10.10.06р.
Справа № 25/264-06
За позовом Дочірнього підприємства "Синельниківське" відкритого акціонерного товариства будівельно-монтажної фірми "Дніпроважбуд", м. Синельникове
до Синельниківської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Синельникове
про повернення майна
Суддя Чередко А.Є.
Представники:
від позивача: Назаренко А.І., директор за наказом № 24/99 від 24.05.99р.
від відповідача: Павлюк о.В., дор. № 2289/10/100 від 22.03.06р.
Позивач звернувся з позовом до відповідача про зобов'язання останнього розрахуватися з позивачем будівельними матеріалами на суму виконаного ремонту будівлі Синельниківської ОДПІ у розмірі 15050,00грн., а саме: ФБС-4 -60шт., ПК-60-12 -45шт.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем у лютому-березні 2002р. на підставі усної домовленості між керівниками сторін були виконані роботи з ремонту будівлі Синельниківської ОДПІ на cуму 15050,00грн. Відповідач був повинен розрахуватися з позивачем за виконані роботи шляхом надання будівельних матеріалів, а саме: ФБС-4 та ПК-60-12, але відмовив у вимозі позивача про здійснення розрахунку.
Позивачем, також заявлено клопотання про призначення у справі експертизи по виконаним роботам -каналізації і водопроводу та виклик до судового засідання свідків.
Відповідач позовні вимоги не визнав з тих підстав, що між сторонами були відсутні будь-які договірні відносини в тому числі і щодо здійснення ремонту будівлі Синельниківської ОДПІ, а позивачем такі роботи не виконувалися. Окрім того, відповідач вказує, що начальник Синельниківської ОДПІ Хорольський Ю.М. був призначений на посаду у травні 2002р., що виключає укладення їм усних угод від імені відповідача у лютому 2002р., а позивачем пред'явлено позов за межами строку позовної давності.
У судовому засіданні по справі оголошувалась перерва з 07.09.2006р. по 12.09.2006р. та з 12.09.2006р. по 10.10.2006р.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
Позивач звернувся з позовом до відповідача про зобов'язання останнього розрахуватися з позивачем будівельними матеріалами на суму виконаного ремонту будівлі Синельниківської ОДПІ у розмірі 15050,00грн., а саме: ФБС-4 -60шт., ПК-60-12 -45шт.
З пояснень позивача вбачається, що роботи по ремонту будівлі були здійснені у лютому-березні 2002р. на підставі усної домовленості керівника позивача з начальником Синельниківської ОДПІ Хорольським Ю.М., яка передбачала розрахунок за виконані роботи шляхом надання відповідачем позивачеві будівельних матеріалів, а саме: ФБС-4 та ПК-60-12.
Позивач звертався до відповідача з листами від 04.10.2004р. № 15-2004р., 10.11.2004р. № 27-2004, 31.10.2005р. № 32-2005 про проведення розрахунку, але отримав у відповідь лист за № 9393/10/240 від 27.10.2004р. з проханням надати бухгалтерські документи, які б підтверджували господарські взаємовідносини між сторонами.
На підтвердження факту виконання робот та наявності договірних стосунків з відповідачем позивач посилається на вищенаведені листи до відповідача від 04.10.2004р. № 15-2004р., 10.11.2004р. № 27-2004, 31.10.2005р. № 32-2005, рахунок № 53 від 15.10.2003р., який виставлений на адресу позивача «Промбуд 1» Відкритого акціонерного товариства «будівельно-монтажна фірма «Дніпроважбуд», письмові заяви гр.гр. Матвеева О.А. від 20.10.2004р. та Дмітрієвої Л.С. від 15.10.2004р. на адресу начальника Синельниківської ОДПІ Хорольський Ю.М. щодо виконання робот у будівлі Синельниківської ОДПІ.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 ГПК України).
Позивачем не надано належних доказів, а ні наявності договірних відносин з відповідачем щодо виконання ремонтних робот у будівлі останнього, а ні факту виконання робот на суму 15050,00грн., зокрема погодженого кошторису та актів прийняття підрядних робот, тому позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Окрім того, суд враховує, що згідно з ст. 4 ЦК УРСР, норми якого були чинними у 2002р., цивільні права і обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки. Зокрема цивільні права і обов'язки виникають з угод, передбачених законом, а також із угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди іншій особі, а так само внаслідок придбання або збереження майна за рахунок коштів іншої особи без достатніх підстав; внаслідок інших дій громадян і організацій.
За ст. 151 ЦК УРСР, в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-то: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з договору або інших підстав, зазначених у статті 4 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 43 ЦК УРСР, угоди, що виконуються під час їх укладення, можуть укладатись усно, якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР і Української РСР.
Повинні укладатись у письмовій формі: угоди державних, кооперативних та інших громадських організацій між собою і з громадянами, за винятком угод, зазначених у статті 43 цього Кодексу, та окремих видів угод, для яких інше передбачено законодавством Союзу РСР і Української РСР (ч. 1 ст. 44 ЦК УРСР).
Отже угода, яка укладається між юридичними особами на виконання робіт (договір підряду), тобто не може бути виконана під час укладення, повинна укладатися у письмовій формі та містити усі істотні умови, передбачені для даного виду договорів, що передбачено ст.ст. 153, 332, 334 ЦК УРСР.
В силу ст. 46 ЦК УРСР, недодержання простої письмової форми, що вимагається законом (стаття 44 цього Кодексу), позбавляє сторони права в разі спору посилатися для підтвердження угоди на показання свідків, а у випадках, прямо зазначених у законі, тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу.
Таким чином, відповідачем не доведено належним чином факту здійснення робот на користь відповідача та наявності обов'язку останнього здійснити розрахунок шляхом надання будівельних матеріалів, що є підставою для відмови у позові відповідно до ст.ст. 14, 509, 526 ЦК України, норми якого є чинними під час розгляду даного спору, а на показання свідків позивач не має права посилатися.
До того-ж, показання свідків не доказами у господарському процесі, згідно з розділом V ГПК України, а свідки не можуть бути учасниками судового процесу згідно з розділом ІV ГПК України, тому у задоволенні відповідного клопотання позивача слід відмовити.
З огляду на обставини справи та приписи ст. 41 ГПК України, відхиляє суд і клопотання позивача про призначення у справі експертизи по виконаним роботам -каналізації і водопроводу, внаслідок його необґрунтованості належним чином та відсутності значення результатів експертизи для вирішення даного спору, оскільки сам факт наявності ремонту не доводить його здійснення саме позивачем.
Враховуючи усе вищевикладене, суд вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог позивача відмовити, а судові витрати віднести на останнього.
Керуючись ст.ст. 4, 43, 44, 46, 151, 332, 334 ЦК УРСР, ст. 14, 509, 526, п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст.ст. 33, 34, 41, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
В позові відмовити.
Суддя
А.Є. Чередко
Рішення підписано