Справа № 2-443/11
іменем України
05 липня 2011 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Черкашиної М.С.
при секретарі Терещенко О.В.
за участю представника позивача Кащенко В.О.
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля справу за позовом Сумського медичного коледжу до ОСОБА_2 про відшкодування витрат, пов»язаних із навчанням,
03 червня 2011 року представник позивача звернувся до суду із позовом до відповідача про відшкодування витрат, пов»язаних із навчанням, мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_2 був зарахований до Сумського медичного коледжу за спеціальністю «Стоматологія ортопедична»на бюджетну форму навчання у 2007 році. При зарахуванні на навчання за державні кошти позивач та відповідач, у передбаченому законом Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, уклали угоду про підготовку фахівця із вищою освітою, згідно якої відповідач зобов»язувався оволодіти всіма видами професійної діяльності за напрямом підготовки, прибути після закінчення навчання на місце направлення і відпрацювати не менше трьох років. У зв»язку із закінченням навчання у 2009 році відповідачу було видано направлення на роботу до Білопільської центральної районної лікарні, де він в в»язку із відсутністю посади сестри медичної стоматологічного відділення, був працевлаштований на посаду сестри медичної з лікувальної фізкультури. На порушення укладеної угоди, Порядку працевлаштування відповідач 18.06.2010 року звільнився із займаної посади сестри медичної з лікувальної фізкультури за власним бажанням. Оскільки ОСОБА_2, укладаючи угоду з навчальним закладом, був ознайомлений з її умовами та відповідальністю за порушення зобов»язання, позивач просить стягнути із відповідача витрати, пов»язані із навчанням у сумі 7 860 грн. та судові витрати у справі.
В судовому засіданні представник позивача Кащенко В.О. пояснила, що відповідно до Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, після зарахування осіб на навчання за державним замовленням укладають із ними угоду і останні повинні відпрацювати за місцем направлення не менше трьох років, а у разі неприбуття молодого фахівця за направленням або відмови без поважної причини приступити до роботи за призначенням, звільнення його з ініціативи адміністрації за порушення трудової дисципліни, звільнення за власним бажанням протягом трьох років, випускник зобов'язаний відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати. Оскільки відповідач, який навчався за державним замовленням, звільнився із зайнятої посади за власним бажанням не пропрацювавши трьох років, він повинен відшкодувати за власний рахунок повну вартість навчання. Щодо стверджень відповідача, що він звільнився із посади так як вона не відповідає його спеціальності, зазначила, що у червні 2009 року проводився розподіл молодих спеціалістів . За спеціальністю «Стоматологія ортопедична»було виділене лише одне місце у Серединобудській ЦРЛ, на яке було направлено іншого випускника коледжу. Так, як ОСОБА_2 зареєстрований у Білопільському районі, він був направлений до Білопільської ЦРЛ на посаду сестри медичної у стоматологічне відділення. Прибувши на місце направлення виявилося, що дана посада відсутня , але є посада сестри медичної з лікувальної фізкультури, на яку ОСОБА_2 погодився. В подальшому, Міністерство охорони здоров»я за клопотанням управління охорони здоров»я Сумської обласної держадміністрації дозволило продовжити йому роботу на займаній посаді, з якої відповідач звільнився 18.06.2010 року за власним бажанням, не пропрацювавши трьох років. У січні 2011 року відповідачу було направлено лист із пропозицією про відшкодування даних коштів у добровільному порядку, але на даний час гроші не повернуті. Тому вважає позов обґрунтований і такий що підлягає задоволенню.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував. Пояснив, що він дійсно навчався у Сумському медичному коледжі у період 2007 -2009 роки за спеціальністю «Стоматологія ортопедична»на бюджетній формі навчання. 10 вересня 2008 року він уклав угоду із навчальним закладом про підготовку фахівця з вищою освітою, згідно якої зобов»язувався прибути після закінчення вищого навчального закладу на місце направлення і відпрацювати не менше трьох років. У 2009 році, після закінчення навчального закладу, йому було видано направлення до Білопільської ЦРЛ на посаду медичної сестри стоматологічного відділення. Прибувши на місце направлення, з»ясувалося, що дана посада відсутня. Йому було запропоновано посаду сестри медичної із лікувальної фізкультури. Він погодився і був прийнятий на дану посаду 05.11.2011 року, а звільнився 18.06.2010 року, так як дана посада не відповідає його спеціальності. Звільнившись, позивач йому ніякої іншої роботи не надав, тому вважає позовні вимоги позивача не законними і просить відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані та здобуті у справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача, виходячи із наступного.
Згідно частини 1 статті 11 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно статті 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 52 Закону України “Про освіту” передбачений обов'язок студентів-випускників вищих навчальних закладів, які здобули освіту за кошти державного бюджету відпрацювати за направленням, куди направляються на роботу, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою КМУ від 22 серпня 1996 р. N 992 "Про Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням" відповідно до статті 52 Закону України “Про освіту”, з метою забезпечення реалізації права на роботу за фахом випускникам вищих навчальних закладів було дозволено міністерствам і відомствам розробляти з урахуванням специфіки галузі та за погодженням з Міністерством освіти, Міністерством економіки, Міністерством праці, Міністерством юстиції затверджувати порядок працевлаштування випускників підпорядкованих їм вищих навчальних закладів.
Враховуючи наведене, спірні правовідносини регулюються вказаним Порядком працевлаштування випускників вищих навчальних закладів.
Згідно з п.4 Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, керівники вищих навчальних закладів після зарахування осіб на навчання за державним замовленням укладають з ними угоду за формою згідно з додатком N 1.
Вищевказаним Порядком ( п.6, п.8 та п.14) передбачено, що випускник зобов'язаний відпрацювати за місцем призначення не менше трьох років, а у разі неприбуття молодого фахівця за направленням або відмови без поважної причини приступити до роботи за призначенням, звільнення його з ініціативи адміністрації за порушення трудової дисципліни, звільнення за власним бажанням протягом трьох років, випускник зобов'язаний відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати.
Так, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 був зарахований на бюджетну форму навчання по спеціальності 5.110109 «Стоматологія ортопедична»згідно наказу Сумського медичного коледжу від 02 серпня 2007 року за № 169-у ( а.с.9-10).
Відповідно до Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням , 10 вересня 2008 року за № 183 між Сумським медичним коледжем в особі директора Кононова О.В. та ОСОБА_2 була укладена угода про підготовку фахівця з вищою освітою, у якій сторони погодилися із передбаченими зобов»язаннями, шляхом її підписання (а.с. 11).
Наказом Сумського медичного коледжу від 01 липня 2009 року за № 122-у ОСОБА_2, згідно рішення державної кваліфікаційної комісії, присвоєна кваліфікація зубного техніка по спеціальності «Стоматологія ортопедична»( а.с.12-14).
З пояснень відповідача та матеріалів справи вбачається, що після закінчення навчання він отримав направлення щодо працевлаштування до Білопільської ЦРЛ на посаду медичної сестри, відповідно до відомості особистого розподілу молодих спеціалістів Сумського медичного коледжу МОЗ України у червні 2009 року ( а.с. 32).
Із довідок Білопільської ЦРЛ від 22.06.2011 року та 05.07.2011 року вбачається, що ОСОБА_2 після закінчення Сумського медичного коледжу за спеціальністю «стоматологія ортопедична»в 2009 році дійсно був направлений в КЗ «Білопільська центральна районна лікарня»для роботи на посаді медсестри стоматологічного відділення. В зв»язку із відсутністю даної посади з його згоди та згоди Міністерства охорони здоров»я від 19.01.2010 року № 11.02 - 07/21 був прийнятий на посаду сестри медичної з лікувальної фізкультури 05.11.2009 року згідно наказу № 172 від 05.11.2009 року ( а.с. 33-34) .
Із листа міністерства охорони здоров»я до начальника управління охорони здоров»я Сумської обласної державної адміністрації від 19.01.2010 року № 11.02 - 07/21 вбачається, що Міністерство охорони здоров»я України, розглянувши документи ОСОБА_2, який у 2009 році закінчив Сумський медичний коледж за спеціальність «Стоматологія ортопедична»і здобув кваліфікацію техніка зубного, враховуючи клопотання управління охорони здоров»я і службову необхідність, дозволяє йому продовжити роботу на посаді сестри медичної з лікувальної фізкультури ( а.с. 35) .
Згідно витягу із наказу по КЗ «Білопільська ЦРЛ»№ 84 від 14.06.2010 року , ОСОБА_2 звільнений з посади сестри медичної з лікувальної фізкультури з 18.06.2010 року по ст. 38 КЗпП України за власним бажанням ( а.с. 17).
Відповідач не заперечує, що в зв»язку із відсутністю посади за його спеціальністю після закінчення Сумського медичного коледжу у 2009 році, він погодився працювати у Білопільській ЦРЛ на посаді сестри медичної з лікувальної фізкультури з 05.11.2009 року , а звільнився із займаної посади 18.06.2010 року за власним бажанням так як працював не по спеціальності. На даний час відповідач не працює, на обліку у центрі зайнятості не перебуває. Доказів звернення до Сумського медичного коледжу чи управління охорони здоров»я Сумської обласної держадміністрації після звільнення із Білопільської ЦРЛ про допомогу у працевлаштуванні за спеціальністю «Стоматологія ортопедична»відповідач суду не надав.
Відповідно до листа Сумського медичного коледжу від 28.01.2011 року, ОСОБА_2 повідомлявся про необхідність відшкодування до державного бюджету в добровільному порядку вартості навчання у сумі 7 860 грн.(а.с. 19).
Такі дії відповідача суд розцінює, як відмову від виконання взятих на себе зобов'язань, що передбачає правові наслідки, встановлені законом та угодою, а саме повернення витрачених коштів на навчання у державний бюджет, за рахунок якого відповідач здобув освіту у вищому навчальному закладі.
За загальними правилами Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. При цьому цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Тобто, відповідач повинен нести відповідальність за порушення зобов'язання відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства України.
Підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язань, передбачені ст. 617 ЦК України судом не встановлено.
Чинним законодавством порядок (механізм) відшкодування до державного бюджету вартості навчання за державним замовленням не регламентований, і не визначений державний орган, який повинен заявляти відповідні позови в інтересах держави, проте це не є підставою для звільнення від такого відшкодування.
Позивач -Сумський медичний коледж являється комунальним закладом Сумської обласної ради, юридичною особою і здійснює види діяльності за КВЕД : «Вища освіта, освіта дорослих та інші види освіти», що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та довідкою з ЄДРПОУ, тобто Сумський медичний коледж як сторона в угоді про підготовку фахівця з вищою освітою за рахунок державних коштів, є органом, який відповідно до ч.4 ст.38 ЦПК України вправі представляти інтереси держави, тобто є належним позивачем (а.с. 6-8).
Таким чином, суд прийшов до переконання, про задоволення позовних вимог позивача та стягнення із відповідача суми витрат , пов»язаних із навчанням у розмірі 7 860 грн. на користь Сумського медичного коледжу на відповідний рахунок (а.с.8) .
Судові витрати - судовий збір та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, в порядку ст.88 ЦПК України, підлягають стягненню із відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст.10, 38, 60, 88, 208, 212-215, 218 ЦПК України, на підставі ст. ст. 11, 509, 526, 530, 610 ЦК України, ЗУ «Про вищу освіту», Постанови КМУ від 22 серпня 1996 р. N 992 "Про Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням", суд , -
Позов Сумського медичного коледжу до ОСОБА_2 про відшкодування витрат, пов»язаних із навчанням задовольнити повністю.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь Сумського медичного коледжу код 02011574 на р/р 35421003001338 в ГУДКУ в Сумській області МФО 837013 витрати , пов»язані із навчанням в розмірі 7 860 грн., 78 грн. 60 коп. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя