Справа: № 2а-16927/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В.
Суддя-доповідач: Мамчур Я.С
Іменем України
"05" липня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: Мамчура Я.С.
суддів: Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.
при секретарі Ільницькій В.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги Київської міської ради та Закритого акціонерного товариства «Росичі»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом Заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Національного університету оборони України до Київської міської ради, 3-тя особа Закрите акціонерне товариство «Росичі»та Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради про визнання рішення недійсним, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив поновити строк звернення до суду та визнати недійсним рішення Київської міської ради №611/3187 від 07 липня 2005 року.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 лютого 2011 року позовні вимоги задоволено повністю.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану постанову та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, 3-тя особа подала апеляційну скаргу, в якій просить дану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 01 червня 1960 р. №6/с земельна ділянка по вул. Авіаконструктора Антонова 2/32 у Солом'янському районі м. Києва надана у користування Київському вищому авіаційному військовому училищу (в подальшому перейменованому у Київський інститут ВПС), а 28 листопада 2000 року передана Національній академії оборони України.
Рішенням Київської міської ради від 07 липня 2005 року №611/3187 ЗАТ «Росичі»передано у довгострокову оренду на 10 років земельну ділянку площею 0,26 га для будівництва, експлуатації та обслуговування стартового житлового будинку з об'єктами інфраструктури та паркінгом в межах проекту реконструкції будинків старої забудови кварталу на вул. Авіаконструктора Антонова 2/32 (корп.6) у Солом'янському районі м. Києва.
Відповідно до ст.14 ЗУ «Про Збройні Сили України »Збройні Сили України можуть здійснювати господарську діяльність згідно із законом. Земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належать їм на праві оперативного управління та звільняються від сплати усіх видів податків відповідно до законів з питань оподаткування.
Національного університету оборони України є складовою частиною Збройних Сил України, а тому основні фонди та передані йому матеріальні цінності є державною власністю перебувають у сфері управління Міністерства оборони України і закріплені за ним на праві оперативного управління.
Землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України відповідно до ст.1 ЗУ «Про використання земель оборони»відносяться до земель оборони.
Статтею 84 Земельного кодексу України до земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, належать, зокрема, землі оборони, крім земельних ділянок під об'єктами соціально-культурного, виробничого та житлового призначення.
Підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати (ст.141 Земельного кодексу України в редакції чинній на момент прийняття Київською міською радою оскаржуваного рішення).
Відповідно до ст.149 Земельного кодексу України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом. У разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується в судовому порядку. Сільські, селищні, міські ради вилучають земельні ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб, крім особливо цінних земель, які вилучаються (викупляються) ними з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу.
Судом першої інстанції в ході розгляду справи встановлено, що ні Міністерством оборони України, ні Національним університетом оборони України згода на вилучення земельної ділянки розміром 0,26 га, що знаходить за адресою вул. Авіаконструктора Антонова 2/32 не надавалась. Також, в матеріалах справи відсутні докази того, що Національний університет оборони України добровільно відмовився від вищевказаної земельної ділянки чи мали місце інші підстави, передбачені ст.141 Земельного кодексу України для припинення його права користування зазначеною земельною ділянкою.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до Указу Президента України від 16 червня 1995 року №451/95 «Про Положення про національний заклад (установу) України»постановлено органам виконавчої влади не передавати закріплене за національними закладами (установами) України майно, що перебуває у державній власності, будь-яким органам, підприємствам, установам, організаціям. Рекомендовано органам місцевого самоврядування не вилучати земельні ділянки для державних і громадських потреб із земель, наданих у користування національним закладам (установам) України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідачем у відповідності до ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірність прийнятого ним рішення.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.
Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги Київської міської ради та Закритого акціонерного товариства «Росичі»-залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 лютого 2011 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: Мамчур Я.С.
Судді Горяйнов А.М.
Желтобрюх І.Л.
Ухвалу складено в повному обсязі 08.07.11р.