Справа 2-3166/07р.
20 квітня 2007 року
Рівненський міський суд у складі:
головуючого - судді Мельника О.В.
при секретареві Рейнерович Я.В.,
з участю представника позивача Опанасюка Р.Д.,
представника відповідача адвоката ОСОБА_1.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівному справу за позовом приватного підприємства "ВВ" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за комунальні послуги,
встановив :
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позов та пояснив, що відповідач, як власник квартири у порушення ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду ", а також Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинкової території зобов'язаний вносити плату за утримання будинку та при будинкової території. Внаслідок невиконання відповідачем вказаного обов'язку у останнього за період з 1 березня 2005 року по 1 січня 2007 року утворилась заборгованість за вказані послуги в розмірі 1197,21 грн., які просить стягнути з нього на користь ПП "ВВ".
Представник відповідача позов не визнала, з підстав, вказаних у письмовому запереченні на позов, зокрема через відсутність укладеного з позивачем договору.
Вислухавши представників позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов до задоволення не підлягає.
Судом встановлено, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 у місті Рівному, що слідує із договору дарування від 7 вересня 2005 року та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно.
Правовідносини по наданню вказаних ЖКП послуг та їх оплаті є двосторонніми правовідносинами між позивачем, який надає певні послуги та відповідачем, як споживачем таких послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України " Про житлово - комунальні послуги " відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Із змісту ч. 6 ст. 10 Закону України " Про приватизацію державного житлового фонду " слідує, що заборгованість власників квартир по оплаті комунальних послуг стягується в судовому порядку виключно за наявності укладеної угоди.
Представник позивача в судовому засіданні не заперечував факту відсутності укладеного між ними договору на надання послуг.
Отже, за умови відсутності договору, позивач, як виконавець, в силу положення, що міститься в п. 1 ч. 2 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" не ніс перед відповідачем також зобов'язання по забезпеченню вчасного надання житлово - комунальних послуг відповідної якості згідно із умовами договору, а відповідач, в силу п. 1 ч. 1 ст. 20 цього ж закону не був наділений кореспондуючим такому обов'язку правом одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги.
Не може прийматись до уваги також те, що відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України, надання вказаних послуг без їх оплати є правочином, на підставі якого у відповідача виник обов'язок по оплаті наданих послуг.
Як слідує із наведених вище положень ч. 1 ст. 19 Закону України "Про житлово -комунальні послуги", ч. 6 ст. 10 Закону України " Про приватизацію державного житлового фонду ", правовідносини між сторонами повинні базуватись на двосторонній угоді чи договорі.
Отже, одностороннє надання певних послуг споживачеві не може бути розцінене, як двосторонній правочин, що наділяє сторони відповідними правами та обов'язками.
Відповідно до ч. З ст. 202 ЦК України, односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила.
На підставі викладеного, суд прийшов до висновку про необхідність відмови в задоволенні позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера № 17 та угоди про надання послуг адвоката від 19 квітня 2007 року, відповідачем було понесено витрати, пов'язані з правовою допомогою адвоката на суму 500 гривень.
Враховуючи викладене, а також те, що рішення ухвалене на користь відповідача, суд вважає, що з позивача підлягають стягненню вказана сума витрат на користь відповідача.
Керуючись ст.ст. 10,11,60,81,88, 212,214,215 ЦПК України, суд,
У задоволенні позову приватного підприємства "ВВ" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за комунальні послуги на суму 1197,21 грн. - відмовити за безпідставністю позовних вимог.
Стягнути з приватного підприємства "ВВ" на користь ОСОБА_2 500 гривень витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги адвоката.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Рішення також може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, але у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.