Постанова від 12.07.2011 по справі 1-147/11

Справа №1-147/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2011 року м. Білопілля

Суддя Білопільського районного суду Сумської області Черкашина М.С., розглянувши скаргу приватного обвинувачення ОСОБА_3 по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 125 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

17 червня 2011 року ОСОБА_3 звернулась до суду із скаргою приватного обвинувачення по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, мотивуючи свої вимоги тим, що останній 13.10.2010 року приблизно 15.30 год. перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в її домогосподарстві почав виражатись нецензурною лайкою, в ході якої виникла сварка із спричиненням тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_3, а саме наніс приблизно 15 ударів кулаком по голові доти, поки на обличчі не з'явилась кров. Нанесені тілесні ушкодження відносяться до легких.

Стаття 251 КПК України передбачає, що скарга потерпілого повинна відповідати вимогам, які встановлені щодо обвинувального висновку. Ці вимоги містяться у ст.ст. 223, 224 КПК України.

Відповідно до статті 223 КПК України, обвинувальний висновок складається з описової і резолютивної частини. В описовій частині зазначаються обставини справи, місце, час, способи, мотиви і наслідки злочину, вчиненого обвинуваченим, а також докази, які зібрано в справі, і відомості про потерпілого, показання обвинуваченого по суті пред'явленого йому обвинувачення, доводи, наведені ним на свій захист, і результати їх перевірки, наявність обставин, які обтяжують та пом'якшують його покарання. В резолютивній частині наводяться відомості про особу обвинуваченого, коротко викладається суть пред'явленого обвинувачення із зазначенням статті кримінального закону, яка передбачає даний злочин.

Скарга ОСОБА_3 по змісту не відповідає вимогам ст. 223 КПК України. Зокрема, в ній не повно і не чітко викладені обставини справи, що підлягають доказуванню, а саме: місце скоєння злочину, не наведено мотиви інкримінованого злочину, докази, які на думку потерпілого, підтверджують вину обвинуваченого, не зазначені обставини, які обтяжують та пом'якшують його покарання.

Згідно ч.1 ч.2 ст. 251 КПК України суддя, одержавши від потерпілого скаргу з проханням порушити справу , залишає скаргу без розгляду, якщо вона не відповідає вимогам, зазначеним у частині першій цієї статті та повертає її особі, яка подала скаргу.

Крім того, за зазначеною адресою у скарзі обвинувачений ОСОБА_2 не проживає, що підтверджується повернутим конвертом із рекомендованим повідомленням.

12 липня 2011 року скаржниця ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, хоча належним чином була сповіщена про час, день та місце розгляду справи, про причини неявки не повідомила.

З врахуванням вищенаведеного, приходжу до висновку, що відповідно до наданої скаржником заяви не можливо прийняти рішення про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_2, оскільки скарга подана з порушенням вимог ч. 1 ст. 251 КПК України, а тому скаргу слід залишити без розгляду.

Залишення заяви без розгляду не позбавляють права скаржника знову звернутися до суду із даною заявою, усунувши відповідні недоліки.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 223, 224, 251 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_3 про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 125 КК України і притягнення його до кримінальної відповідальності за даною статтею - залишити без розгляду та повернути скаржниці. Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя