Справа №2-2405/07
20 квітня 2007 року
Рівненський міський суд
Головуючий - суддя Мельник О.В.,
при секретарі Рейнерович Я.В.,
з участю позивача ОСОБА_1
представників відповідача Стояновича М.О., Солімчука І.М, Солімчук В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Рівненської обласної аварійно - рятувальної служби на водних об'єктах про
зобов'язання провести перерахунок заробітної плати, стягнення заборгованості із заробітної
плати,
У судовому засіданні ОСОБА_1. підтримав позов та пояснив, що з 15 серпня 2003 року по 23 квітня 2004 року працював за своєю спеціальністю на посаді фельдшера у Рівненській обласній комунальній аварійно - рятувальній службі на водних об'єктах (далі в рішенні РОКАРСВО). При цьому розрахунок заробітної плати йому було проведено за схемою "провідного фахівця", що на його думку є порушенням, оскільки посадовий оклад провідного фахівця менший від посадового окладу фельдшера, у зв'язку із чим за період роботи у відповідача йому безпідставно не було нараховано 30 гривень. Окрім того, Класифікатор професій ДК 003-95 не передбачає такої назви посади, як "провідний фахівець - фельдшер". Просить суд зобов'язати Рівненську обласну комунальну аварійно - рятувальну службу на водних об'єктах провести перерахунок заробітної плати за мінімальною ставкою фельдшера, стягнути з відповідача 30 гривень заборгованої заробітної плати.
Представники відповідача позов не визнали, пояснивши, що з ОСОБА_1. було проведено перерахунок заробітної плати та виплачено всю заборгованість, що було встановлено рішенням апеляційного суду Рівненської області. Стверджують, що під час прийняття позивача на роботу, було помилково вказано в наказі, що він прийнятий на посаду фельдшера, оскільки згідно затвердженого штатного розпису такої посади не існує. Тому, ОСОБА_1., заробітна плата правомірно нараховувалась як провідному фахівцю - фельдшеру. Вважають позов безпідставним, а тому просили відмовити у його задоволенні.
Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 12 серпня 2003 року ОСОБА_1. був направлений Рівненським міським центром зайнятості до Рівненської обласної комунальної аварійно - рятувальної служби на водних об'єктах для працевлаштування на вакантну посаду фельдшера.
Наказом № 48 Рівненської обласної комунальної аварійно - рятувальної служби на водних об'єктах ОСОБА_1. був прийнятий на посаду фельдшера, з середньомісячною заробітною платою 167 гривень, тарифною формою і системою оплати праці.
Як слідує із змісту трудової книжки позивача, 23 березня 2004 року наказом № 20 ОСОБА_1. був звільнений з займаної посади за згодою сторін.
Суд не може прийняти до уваги наказ відповідача від 17 квітня 2007 року про викладення наказу № 48 від 15 серпня 2003 року в новій редакції в частині зміни назви посади, на яку був прийнятий ОСОБА_1. через виявлення такої помилки лише під час судового розгляду, оскільки
станом на день звільнення ОСОБА_1 з роботи, такої помилки виявлено не було, незважаючи на те, що наказ про звільнення працівника готується на підставі наказу про прийняття його на роботу.
Не зміг пояснити причину вчасного невиявлення такої "помилки " й представник відповідача.
Як слідує із змісту ч. З ст. 10 Закону України "Про аварійно - рятувальні служби", структура і штатний розпис комунальних та аварійно-рятувальних служб громадських організацій визначаються органами місцевого самоврядування та громадськими організаціями, що створюють ці служби.
Відповідно до штатного розпису РОКАРСВО, затвердженого заступником голови Рівненської обласної державної адміністрації, на серпень - грудень 2003 року посадовий оклад провідного фахівця, фельдшера становить 167 гривень.
Судом встановлено, що діючим на момент прийняття ОСОБА_1 на роботу Державним класифікатором професій ДК 003-95 не було передбачено професії "провідного фахівця, фельдшера", як не було також передбачено професії "провідного фахівця - фельдшера", посадовий оклад якого, що дорівнює 167 гривням було затверджено штатним розписом, починаючи з 1 березня 2004 року.
Аналізуючи зміст штатного розпису відповідача на серпень - грудень 2003 року, суд приходить до висновку, що мобільна аварійно - рятувальна група міста Рівного, до складу якої входило сім осіб, включала посаду провідного фахівця або ж посаду фельдшера з окладом 167 гривень, оскільки в графі під № 2 дослівно зазначено : "провідний фахівець, фельдшер".
Суд вважає, що такі фактичні дані узгоджуються зі змістом наказу № 48 від 15 серпня 2003 року в початковій редакції, змістом запису в трудовій книжці ОСОБА_1, а також з фактичними даними, що містяться у довідці Рівненського міського центру зайнятості від 15 вересня 2006 року № М-29, згідно якої 12 серпня 2003 року відповідачем до центру зайнятості було подано вакансію "фельдшер" з вимогами базової вищої освіти зі спеціальністю за дипломом - "фельдшер", та окрім того узгоджуються з відповіддю РОКАРСВО про прийняте рішення щодо працевлаштування, відповідно до якої ОСОБА_1. працевлаштований саме на посаду "фельдшера".
Отже, суд прийшов до висновку, що позивача, як фахівця з середньою медичною освітою було прийнято на посаду "фельдшер".
Не спростовує такий висновок суду про роботу на посаді фельдшера, тобто фахівця з середньою медичноьо освітою також синтаксична зміна назви посади, що зазначена в штатному розписі РОКАРСВО, діючому з 1 березня 2004 року, де зазначено вже "провідний фахівець -фельдшер", оскільки Державним класифікатором професій ДК 003-95 не було передбачено професії "провідного фахівця - фельдшера".
Суд погоджується з наданим ОСОБА_1. розрахунком заробітної плати, з урахуванням проведення її перерахунку, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 740 від 19 травня 2003 року, яка діяла на момент існування спірних правовідносин, згідно якої, щомісячний посадовий оклад позивача, починаючи з 1 липня 2003 року повинен складати 221 гривню, замість 217 гривень, які він отримував. (167 грн. - посадовий оклад згідно штатного розпису X на 17,9% з 1 травня 2003 року та. X на 12,1 %, починаючи з 1 липня 2003 року).
При цьому, суд вважає правомірним застосування до ОСОБА_1 вказаної постанови КМУ, що передбачає підвищення розмірів окладів, оскільки схему тарифної ставки ОСОБА_1, як фахівця з середньою медичною освітою передбачено додатком № 1 до постанови КМУ № 134 від 7 лютого 2001 року, до якої відсилає згадана постанова КМУ № 740, згідно якої оклад фахівця з середньою медичною освітою становить від 135 до 170 гривень.
Відповідно до п. 2.З. спільного наказу Міністерства праці та соціальної політики та Міністерства охорони здоров'я України від 6 квітня 2001 року № 161/137 " Про впорядкування та затвердження умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення", в редакції, чинній з 11 червня 2003 року, з 1 липня 2003 року для молодшого медичного персоналу, до якого віднесено також фельдшера без категорії встановлено посадовий оклад, що дорівнює 221 гривні.
Таким чином, суд вважає правомірним встановлення окладу ОСОБА_1., як фельдшеру в розмірі 167 гривень, який з урахуванням подальших підвищень розміру окладу повинен був становити 221 гривню.
Поряд з тим, проведення перерахунку по заробітній платі з ОСОБА_1. в неповному розмірі, з розрахунку окладу в розмірі 217 гривень, замість необхідних - 221 гривні є порушенням його права, передбаченого ст. 115 КЗпП України.
За таких обставин, за період з серпня 2003 року по березень 2004 року з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню невиплачена заробітна плата в розмірі 30 гривень (за серпень 2 гривні та за період вересень - березень, включно по 4 гривні ).
Відповідно до рішення апеляційного суду Рівненської області від 26 квітня 2005 року по справі за позовом ОСОБА_1 до РОКАРСВО про виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, судом було встановлено, що станом на 1 грудня 2004 року відповідачем з ОСОБА_1. був проведений повний розрахунок по заробітній платі внаслідок проведення її перерахунку, відповідно до акту та припису територіальної державної інспекції праці в Рівненській області від 27 вересня 2004 року.
Поряд з тим, досліджений судом акт інспекції праці від 27 вересня 2004 року, не містить вказівки про виплату заборгованості із заробітної плати з розрахунку саме 221 гривня.
Як встановлено судом з розрахунків заробітної плати ОСОБА_1, останньому у виконання припису інспекції праці було проведено перерахунок, виходячи із розміру посадового окладу, що становить 217, а не 221 гривню.
Отже, суд вважає безпідставним посилання відповідача на вказане рішення апеляційного суду, оскільки під час розгляду попереднього спору в суді не було предметом дослідження вірність нарахування заробітної плати ОСОБА_1.. Предметом вказаного спору був середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.
Отже, суд вважає встановленим та доведеним наявність заборгованості із заробітної плати РОКАРСВО перед ОСОБА_1, в розмірі 30 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11,60,81,88,212,214,215 ЦПК України, суд,
Позов задоволити.
Стягнути з Рівненської обласної комунальної аварійно - рятувальної служби на водних об'єктах на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати за мінімальною ставкою фельдшера в розмірі 30 (тридцяти) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Рішення також може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, але у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.