при звільненні, отримав відповідь - відсутні кошти. Беручи до уваги те, що позивач отримував мінімальну заробітну плату на підприємстві, то сума коштів, належна за затримку розрахунку при звільненні складає 7 517,30 грн. Просить стягнути з Комунального підприємства «Комунсервіс Білопілля» 9 832 грн. 81 коп.: 2 315,51 грн. - заборгованість по виплаті заробітної плати + 7 517,30 грн. виплати за затримку розрахунку при звільненні за період із дня звільнення по день звернення до суду із позовом.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги позивача уточнив, просив стягнути 1 315,51 грн. заборгованості по заробітній платі та 700 грн. відшкодування за затримку розрахунку при звільненні , а всього стягнути на користь позивача із відповідача 2 015, 51 грн.
В судовому засіданні представник відповідача Янченка І.П. уточнені позовні вимоги визнав, проти задоволені 2 015,51 грн. не заперечував.
Суд, в межах заявлених вимог позивача, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Янченка І.П., вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають до задоволення виходячи з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Позивач ОСОБА_3 перебував у трудових відносини з відповідачем, що стверджується копією трудової книжки (а.с. 5).
Наказом № 3 від 01.07.2008 по Комунальному підприємству «Комунсервіс Білопілля» ОСОБА_3 прийнято на посаду сторожа ( а.с. 5,7).
Наказом № 57 від 07.12.2010 року ОСОБА_3 звільнений із займаної посади за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України ( а.с. 5а-6) .
Згідно ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.
В силу ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Однак судом встановлено, що при звільненні ОСОБА_3 із роботи сторожем 07.12.2010 року відповідач нарахував, але не виплатив йому заробітну плату .
Згідно довідки Комунального підприємства «Комунсервіс Білопілля» на день звільнення (07.12.2010 року) заборгованість по заробітній платі ОСОБА_3 складає 2 315, 51 грн. ( а.с.3).
В ході судового розгляду справи відповідач виплатив в рахунок погашення заробітної плати 1000 грн., тобто сума 1 315, 51 грн., яка залишилася , підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Згідно ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.20 постанови №13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», при визначенні суми відшкодування за час затримки розрахунку необхідно враховувати розмір спірної суми, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком працівника та інших обставин.
Позивач уточнив вимоги і просив стягнути із відповідача 700 грн. як відшкодування за затримку розрахунку при звільненні, з яким представник відповідача погодився.
Тому суд вважає, що саме така сума підлягає до відшкодування відповідачем на користь позивача.
На підставі викладеного, ст.ст. 115, 116, 117 КЗпП України, керуючись ст.ст. 209, 212, 214-215, 224-226, 367 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_3 до комунального підприємства «Комунсервіс Білопілля» про стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити.
Стягнути з комунального підприємства «Комунсервіс Білопілля» на користь ОСОБА_3 1 315 ( тисячу триста п»ятнадцять) грн. 51 коп. заборгованості по заробітній платі та 700 (сімсот) грн. відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні, а всього стягнути 2 015 грн. 51 коп.
Стягнути з комунального підприємства «Комунсервіс Білопілля» на користь держави судовий збір в розмірі 51 грн.
Стягнути з комунального підприємства «Комунсервіс Білопілля» на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя