Справа № 1-144/11
06 липня 2011 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Черкашиної М.С.
при секретарі Терещенко О.В.
за участю прокурора Топоркової О.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Білопілля справу по обвинуваченню:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, освіта середня, уродженця с. Головашівка Сумського р-ну, мешканця АДРЕСА_1, раніше засуджений 11.11.2008 року Сумським районним судом Сумської області за ч.1 ст.127, ч.1 ст.129 КК України до 2-х років обмеження волі, 07.10.2009 року згідно постанови Конотопського міськрайонного суду Сумської області відповідно до ст.. 82 КК України не відбуту частину покарання замінено на 1 рік 2 місяці 16 днів виправних робіт із відрахуванням 20% із заробітної плати в дохід держави, повністю відбув строк покарання
- за ст. 122 ч. 1 КК України
27 квітня 2011 року близько 19-ї години ОСОБА_2 знаходячись у дворі власного господарства за адресою АДРЕСА_2 на грунті раптово виниклих неприязних стосунків, затіяла словесну сварку із ОСОБА_1, який в стані алкогольного сп»яніння, перебував біля двору сусіднього господарства.
В ході словесної сварки у ОСОБА_1, який підійшов до господарства ОСОБА_2, виник умисел на умисне спричинення тілесних ушкоджень останній.
В подальшому, ОСОБА_1, реалізуючі свій злочинний умисел, спрямований на умисне спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2, взявши із двору свого господарства дерев»яний брус та продовжуючи словесну сварку, навмисно наніс останній по правій руці удар дерев»яним брусом, в результаті чого спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді : «Осаднення, синця та припухлостей м»яких тканин на внутрішній поверхні нижньої третини правого передпліччя, закритого перелому нижньої третини правої ліктьової кістки».
Згідно висновку експерта судово - медичної експертизи № 128 від 23 травня 2011 року дані пошкодження у вигляді травми правого передпліччя, що супроводжувались переломом ліктевої кістки у гр. ОСОБА_2 відносяться до категорії Середньої тяжкості по ознаку тривалого розгляду більше 21 дня.
Виконуючи вказані дії ОСОБА_1 розумів їх суспільну небезпечність, усвідомлював можливість настання суспільно -небезпечних наслідків від цих дій та бажав їх настання.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю і показав, що проживає за адресою АДРЕСА_1 разом із співмешканкою ОСОБА_3 та їx спільним малолітнім сином ОСОБА_4 у «цивільному шлюбі». На даний момент він знаходиться на обліку у Сумському центрі зайнятості як безро бітний. Так, в АДРЕСА_2, по сусідству із господарством в якому він проживає із своєю сім'єю, проживає ОСОБА_2. Із нею вся його родина підтримувала дружні стосунки , неприязних ніколи не було Вони завжди допомагали один одному. 27 квітня 2011 року він на протязі дня був вдома, а співмешканка ОСОБА_3 була на роботі, малолітній син у школі. Після виконання господарських робіт вдома він вжив спиртного та був в стані алкогольного сп'яніння. Потім, десь близько 19-ї години додому повернулася ОСОБА_3 із сином. Оскільки він був в стані алкогольного сп'яніння, то ОСОБА_3 це не сподобалося і між почалася словесна суперечка. Він їй сказав, що якщо вона не хоче щоб була сварка, то їй краще піти до своєї матері і переночувати там, а наступного дня повернутися де неї коли він буде тверезий. ОСОБА_3 погодилася і вийшла із двору на вулицю. Він стояв на вхідних дверях до подвір'я. Син ОСОБА_4 не хотів з ним залишатися, а хотів піти із матір»ю. Проте, підсудний був проти цього, оскільки вже був вечір і на вулиці починало сутеніти, дитині було краще залишитися вдома. Однак ОСОБА_4 намагався проскочити повз нього та він всерівно ловив його на вхідних дверях і відштовхував назад у двір . Так було декілька разів . ОСОБА_4 почав плакати та проситися піти із матір»ю , але ОСОБА_1 йому суворо пристрожив залишатися вдома, а мати хай йде куди бажає, якщо хоче. В цей час, через забор у своєму дворі біля будинку, ставши на лавку, сусідка ОСОБА_2 почала говорити, щоб він припинив насилля у сім'ї. Оскільки дана суперечка між членами його родини саме так називається, бо вона декілька хвилин тому бачила по телевізору сюжет про сімейні сварки та насилля зі сторони чоловіка до дітей та дружини. На що підсудний їй відповів, шоб вона не вмішувалася у їх сімейні справи. При цьому син продов жував намагатися протиснутися мимо нього через двері до ОСОБА_3, яка стояла навпроти подвір'я, на дорозі. Він же перешкоджав сину у цих намірах і відштовхував у двір. Помітивши ці дії, ОСОБА_2 почала кричати, щоб він припинив так чинити, оскільки в іншому разі вона викличе міліпію. Умислу на вчинення хуліганських дій у нього тоді не було, він лише хотів щоб ОСОБА_2 не втручалася в їх сімейне жштя. Даний вислів його розлютив, тому він сказав, щоб вона йшла до свого двору не втручалася в їх сімейні справи. Але ОСОБА_2 продовжувала кричати, що викличе міліцію, якщо він не заспокоїться. Тоді він, лаяючись підбіг до забору і став на лавку зі сторонни вулиці навпроти неї. Він продовжував лаятися на ОСОБА_2, а вона на нього, при цьому він махав руками в її напрямку, намагаючись дістати рукою . Та потім він махнувши рукою, діставши її голови, несильно наніс удар долонею їй по голові. У відповідь, залаявшись на нього, потерпіла штовхнула його рукою в обличчя і він впав із лавки на землю. Ці дії ОСОБА_2 його дужче розлютили і він лаячись на неї нецензурними словами, піднявшись із землі, знову забіг на лавку та махаючи рукою, через забор намагався дістати обличчя ОСОБА_2 В момент, як підсудний впав на землю, потерпіла від шиферної огорожі вийняла дерев»яну палку та лаючись на нього, щоб він пішов від її двору, нанесла дерев'яною палкою, яка мала, довжину десь 2м, шириною десь 4-5 см з одної сторони мала гладку поверхню, а з іншої напівовальної форми з корою коричневого кольору. Всього ОСОБА_2 нанесла підсудному даною палкою десь 3-4 удари по голові. Від даних ударів у нього голова не крутилася і не боліла тоді. Але він ще більше розлютився на потерпілу, на її свавілля. Тому він вхопившись за палку, вихватив її із рук ОСОБА_2 та кинув на землю перед двором, а сам вирішив у відповідь також навмисно нанести їй тілесні ушкодження і тому побіг у свій двір по дерев'яний брус. Взявши у своєму дворі дерев'яний брус, прямокутної форми, розмірами десь 4x4x4см і довжиною близько 1 м із ребристою поверхнею, підбіг до забору і ставши на лавку замахнувся на ОСОБА_2, в якої у руках нічого не було і яка продовжувала стояти в своєму дворі на тому ж місці, обличчям до вулиці і лаятися на нього. Підсудний замахнувся на ОСОБА_2 дерев'яним брусом, щоб завдати їй тілесних ушкоджень. При цьому своє обличчя вона закрила, виставивши перед собою кисть правої руки і удар брусом прийшовся їй по правій руці в ділянку ліктевої кістки. Від цього удару вона зойкнула і збігла із лавки. Він також далі нe продовжував махати брусом на неї та лаятись, а зрозумівши, що сталося щось серйозне із рукою, збіг із лавки та піднявши із землі палку, якою била його ОСОБА_2 та свій брус, поніс до свого двору та зберігав там надалі. Під час даної бійки із ОСОБА_2 його син був у дворі і нічого не бачив, ОСОБА_3 також цього не бачила, так як пішла далі по вулиці . Після цього, зайшовши у двір, він викликав швидку допомогу. Через деякий час приїхала карета швидкої та фельдшер обробивши його рану зеленкою, пішов надавати допомогу ОСОБА_2
Покази підсудного відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.
У зв'язку з тим, що фактичні обставини справи учасниками процесу не оспорювалися, відповідно до ст. 299 КПК України свідки не допитувалися, матеріали справи не досліджувалися, крім документів, що характеризують особу підсудного.
Таким чином, факт скоєння ОСОБА_1 злочину при обставинах, відображених в описовій частині вироку, доказаний повністю.
За таких обставин, суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
При призначенні ОСОБА_1 виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного ним злочину та особу підсудного, який задовільно характеризується за місцем проживання, на утриманні має неповнолітнього сина ОСОБА_4, 1999 року народження, а також пом'якшуючі відповідальність підсудного обставини, а саме: сприяння розкриттю злочину та встановленню істини по справі, щире каяття, має не задовільний стан здоров»я, так як перебуває на обліку в ендокринологічному відділенні Сумської обласної клінічної лікарні з діагнозом цукровий діабет, крім того, потерпіла претензій до підсудного не має.
Обставиною, що обтяжує покарання підсудного в ході судового слідства є вчинення злочину в стані алкогольного сп»яніння.
Таким чином, суд вважає, що за вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, необхідним та достатнім для виправлення підсудного та попередження нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі з випробовуванням.
Речові докази: дерев»яна палка та дерев»яний брус, які знаходяться у ОСОБА_1 під зберігальною розпискою, залишити йому, як власнику (а.с.100).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, і призначити йому покарання за цим законом у виді 1 року позбавлення полі .
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку 1 рік 6 місяців.
Відповідно до п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання і роботи, а також періодично з»являтися для реєстрації в кримінально -виконавчу інспекцію.
Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.
Речові докази: дерев»яна палка та дерев»яний брус, які знаходяться у ОСОБА_1 під зберігальною розпискою, залишити йому, як власнику (а.с.100).
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Суддя: