ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 47/16309.06.11
За позовом Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного
транспорту України "Укрзалізничпостач"
до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Експрес-Банк
про зобов'язання вчинити дії щодо зняття арешту з коштів
Суддя Станік С.Р.
Представники:
Від позивача ОСОБА_1 -представник за довіреністю від 23.03.2011 р.
Від відповідача ОСОБА_2 -представник за довіреністю від 29.12.2010 р.
В судовому засіданні 09.06.2011 судом на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Державне підприємство матеріально -технічного забезпечення залізничного транспорту України “Укрзалізничпостач” (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Експрес-Банк» про зобов'язання зняти арешту з коштів ДП “Укрзалізничпостач”, накладений постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби м. Києва №248/1 від 22.11.2005, які знаходяться на рахунках відповідача: рахунок № 26000000529 (залишок коштів -19 185,88 грн.), рахунок № 2600300052912 (залишок коштів -135 638,61 грн.), рахунок № 26007022699 (залишок коштів -11,69 грн.), рахунок № 261050005293, рахунок № 260060005297, рахунок № 2600400052913.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2011р. було порушено провадження у справі № 47/163, розгляд справи було призначено на 09.06.2011р.
В судовому засіданні 09.06.2011 позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що постановами Відділом Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції та підрозділом примусового виконання рішень ДВС міста Києва були накладені арешти на кошти позивача, шляхом винесення відповідних постанов щодо примусового виконання наказу господарського суду міста Києва № 17/278 від 30.03.2005. Позивач також зазначає, що постановою № 248/1 про зняття арешту з рахунків боржника від 23.07.07р. постановлено зняти арешт з коштів, на які було накладено арешт, проте відповідач станом на 16.05.2011 р., знаючи про дану постанову, арешт з рахунків позивача не зняв.
В судовому засіданні 09.06.2011 відповідач проти заявлених позовних вимог заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі з огляду на їх недоведеність та необгрунтованість.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
05.04.2005 Відділом Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції винесена Постанова № 250/19 про відкриття виконавчого провадження на примусове виконання наказу № 17/278, виданого Господарським судом міста Києва від 29.03.2005 про стягнення з Державного підприємства матеріально -технічного забезпечення залізничного транспорту України “Укрзалізничпостач” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ОІЛЛ” боргу в сумі 1 488 424,00 грн.
01.06.2005 постановою відділу Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції накладено арешт на грошові кошти позивача в межах суми 1 425 420,02 грн., що знаходяться на рахунках, зокрема, рахунок № 26000000529, рахунок № 2600300052912, рахунок № рахунок № 261050005293, рахунок № 260060005297.
15.07.2005 постановою про арешт коштів боржника накладено арешт на грошові кошти у розмірі 1 431 146,10 грн., підставою цієї постанови визначено примусове виконання виконавчого провадження № 248/1 щодо виконання наказу Господарського суду міста Києва у справі № 17/278 від 29.03.2005 р. про стягнення коштів з позивача на користь ТОВ «ОІЛЛ»в розмірі 1 488 424,00 грн.
27.07.2005 р. підрозділом примусового виконання рішень ДВС Київського міського управління юстиції було видано постанову № 248/1, якою накладено арешт на кошти позивача в сумі 1 431 146,10 грн., на підставі примусового виконання провадження № 248/1 щодо виконання наказу № 17/278 від 30.03.2005 р.
22.11.2005 р. підрозділом примусового виконання рішень ДВС міста Києва було видано постанову № 248/1, якою накладено арешт на кошти позивача в сумі 1 245 839,62 на підставі примусового виконання провадження № 248/1 щодо виконання наказу № 17/278 від 30.03.2005 р.
15.12.2005 р. підрозділом примусового виконання рішень ДВС міста Києва було видано постанову № 248/1, якою накладено арешт на кошти позивача в сумі 1 245 839,62 на підставі примусового виконання провадження № 248/1 щодо виконання наказу № 17/278 від 30.03.2005 р., зокрема, на рахунок позивача № 260040052913.
23.07.2007 р. підрозділом примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві винесено постанову про зняття арешту з рахунків позивача, зокрема, з рахунків, які знаходяться у відповідача: р/р № 26000000529, № 260060005297, № 260260005291, № 2600300052912, № 2612900052, № 2600400052913, № 26007022699.
Листом від 23.07.07 року на адресу позивача та до банківських установ було направлено постанову № 248/1 про зняття арешту від 23.07.07р. оскільки позивач повністю сплатив за наказами Господарського суду м. Києва та виконавчий збір згідно із постановою державного виконавця.
Відповідно до п. 1 постанови № 248/1 про зняття арешту з рахунків боржника від 23.07.07р. знято арешт з коштів, що знаходяться на рахунках Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України “Укрзалізничпостач”, арештованих згідно постанов державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби м. Києва № 248/1 від 09.12.05р. та 18.05.06р., відкритих банківських установах, в тому числі й рахунки № 26000000529, № 260060005297, № 260260005291, № 2600300052912, № 2612900052, № 600400052913, № 26007022699 в Акціонерному банку “Експрес-банк”, МФО 322959, м. Київ, та рахунок 26007022699 в Конотопській філії Акціонерного банку “Експрес-Банк”, МФО 337212, м. Конотоп.
Відповідно до частини 2 та 3 статті 37 Закону та пп. 4.9.2 - 4.9.4 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 № 74/5 про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, яка може бути оскаржена сторонами до начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований або до суду у 10-денний строк.
Крім того, Інструкцією затверджено примірну форму постанови про закінчення виконавчого провадження (додаток 13 до Інструкції), яка передбачає обов'язкове зазначення в такій постанові реквізитів відповідного виконавчого документа.
Відповідно до ст. 59 Закону України “Про банки та банківську діяльність”арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Звільнення майна та коштів з-під арешту здійснюється за постановою державного виконавця або за рішенням суду.
Статтею 37 Закону України “Про виконавче провадження” визначений ряд випадків, за яких виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема, це повне виконання рішення згідно із виконавчим документом.
Згідно з вимогами п. 10.11 “Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті”, затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.012004 № 22 (далі по тексту - Інструкція), звільнення коштів з-під арешту здійснюється за постановою державного виконавця, прийнятою відповідно до чинного законодавства, а також за рішенням суду, яке надійшло до банку безпосередньо від суду.
Згідно зі ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ст. 1074 Цивільного кодексу України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Пунктами 4.10.1 та 4.10.2. Інструкції про проведення виконавчих дій встановлено, що у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадової особи), який його видав, згідно із статтею 401 Закону припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених Законом.
Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження (окрім випадків направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби), повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадової особи), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.
Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Таким чином, судом встановлено, що постановами відділу Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції та підрозділом примусового виконання рішень ДВС міста Києва було накладено арешти на грошові кошти позивача при примусовому виконавчому провадженні № 248/1 щодо виконання наказу Господарського суду міста Києва № 17/278 від 29.03.2005 р. та від 30.03.2005 р. Постановою № 248/1 про зняття арешту з рахунків боржника від 23.07.07р. (п. 1) знято арешт з коштів, що знаходяться на рахунках Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України “Укрзалізничпостач”, арештованих згідно постанов державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби м. Києва № 248/1 від 09.12.05р. та 18.05.06р., відкритих банківських установах, в тому числі й рахунки № 26000000529, № 260060005297, № 260260005291, № 2600300052912, № 2612900052, № 2600400052913, № 26007022699 в Акціонерному банку “Експрес-банк”, МФО 322959, м. Київ, та рахунок 26007022699 в Конотопській філії Акціонерного банку “Експрес-Банк”, МФО 337212, м. Конотоп, однак саме державним виконавцем допущено описку у постанові № 248/1 про зняття арешту з рахунків боржника від 23.07.07р. шляхом не включення в перелік рахунків з яких знято арешт рахунок № 261050005293 на який було накладено арешт постановою відділу Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції від 01.06.2005 р.
Таким чином, оскільки саме державним виконавцем допущено описку щодо не включення рахунку № 261050005293 у перелік, який вказаний у постанові про зняття арешту з коштів позивача, тому суд прийшов до висновку, що неправомірні дії були здійснені щодо позивача саме державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби м. Києва, а не відповідачем, а тому вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача зняти арешт з коштів позивача є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1. У позові відмовити.
2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя С.Р. Станік
дата складання повного тексту рішення: 10.06.2011