Справа №2-4811/06
22 березня 2007 року
Рівненський міський суд у складі :
головуючий - суддя Мельник О.В.,
при секретарі Рейнерович Я.В.,
з участю позивача ОСОБА_1, його представника - адвоката ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3, її представника - адвоката ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівному цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності, відшкодування моральної шкоди,
Позивач у судовому засіданні позов підтримав та пояснив, що після звільнення з належної йому фірми в травні 2005 року, відповідач створила власне підприємство, що послужило причиною розірвання ділових та особистих стосунків, які між ними до того існували. Однак, протягом двох тижнів, починаючи з 26-27 липня 2005 року від відповідачки почали надходити на телефонні номери його ПП "Тек-Дебют" телефонні дзвінки з образами та погрозами фізичною розправою. Окрім того, його запрошували в УБОЗ УМВС України в Рівненській області, де попереджували про недопустимість вчинення погроз з його боку щодо ОСОБА_3. про заподіяння шкоди її здоров'ю, розповсюдження в мережі Інтернет відеозапису їх інтимних стосунків. З приводу заяв відповідачки, адресованих до міліції та прокуратури було проведено відповідні перевірки, за результатами яких у порушенні кримінальної справи було відмовлено. Під час перевірок у нього та працівників його фірми відбирались пояснення. Окрім того, під час перевірок працівники міліції телефонували до нього додому, у зв'язку з чим про вказані обставини дізналась жінка, з якою він проживав у цивільному шлюбі. Це призвело до розриву стосунків з коханою ним людиною. Вважає, що такими діями відповідачки було порушено його право на честь, що виразилось у розповсюдженні викладеної в заявах інформації стороннім людям, а також у порушенні його права на повагу до гідності, що негативно вплинуло на самооцінку його особистих людських якостей. Внаслідок цього, він переніс протягом чотирьох місяців депресію. Стверджує, що таким чином йому було заподіяно моральної шкоди на суму 5000 гривень, які просить стягнути з відповідачки.
Відповідач позов не визнала та пояснила, що дійсно після звільнення з фірми позивача створила свою фірму, що викликало в останнього обурення. Стверджує, що до звільнення з роботи між нею та позивачем існували ділові та особисті стосунки. її речі знаходились у квартирі позивача, а на його фірмі залишились трудова книжка та деякі її документи і гроші. Після звільнення з роботи, позивач почав їй погрожувати фізичною розправою, зокрема тим, що заразить її вірусом СНІДу, та що надасть розголосу їх інтимним стосункам шляхом поміщення в мережі "Інтернет" відеозаписів про це. Не заперечує, що телефонувала на фірму позивача, проте стверджує, що будь - яких погроз не висловлювала. Окрім того, не заперечувала факт відправлення ОСОБА_1. вітальних повідомлень з мобільного телефону. Пояснила також, що дійсно зверталась до правоохоронних органів із заявою, в якій виклала вказані факти виключно по причині необхідності власного захисту та з метою притягнення ОСОБА_1 до відповідальності. Просила у задоволенні позову відмовити.
Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено і сторони не заперечували те, що ОСОБА_3 звернулась із заявами на ім'я начальника Рівненського MB УМВС України в Рівненській області та на ім'я прокурора Рівненської області 29 липня та 27 липня 2005 року, відповідно, в яких просила правоохоронні органи вжити заходів по її захисту через погрози зараження вірусом СНІДу зі сторони позивача та шантажем з його боку щодо розповсюдження в мережі "Інтернет" відеозапису їх інтимних стосунків.
Внаслідок подання вказаних заяв Рівненським MB УМВС України в Рівненській області було проведено перевірку, за результатами якої прийняте рішення про відмову в порушенні кримінальної
справи на підставі п. 2 ст. 6 КПК України, за відсутністю в діях ОСОБА_1, ознак злочинів, передбачених ст.ст. 129,130 КК України, що вбачається з постанови від 6 серпня 2005 року.
Як слідує із змісту рішення Конституційного Суду України від 10 квітня 2003 року у " Справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_5. про офіційне тлумачення положення частини першої статті 7 Цивільного кодексу Української РСР (справа про поширення відомостей) ", якщо звернення громадян до правоохоронного органу, що містять певні відомості про недодержання законів передаються чи повідомляються не з метою доведення таких відомостей до громадськості чи окремих громадян, а з метою їх перевірки уповноваженими на це законом посадовими особами, то такі звернення не можуть вважатися поширенням відомостей, які порочать честь, гідність чи ділову репутацію або завдають шкоди інтересам особи.
У судовому ж засіданні ОСОБА_3, пояснила, що підставою звернення до правоохоронних органів послужило її бажання знайти захисту своїх прав, а розповсюджувати недостовірну інформацію вона не мала на меті.
Формулювання змісту вказаних заяв ОСОБА_3 в частині повідомлення про скоєний злочин, дають суду можливість зробити висновок, про те, що відповідач реалізувала своє право, надане їй Законом України " Про звернення громадян " на звернення до правоохоронних органів за захистом її, як вона вважала порушеного права чи інтересу.
У ході судового розгляду будь - яких доказів висловлення погроз ОСОБА_3, в адресу працівників фірми "ТЕК-Дебют", що належить позивачу встановлено не було, а відповідач такі факти заперечила.
Не спростовують такі висновки суду й досліджені роздруківки з'єднань за телефонними номерами, які суд вважає неналежним доказом через відсутність необхідних реквізитів такого документу, а також копії пояснень ОСОБА_6. та ОСОБА_7, оскільки відповідач заперечила будь -які погрози, а жодна зі сторін не заявляла клопотання про призначення судово- фоноскопічної експертизи.
Відповідно до п. 2, п. 4 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, що полягає у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв'язку із протиправною поведінкою щодо неї самої, у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації.
Враховуючи те, що за вказаних обставин будь - якого порушення особистих майнових прав позивача, як це передбачено ст. 275 ЦК України судом не встановлено, суд вважає, що в даному разі будь - які підстави для відшкодування позивачеві моральної шкоди - відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11,60,81,88,212,214,2] 5 ЦПК України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди в сумі 5000 гривень відмовити, за безпідставністю позовних вимог.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Рішення також може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, але у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.