Справа: № 2а-3911/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А.
Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.
Іменем України
"07" липня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Горяйнова А.М.,
суддів - Желтобрюх І.Л. та Мамчура Я.С.,
при секретарі - Доник М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Комісії з припинення Печерської районної у м. Києві державної адміністрації на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 31 березня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Печерської районної у м. Києві державної адміністрації про зобов'язання вчинити певні дії, -
У березні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив зобов'язати Печерську районну у м. Києві державну адміністрацію видати йому на склад сім'ї з трьох осіб -ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ордер серії «Б»на квартиру АДРЕСА_1.
Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 31 березня 2011 року вказаний адміністративний позов було задоволено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням Комісія з припинення Печерської районної у м. Києві державної адміністрації подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що у відповідності до ст. 132 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»суддя забезпечується службовим житлом за місцем знаходження суду, у зв'язку з чим відсутні підстави для видачі позивачу ордера на квартиру.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Комісії з припинення Печерської районної у м. Києві державної адміністрації -залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 31 березня 2011 року -без змін виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що наказом голови Вищого адміністративного суду України № 365-к від 13 грудня 2005 року ОСОБА_2 був зарахований на посаду судді Вищого адміністративного суду України.
У відповідності до ч. 7 ст. 44 Закону України «Про статус суддів», у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, не пізніш як через шість місяців після обрання суддя Конституційного Суду, Верховного Суду, вищого спеціалізованого суду, апеляційного та місцевого суду, який потребує поліпшення житлових умов, забезпечується благоустроєним житлом у вигляді окремої квартири чи будинку або службовим житлом за місцем знаходження суду. Судді військових судів забезпечуються таким же житлом і в ті ж строки за рахунок Міністерства оборони України.
Згідно виписки із протоколу засідання житлово-побутової комісії Вищого адміністративного суду України № 19 від 11 лютого 2010 року судді ОСОБА_2. на сім'ю із трьох осіб (ОСОБА_2, син ОСОБА_4 та мати ОСОБА_5) було розподілено трикімнатну АДРЕСА_1 загальною площею 103, 98 кв.м.
Заступник голови Вищого адміністративного суду України листом № 255/004/3/13-11 від 18 лютого 2011 року звернувся до Голови Печерської районної у м. Києві державної адміністрації із проханням затвердити спільне рішення житлово-побутової комісії Вищого адміністративного суду України від 11 лютого 2010 року та видати ОСОБА_4 ордер серії «Б»на заселення у вищевказану квартиру.
Однак відповідний ордер позивачу виданий не був, що й стало підставою для звернення адміністративного суду з даним позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_4 суд першої інстанції виходив з того, що право позивача на АДРЕСА_1 підтверджується рішенням житлово-побутової комісії Вищого адміністративного суду України від 11 лютого 2010 року, у зв'язку з чим у відповідача відсутні підстави для відмови у видачі ордеру.
Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
У відповідності до ст. 52 ЖК Української РСР жилі приміщення в будинках відомчого житлового фонду надаються громадянам за спільним рішенням адміністрації і профспілкового комітету підприємства, установи, організації, затвердженим виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів, а у випадках, передбачених Радою Міністрів СРСР, - за спільним рішенням адміністрації і профспілкового комітету з наступним повідомленням виконавчому комітетові відповідної Ради народних депутатів про надання жилих приміщень для заселення.
Як раніше зазначалося, жиле приміщення було надано позивачу у справі рішенням житлово-побутової комісії Вищого адміністративного суду України від 11 лютого 2010 року.
Згідно ч. 1 ст. 58 ЖК Української РСР на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.
Відповідно до п. 70 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради № 470 від 11 грудня 1984 року ордер вручається громадянинові, на ім'я якого він виданий, або за його дорученням іншій особі. При одержанні ордера пред'являються паспорти (або документи, що їх замінюють) членів сім'ї, включених до ордера.
Таким чином, підставою для видачі ордера є рішення про надання жилого приміщення.
Положеннями ст. 57 ЖК Української РСР передбачено право на оскарження рішень з питань обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень.
З матеріалів справи вбачається, що рішення житлово-побутової комісії Вищого адміністративного суду України від 11 лютого 2010 року про надання судді ОСОБА_2. АДРЕСА_1 у встановленому законом порядку скасоване не було та є чинним на час розгляду та вирішення даної справи.
У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що у відповідача були відсутні підстави для відмови у видачі позивачу ордера серії «Б»на заселення у квартиру, а висновок суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову -законним і обґрунтованим.
В апеляційній скарзі Комісія з припинення Печерської районної у м. Києві державної адміністрації посилається на те, що згідно ст. 132 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»після призначення на посаду суддя Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищого спеціалізованого суду, апеляційного, місцевого суду, який потребує поліпшення житлових умов, забезпечується службовим житлом за місцем знаходження суду.
Вказані доводи апелянта колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на те, що на час виникнення у ОСОБА_2 права на квартиру була чинною ч. 7 ст. 44 Закону України «Про статус суддів», у редакції, яка передбачала, що не пізніш як через шість місяців після обрання суддя Конституційного Суду, Верховного Суду, вищого спеціалізованого суду, апеляційного та місцевого суду, який потребує поліпшення житлових умов, забезпечується благоустроєним житлом у вигляді окремої квартири чи будинку або службовим житлом за місцем знаходження суду.
У відповідності до ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
З огляду на те, що ст. 132 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»звужено зміст та обсяг прав позивача у порівнянні із ч. 7 ст. 44 Закону України «Про статус суддів», яка була чинною на час вирішення питання про надання жилого приміщення позивачу колегія суддів приходить до висновку про те, що до даних правовідносин положення ст. 132 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»не підлягають застосуванню.
Також апелянт посилається на те, що Печерська районна у м. Києві державна адміністрація була припинена шляхом ліквідації на підставі рішення Київської міської ради № 7/4819 від 09 вересня 2010 року, у зв'язку з чим позбавлена можливості видати позивачу відповідний ордер.
У відповідності до ч. 2 ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.
Згідно листа Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві № 21-10/3022 від 07 липня 2011 року Печерська районна у м. Києві державна адміністрація станом на 07 липня 2011 року включена до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а запис про її припинення у вказаному реєстрі -відсутній.
Таким чином, доводи апеляційної скарги Комісії з припинення Печерської районної у м. Києві державної адміністрації не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 31 березня 2011 року, та не можуть бути підставами для її скасування.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Комісії з припинення Печерської районної у м. Києві державної адміністрації -залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 31 березня 2011 року -без змін.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Комісії з припинення Печерської районної у м. Києві державної адміністрації -залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 31 березня 2011 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя А.М. Горяйнов
Судді І.Л. Желтобрюх
Я.С. Мамчур