ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32
Іменем України
15.09.06 Справа № 8/518ад(9/120).
Суддя Середа А.П., розглянувши матеріали справи за позовом
Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, місто Стаханов Луганської області,
до 1.Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області, місто Стаханов,
2.Відділення Державного казначейства у м. Стаханов Луганської області, -
про стягнення 33455 грн. 00 коп.,
при секретарі судових засідань Качановській О.А.,
в присутності представників сторін:
від позивача -не прибув;
від 1-го відповідача -Талащенко В.Є. -начальник юридичного відділу, - довіреність №1 від 10.01.06 року; Бабак Г.В. -старший державний податковий інспектор, - довіреність №18 від 21.08.06 року;
від 2-го відповідача - не прибув, -
встановив:
суть спору: 11.03.2005 року позивачем заявлено вимогу про стягнення з Державного бюджету на його користь 33455 грн. 00 коп. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за грудень 2004 року, а також покладення на відповідачів по справі судових витрат.
1.Справа господарським судом Луганської області слухалася за правилами господарського судочинства.
Рішенням суду від 25.03.05 року позов задоволено у повному обсязі.
Постановами Луганського апеляційного господарського суду від 06.05.05 року та Вищого господарського суду України від 03.08.05 року його залишено без змін.
13.05.2005 року господарським судом Луганської області на виконання рішення видано наказ НОМЕР_1, який за станом на час розгляду цієї справи -виконано (докази з цього приводу додано до матеріалів справи).
Постановою колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 19.04.2006 року у зв'язку з тим, що «судами першої та апеляційної інстанцій допущено неправильне застосування норм матеріального та не дотримано норм процесуального права, а суд касаційної інстанції на зазначені порушення уваги не звернув», - усі попередні судові рішення по справі -скасовано, а справу спрямовано до господарського суду Луганської області на новий розгляд.
З урахуванням того, що відповідачами по ній є суб'єкти владних повноважень, - під час нового розгляду справа слухається за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до ст. 111 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАСУ) попереднє судове засідання призначене та фактично відбулося 22.08.06 року.
Позивач до цього засідання не прибув.
У судовому засіданні представники 1-го відповідача звернулися до суду з клопотанням про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, що не суперечить вимогам ст. 41 та пункту 2-1 розділу УІІ «Прикінцеві та перехідні положення»КАСУ, - а тому його задоволено судом.
Позивач витребувані судом документи не надав, до судового засідання не прибув, участь у ньому свого представника не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового слухання.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 40, 49, 51, 86, та 128 КАСУ, суд розглянув цю справу по суті за наявними у ній доказами - за відсутності позивача.
1-й відповідач -Стахановська об'єднана державна податкова інспекція Луганської області (далі -ОДПІ)- позов не визнав, про що йдеться, крім відзивів та пояснень, наданих під час первинного розгляду справи, - також у його запереченні на позовну заяву № 11164/10 від 21.08.06 року, - посилаючись при цьому на те, що позивачем при поданні до ОДПІ декларації з ПДВ за грудень 2004 року було припущено завищення від»ємного значення чистої суми податкових зобов'язань по ПДВ у розмірі 33455,00 грн.
2-й відповідач -Відділення державного казначейства у місті Стаханові (далі -ВДК) також не визнав позов, про що зазначив у своєму відзиві на нього за НОМЕР_2, стверджуючи, що ВДК жодним чином не порушує закон при вирішенні питання про відшкодування з бюджету суми ПДВ, оскільки керується у такому випадку або відповідним висновком ОДПІ, або рішенням суду з цього питання.
Аналогічна думка висловлена у повторному відзиві ВДК за НОМЕР_3. Останній також містить клопотання про розгляд судом справи за відсутності представника ВДК.
Враховуючи те, що це клопотання відповідає вимогам ст.ст. 49 та 51 КАСУ, судом його задоволено.
2.Перший відповідач - ОДПІ -11.11.05 року звернувся до господарського суду Луганської області з заявою №16222/10 від 07.11.05 року -про перегляд рішення господарського суду Луганської області від 25.03.2005 року у справі №9/120 за нововиявленими обставинами.
Нововиявленими 1-й відповідач вважає встановлення ним наступних фактів.
16 вересня 2005 року - під час судового розгляду справи №9/120 (на даний час - №8/518-ад (9/120) - ОДПІ було проведено перевірку суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (далі -СПД ОСОБА_1- Позивач), ідентифікаційний номер НОМЕР_4, на предмет додержання ним у своїй підприємницькій діяльності вимог чинного законодавства при визначенні у грудні 2004 року податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ.
В ході цієї перевірки було встановлено факт завищення СПД ОСОБА_1 від»ємного значення чистої суми податкових зобов'язань з ПДВ згідно з декларацією за грудень 2004 року у розмірі 33455,00 грн., - про що вказано у акті ОДПІ НОМЕР_5, складеному 16.09.05 року.
Позивач ознайомлений з цим актом, але відмовився від його підписання, що підтверджується доданими до позовної заяви доказами.
16.09.05 року на підставі висновків згаданого акту ОДПІ, керуючись підпунктом 4.2.2. п. 4.2 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі -ЗУ №2181-ІІІ) прийнято податкове повідомлення-рішення, яким позивачу визначено завищення від»ємного значення ПДВ у сумі 33455,00 грн.
Згадане рішення СПД ОСОБА_1 не оскаржено, - воно є чинним на час розгляду цієї справи.
Позивач у своїй заяві №16222/10 від 07.11.05 року з огляду на вищезазначені нововиявлені обставини, які не були відомі та не могли бути відомі суду на момент прийняття рішення по справі №9/120 від 25.03.06 року, просить суд прийняти рішення, яким скасувати рішення господарського суду Луганської області по справі №9/120 від 23.05.2005 року та відмовити позивачеві у задоволенні позову.
Господарським судом Луганської області 11.11.2005 року з цього приводу порушено справу та присвоєно порядковий №9/686(9/120).
Ухвалою від 11.11.2005 року на підставі ст. 112 ГПК провадження по ній зупинено -до повернення справи №9/120 до господарського суду Луганської області.
Як вбачається з матеріалів справи №9/120, вона надійшла до господарського суду Луганської області 26.07.06 року на новий розгляд.
Того ж дня цій справі присвоєно порядковий номер 8/518ад (9/120).
З вищевикладеного вбачається, що справи №8/518ад(9/120) та № 9/686 (9/120) є тісно пов'язаними, роздільний їх розгляд суперечить вимогам ст.ст. 245-253 КАСУ, а тому є неможливим.
У зв'язку з цим ухвалою суду від 15.09.06 року провадження по справі №9/686 (9/120) поновлено та її об'єднано в одне провадження зі справою №8/518ад (9/120); об'єднаній справі надано номер 8/518ад (9/120-9/686).
Заслухавши представників позивача, дослідивши обставини справи та додатково надані матеріали, суд дійшов наступного.
І.1. 14.09.1999 року виконавчим комітетом Стахановської міської ради Луганської області ОСОБА_1 зареєстрований в якості суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи, у зв'язку з чим вчинено реєстраційний запис НОМЕР_6.
2. 27.01.2000 року ОДПІ позивача взято на облік в якості платника ПДВ, що підтверджується свідоцтвом НОМЕР_7.
3. 20.01.2005 року СПД ОСОБА_1 надав до ОДПІ податкову декларацію з ПДВ за грудень 2004 року, в рядку 21 розділу ІІІ «Розрахунки з бюджетом за звітний період»якої вказав, що «сума ПДВ, яка підлягає відшкодуванню з бюджету за підсумками поточного звітного періоду (від»ємне значення суми рядків 18 і 19) становить 33455,00 грн., а у рядку 25 того з розділу, де сказано, що «залишок суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню після погашення податкових зобов'язань платника протягом трьох наступних звітних періодів (різниця рядків 21-22-23-24)»також складає 33455,00 грн.
4.Позивачем не надано до позову будь-яких доказів виконання ним вимог пункту 1.18 ст. 1 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(далі -ЗУ №168/97-ВР), в якому сказано:
бюджетне відшкодування -сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
5.З наявних у справі доказів видно, що ОДПІ на день звернення позивача з позовом до суду (11.03.05 року) не була здійснена перевірка обґрунтованості вимог, заявлених позивачем.
Що стосується перевірки, проведеної ОДПІ 16.09.05 року, за результатами якої складено акт НОМЕР_5 від 16.09.05 року «Про результати документальної невиїзної перевірки дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість суб'єкта господарської діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, і.н. НОМЕР_4, за грудень 2004 року», - то вона показала, що факт надмірної сплати ПДВ у грудні 2004 року МІСЦЯ НЕ МАВ, - він документально не підтверджений (розділ Акту «Податковий кредит»).
Як сказано вище у цій постанові, у такий спосіб доведено, що позивач безпідставно показав у податковій декларації з ПДВ за грудень 2004 року від»ємне значення з ПДВ на суму 33455,00 грн., а тому щодо нього ОДПІ 16.09.05 року правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення НОМЕР_8, згідно якому СПД ОСОБА_1 на підставі підпункту 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, з урахуванням вимог підпунктів 7.4.1, 7.4.3 пункту 7.4 та підпункту 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 ЗУ №2181-ІІІ визначено факт завищення у декларації за грудень 2004 року від»ємного значення ПДВ на суму 33455,00 грн. та відповідно зменшено суму від»ємного значення ПДВ до нульового показника.
Згідно частині 1 підпункту 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 ЗУ №168/97-ВР, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду.
Як сказано у частині 3 того ж підпункту, при від»ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у т.ч. розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності -зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
6.У підпункті 7.7.2 п.7.7 ст. 7 ЗУ №168/97-ВР визначено, що у разі, коли в наступному податковому періоді сума, розрахована на підставі підпункту 7.7.1 п.7.7 ст. 7 ЗУ №168/97-ВР має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, що складає суму податку, фактично сплаченого одержувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), а залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
7.Підпункти 7.7.5 та 7.7.6 п. 7.7. ст. 7 ЗУ №168/97-ВР покладають на податкові органи обов'язок провести впродовж 30 днів з дня надходження податкової декларації з ПДВ камеральну перевірку заявлених у декларації з ПДВ даних та протягом 5-денного терміну надати до органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь платника податку.
На підставі цього висновку орган Державного казначейства сплачує платнику податку належну йому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з державного бюджету на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.
8.Про результати перевірки, здійсненої ОДПІ з приводу обґрунтованості заявленого відшкодування ПДВ з бюджету, сказано вище у цій постанові.
Отже, з урахуванням викладеного у суду є всі підстави дійти висновку про те, що позивач документально НЕ довів обґрунтованість своїх вимог.
За таких обставин підстави для їх задоволення -відсутні.
ІІ. Що стосується перегляду рішення господарського суду Луганської області від 25.03.2005 року по справі №9/120, - то суд вважає, що підстави для цього відсутні з таких причин:
1.Рішення господарського суду Луганської області від 25.03.05 року по справі №9/120 -скасоване постановою Верховного Суду України від 18.04.06 року, - тобто на даний час воно не має чинності.
2.У частині 1 ст. 245 КАСУ прямо сказано, що постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.
3.Ще більш точно сформульовано ст. 112 ГПК України (заяву про перегляд рішення суду від 25.03.05 року по справі №9/120 Першим відповідачем по цій справі подано на підставі ст. 112 ГПК України), а саме:
господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення , яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявнику.
За таких обставин у суду немає законних підстав для перегляду за нововиявленими обставинами рішення суду, яке скасовано Верховним Судом України.
Керуючись частиною 2 ст. 94 КАС України, суд не стягує з позивача на їх користь судові витрати, оскільки вони не надали доказів їх наявності.
На підставі викладеного, п. 7.4, підпунктів 7.7.1, 7.7.2, 7.7.5 та 7.7.6 п.7.7. ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», керуючись ст. 40, 49,51, 86, ч. 2 ст. 94, ст. 128, 158-163, 167 та частиною 1 ст. 245 КАС України, суд
1.У задоволенні позову Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, і.н. НОМЕР_4, - до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції та до Відділення державного казначейства у місті Стаханові Луганської області -про стягнення 33455 грн. 00 коп. - відмовити.
2.У задоволенні вимог Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області -про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Луганської області від 25.03.2005 року по справі №9/120 -відмовити.
Згідно ч. 4 ст. 167 КАСУ у судовому засіданні 15.09.06 року оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо такої заяви не буде подано.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Дата складення повного тексту та підписання постанови - 20.09.2006 року.
Суддя А.П.Середа