05 жовтня 2006 р. Справа № 9/176
За позовом Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Ужгород
до відповідача Дочірнього підприємства "Мукачівспецбуд", м. Мукачево
про стягнення 10022 грн.
Головуючий суддя - Бобрик Г.Й
Представники:
від позивача: не з"явився
від відповідача: Вакула Ю.І. -представник по довіреності від 12.09.06 р.
СУТЬ СПОРУ: Закарпатським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів, м. Ужгород заявлено позов до Дочірнього підприємства «Мукачівспецбуд», м. Мукачево про стягнення 10022 грн., з них 9676 грн. адміністративно-господарських санкцій та 346 грн. пені.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, всупереч вимогам ст.ст. 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875 (далі -Закон) не виконав встановлений на 2005 рік норматив створення робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів та не сплатив позивачеві у зв'язку з цим санкцій у розмірі середньої річної заробітної плати на підприємстві відповідача за одне нестворене робоче місце для працевлаштування інваліда. Що становить предмет позовних вимог.
У засіданні суду по розгляду справи 27 вересня 2006 року за згодою сторін відповідно до ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, було оголошено перерву до 05 жовтня 2006 року до 11год.
Про дату і час нового судового засідання сторони повідомлені.
Відповідач письмовим відзивом на позов та його представник, присутній в засіданні суду по розгляду справи проти позову заперечує, посилаючись на те, що на підприємстві на протязі 2005 року було створено робоче місце для працевлаштування інваліда та видано наказ № 104 від 20.12.04 р. про атестування та бронювання робочого місця у 2005 році. Про наявність на підприємстві вакантного місця для працевлаштування інваліда зазначено у поданих Мукачівському міському центру зайнятості звітах (форми 3 - ПН). Відповідачем впродовж звітнього періоду органам працевлаштування, переліченим в частині першій ст. 18 Закону № 875, направлялись листи - нагадування про наявність на підприємстві вакантних місць створених для працевлаштування інвалідів, у відповідповідь на які, Мукачівський міський центр зайнятості листом від 02.10.2006 р. № 800 відповів, що інваліди для працевлаштування на ДП "Мукачівспецбуд" не направлялись.
Відповідач вважає, що він вжив всіх залежних від нього заходів по працевлаштуванню інвалідів, а тому відсутні підстави для застосування відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій.
На підтвердження наведеного до матеріалів справи додано відповідні документи.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.
Відповідачеві за змістом вищенаведеного Закону № 875 встановлено на 2005 рік норматив створення робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у кількості 1 робочого місця, оскільки за даними звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік (форма №10-ПІ) середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу на підприємстві відповідача становить 29 осіб.
Відповідно до ст. 20 Закону № 875 підприємства (об'єднання), установи та організації, незалежно від форм власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (об'єднанні), установі та організації за кожне робоче місце не зайняте інвалідом.
З матеріалів справи вбачається, що встановлений Законом № 875 норматив працевлаштування інвалідів відповідачем у 2005 році не виконано та підприємством не сплачено самостійно у встановленому порядку санкції за 1 нестворене робоче місце .
Ст.18 Закону (в редакції станом на час виникнення спірних відносин) обов'язок працевлаштування інвалідів покладено на центральний орган виконавчої влади з питань права і соціальної політики, органи місцевого самоврядування, громадські організації інвалідів.
За змістом ст.ст. 216, 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе , що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Приймаючи до уваги, що відповідачем доведено належним чином, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для працевлаштування інвалідів у кількості , що відповідає встановленому Законом нормативу, а саме , створено та атестовано робоче місце для працевлаштування інвалідів про, що інформовано у встановленому порядку органи уповноважені безпосередньо здійснювати працевлаштування інвалідів; лист Мукачівського міського центру зайнятості від 02.10.2006 р. № 800 про те, що впродовж 2005 року інваліди на підприємство для працевлаштування не направлялись, господарський суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.
З огляду не вищенаведене, керуючись ст.ст. 19,20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», ст.ст.18, 19 Закону України «Про зайнятість населення», ст.ст.126, 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 11,70, 71, 86, 94, 121, 128, 150, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1.В задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя Бобрик Г.Й