Справа: № 2а-1917/10/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Хаюк С.К.
Суддя-доповідач: Беспалов О.О.
Іменем України
"31" травня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Беспалова О.О.
суддів Ключковича В.Ю., Губської О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2010 року у справі за позовом Комунального підприємства "Житомирводоканал" до Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира Житомирської області про скасування рішень, -
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом та просить визнати незаконними і скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира від 04.03.2010 року №№ 339, 340, зобов'язати відповідача утриматись від винесення рішень про стягнення штрафних санкцій з Водоканалу до винесення судом остаточного рішення та стягнути понесені судові витрати в сумі 6 грн. 40 коп.
Позовні вимоги мотивовані тим, що свої зобов'язання щодо сплати обов'язкових платежів до Пенсійного фонду України підприємство виконало вчасно та належним чином, а тому підстав для винесення рішень про застосування штрафних санкцій та пені - не було, а відповідальність за несвоєчасний переказ коштів до Пенсійного фонду повинен нести Банк, з вини якого і порушено строки переказу.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2010 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду - зміні з таких підстав.
Комунальне підприємство "Житомирводоканал" є платником страхових внесків, який відповідно до вищезазначеного Закону зобов'язаний нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування незалежно від фінансового стану платника.
У відповідності до ч.6 СТ.20 Закону, нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Базовим звітним періодом є календарний місяць.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання норм чинного законодавства 19.02.2009 року комунальне підприємство "Житомирводоканал" платіжними дорученнями від 19.02.2009 року № 231 на суму 26200,00 грн. та № 230 на суму 211000,00 грн. перерахувало страхові внески до Пенсійного фонду України. Зазначені платіжні доручення були передані позивачем на виконання Житомирській філії КБ "Західінкомбанк", що підтверджено вхідним штампом банку.
В суді першої інстанції встановлено, що Житомирською філією КБ "Західінкомбанк" розрахункові документи позивача, а саме: платіжні доручення від 19 лютого 2009 року № 230 та № 231 виконано не було, у зв"язку з тим, що банк не мав достатньо коштів на кореспонденському рахунку, про що було проінформовано позивача та відповідача повідомленнями від 19 лютого 2009 року. Таким чином Банк підтвердив, що вищезазначені платіжні доручення їм були прийняті 19.02.2009 року, проте з вини банку не проведені.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.
Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішеннями № № 339, 340 від 04 березня 2010 року управлінням Пенсійного фонду України в Богунського району м. Житомира на підставі підпункту 2 п.9 ст.106 Закону, до комунального підприємства "Житомирводоканал" застосувано фінансові санкції за несплат) (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду у вигляді стягнення суми штрафу в розмірі 10% на загальну суму 26728 грн. 15 коп. та нараховано пені в розмірі 6550 грн. 79 коп.
В свою чергу комунальне підприємство "Житомирводоканал" на виконання вимог Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" перераховувало кошти до Пенсійного фонду за кожний наступний місяць, про що свідчать копії платіжних доручень, які є в матеріалах справи, але щоразу кошти зараховувалися в погашення заборгованості за вказаними рішеннями.
Відповідно до п. п. 5, 6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Пунктом 9 ст.20 Закону, визначено, що днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку платежу з банківського рахунку страхувальника.
Згідно із п.22.4 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05.04.2001 року №2346-111 (далі Закон №2346) ініціювання переказу вважають завершеним із моменту прийняття банком розрахункового документа на виконання (за наявності на рахунку необхідної суми для виконання банком платіжного доручення). Із вищевикладеного вбачається, що обов'язок підприємства щодо сплати страхових внесків вважається виконаним в момент прийняття банком платіжних доручень комунального підприємства "Житомирводоканал" на перерахування страхових внесків, а саме: № 230 та № 231 від 19 лютого 2009 року, що підтверджено вхідним штампом банку на платіжних дорученнях.
Ст. 106 Закону, визначає відповідальність у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування: відповідальність як страхувальників так і відповідальність банків.
Пункт 1 ч.10 ст. 106 Закону, передбачає застосування фінансових санкцій до банків за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на банківські рахунки органів Пенсійного фонду сум страхових внесків.
З урахуванням наведеного, колегія суддів підтримує думку суду першої інстанції, що у даному випадку комунальне підприємство "Житомирводоканал" свої зобов'язання щодо сплати обов"язкових платежів до Пенсійного фонду України виконало належним чином, підстави для прийняття рішень № № 339, 340 від 04 березня 2010 року про застосування фінансових санкцій, а саме: штрафних санкцій на загальну суму 26728 грн. 15 коп. та нараховано пені в розмірі 6 550 грн.79 коп. відсутні, а тому, суд вважає їх такими, що не відповідають вимогами чинного законодавства.
У відповідності до ст. 201 КАС України підставами для зміни судового рішення є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права, вирішення не всіх позовних вимог або питань.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, суд першої інстанції по суті ухвалив рішення про часткове задоволення позовних вимог, проте в резолютивній частині помилково зазначив про задоволення позову. Тому резолютивна частина рішення суду першої інстанції повинна бути змінена, оскільки її формулювання не відповідає вимогам норм права, але висновок по суті правильний.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає зміні.
Керуючись ст. ст. 197, 199, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України суд,-
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2010 року у справі за позовом Комунального підприємства "Житомирводоканал" до Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира Житомирської області про скасування рішень - залишити без задоволення.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2010 року змінити, виклавши абзац перший резолютивної частини рішення в такій редакції: "Позов задовольнити частково".
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя Беспалов О.О.
Суддя Губська О.А.
Суддя Ключкович В.Ю.
(Повний текст постанови виготовлено 03.06.2011 року)