Справа: № 2-а-657/10 Головуючий у 1-й інстанції: Підкурганний В.В.
Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.
"22" червня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді
суддівБорисюк Л.П.,
Бистрик Г.М., Дурицької О.М.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 13 жовтня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області про поновлення строку звернення до суду, визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
В вересні 2010 року ОСОБА_4 звернувся до Вишгородського районного суду Київської області із позовом до УПФУ у Вишгородському районі Київської області в якому просив поновити строк звернення до суду, визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати провести перерахунок та виплату державної та додаткової пенсій, відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 01.01.2005.
Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 13 жовтня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.
Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Згідно п.п. 2 п. 1 статті 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду.
У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ст. 41 КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач ОСОБА_4 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (категорія 1) та інвалідом ІІ групи, перебуває на обліку в УПФУ у Вишгородському районі Київської області.
Нормами ст. 49 Закону передбачено, пенсії особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами другої групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Згідно зі ст. 54 Закону, в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів другої групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Однак, вивченням матеріалів справи, колегією суддів встановлено, що позивач отримує пенсію за віком.
20 квітня 2010 року позивач звернувся до УПФУ у Вишгородському районі Київської області із заявою про перерахунок державної та додаткової пенсій, відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Однак, в проведенні даного перерахунку позивачу було відмовлено, оскільки йому нараховується та виплачується пенсія за віком, з урахуванням стажу відповідно до поданої ним заяви 19 березня 2008 року (а.с.21).
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», особі, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Переведення з одного виду пенсії на інший провадиться з дня подання заяви з усіма необхідними документами (частина третя статті 45 цього Закону).
Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 передбачено, що орган, що призначає пенсію, надає допомогу особам, зазначеним у пункті 2 цього Порядку (непрацюючий громадянин), щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії, а також надає роз'яснення з питань призначення пенсії.
Однак, всупереч приписам вищеназваних правових норм, відповідачем при роз'ясненні позивачу питань з призначення державної та додаткової пенсій було розраховано розмір таких пенсій на підставі Постанов Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 № 831 та від 03.01.2002 № 1, у зв'язку з чим, було занижено їх розмір, що, у свою чергу, стало причиною для відмови позивача від переходу на пенсію по інвалідності.
Таким чином, УПФУ у Вишгородському районі Київської області було порушено право позивача на вибір пенсійних виплат, а тому суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог.
Окрім вищевикладеного колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що загальне поняття пенсії визначено статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якого пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом.
Отже, законом не встановлюється ані строковість, ані обмеженість у часі цих видів виплат. З самого визначення поняття пенсії випливає, що ці виплати здійснюються на постійній основі один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу. Цей вид виплат не є строковим, а тому не може бути призначений на якийсь строк. В цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії (чи її перерахунок). Кінцевий термін, або строк, на який призначається пенсія не може встановлюватись, оскільки це суперечить самому визначенню та суті пенсії.
Відтак, виплату пенсії позивачу не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки це б обмежувало право позивача на отримання державної та додаткової пенсій які повинні виплачуватись постійно, один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-якого терміну або строку виплати пенсії.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З огляду на те, що позивач звернувся до суду з вказаним позовом 17.09.2010, позовні вимоги підлягають до задоволення в межах шестимісячного строку, тобто з 17.03.2010 без встановлення будь-якого обмеження кінцевим терміном або строком, на який призначається пенсія.
Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції не відповідає нормам процесуального права, доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим є підстави для її скасування з ухваленням нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Керуючись ст. ст. 41, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 13 жовтня 2010 року -задовольнити частково.
Постанову Вишгородського районного суду Київської області від 13 жовтня 2010 року -скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області задовольнити частково.
Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області в перерахунку та виплаті ОСОБА_4 державної пенсії в розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75% від мінімальної пенсії за віком, який встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 17 березня 2010 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_4 державної пенсії в розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, відповідно до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», взявши за основу розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 17 березня 2010 року, з урахуванням фактично виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова апеляційної інстанції за наслідками її перегляду, набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя
суддя
суддя Л.П. Борисюк
Г.М. Бистрик
О.М. Дурицька