Справа: № 2-а-3504/10 Головуючий у 1-й інстанції: Рахманкулова І.П.,
Суддя-доповідач: Бабенко К.А
Іменем України
"29" червня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Мельничука В.П., Федотова І.В., розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова на Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 05 листопада 2010 року за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинення певних дій,-
Главою 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено особливості провадження окремих категорій адміністративних справ. Зокрема, частиною першою ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, яка є імперативною нормою встановлюється перелік адміністративних справ щодо яких обов'язково застосовується скорочене провадження. Проте, частиною другою цієї статті, передбачається можливість розгляду в скороченому провадженні за умови, що вимоги не стосуються прав, свобод, інтересів та обов'язків третіх осіб. Тобто, лише у випадку залучення до участі у справі третіх осіб адміністративна справа не може бути розглянута в скороченому провадженні.
Крім того, зазначені у частині першій ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи щодо яких застосовується скорочене провадження, можуть бути розглянуті не у скороченому провадженні у випадку, передбаченому частиною четвертою ст.183-2 цього Кодексу з обов'язковим постановленням відповідної ухвали.
При відкритті провадження в адміністративних справах за позовними вимогами, зазначеними у частині першій ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суди першої інстанції мають зазначати, що саме скорочене провадження відкривається в адміністративній справі, а постанови суду першої інстанції за результатом розгляду таких справ мають містити виключно відомості, зазначені у частині шостої цієї статті.
Тому, порушення судом першої інстанції особливості провадження справи, а саме розгляд її не у скороченому провадженні, не є перешкодою для апеляційного її розгляду в порядку письмового провадження, в зв'язку з чим і оскарження постанови суду першої інстанції здійснюється в порядку, передбаченому частинами восьмою-десятою ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Порушення судом першої інстанції норм процесуального права не призвели до неправильного вирішення справи.
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 05 листопада 2010 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивач є особою, що належить до категорії громадян відповідно до ст. 56 Закону України «Про прокуратуру»від 05 листопада 1991 року № 1789-XII (далі -Закон № 1789-XII), що підтверджується наявною в матеріалах справи копією трудової книжки (а.с. 13-19) та має право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку у разі наявності стажу роботи не менше 20 років, що передбачено ст. 50-1 вищезазначеного Закону.
Згідно із п.п. «г»п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення і виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей»від 17 липня 1992 року № 393 (далі -Постанова № 393), до вислуги років для призначення пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, стаж зараховується на пільгових умовах, а саме один місяць служби за сорок днів - особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та кримінально -виконавчої системи.
Як вбачається з довідки Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Чернігівській області від 20 листопада 2007 року № 60 (а.с. 6), Позивач з 15 серпня 1992 року по 21 грудня 1995 року проходив службу в кримінально -виконавчій системі на посадах начальницького складу. Вислуга років за зазначений період складає 3 роки, 4 місяці, 6 днів у календарному обчисленні та 4 роки, 5 місяців, 18 днів у пільговому обчисленні відповідно до Постанови № 393.
В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку про протиправність дій Відповідача щодо відмови в зарахуванні Позивачу 4 роки, 5 місяців, 18 днів пільгового стажу.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно із частиною десятою ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.
В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Постанова суду першої інстанції -без змін.
Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова залишити без задоволення, а Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 05 листопада 2010 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Бабенко К.А.
Судді: Мельничук В.П.
Федотов І.В.