Ухвала від 21.06.2011 по справі 2-а-1202/10

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-1202/10 Головуючий у 1-й інстанції: Васильєва Т.М.

Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

УХВАЛА

Іменем України

"21" червня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Грищенко Т.М.,

суддів Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Шевченківського районного суду м.Києва від 06 жовтня 2010 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Шевченківському районі м.Києва, Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у м.Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про перерахунок пенсії, -

встановив:

28.01.2010 року позивачка звернулась до суду з позовом, в якому просить: визнати неправомірними дії Управління ПФУ в Шевченківському районі м.Києва щодо нарахування та виплати їй додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров»ю, як особі котра постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи з порушенням вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; визнати неправомірними дії УПСЗН Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації та Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо нарахування та виплати їй щорічної допомоги на оздоровлення як особі, котра постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи з порушенням вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов»язати УПФУ в Шевченківському районі м. Києва провести їй перерахунок та виплату додаткової пенсії як інваліду 3 групи в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2009 року по день постановления рішення суду; зобов»язати УПС 'ЗН Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації провести перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення виходячи з 4 мінімальних заробітних плат за 2009 рік; зобов»язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат провести виплату перерахованої щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік;визнати за нею право на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком .визнати за нею право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення виходячи з розміру 4 мінімальних заробітних плат; зобов»язати УПФУ в Шевченківському районі м.Києві призначити їй з 01.01.2010року додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров»ю як постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії (3 група інвалідності) згідно вимог ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов»язати УПСЗН Шевченківської районної у м.Києві державної адміністрації призначити їй з 01.01.2010 року як постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії (3 група жалібності) щорічну допомогу на оздоровлення згідно вимог cт.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та стягнути вартість послуг на правову допомогу. Свої вимоги обгрунтовує тим, що відповідачі в порушення вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»нараховують на виплачують їй додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров»ю та щорічну допомогу на оздоровлення в значно меншому розмірі, чим порушують її права.

Постановою Шевченківського районного суду м.Києва від 06 жовтня 2010 р. позов задоволено частково, визнано дії Управління Пенсійного Фонду України в Шевченківському районі м. Києва щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров»ю, як особі, котра постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи з порушенням вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»неправомірними. Зобов»язано Управління Пенсійного Фонду України в Шевченківському районі м.Києва здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплатити їй як постраждалій І категорії внаслідок аварії на ЧАЕС та інваліду 3 групи додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров»ю в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01 січня 2009 року по 06 жовтня 2010 року з урахуванням проведених виплат.

Визнано дії Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у м.Києві державної адміністрації та Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 допомоги на оздоровлення у 2009 році, як інваліду З групи внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) у відповідності до вимог ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»»неправомірними. Зобов»язано Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у м.Києві державної адміністрації провести перерахунок ОСОБА_2 одноразової допомоги на оздоровлення у розмірі 4 мінімальних заробітних плат за 2009рік .відповідно до вимог ст..48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян. які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, з урахуванням здійсненої виплати в розмірі 90 грн. Зобов»язано Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат виплатити ОСОБА_2 перераховану одноразову допомогу на оздоровлення за 2009 рік в розмірі 4 мінімальних заробітних плат .відповідно до вимог ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян. які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». В решті в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням позивач по справі подав апеляційну скаргу, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалідом 3 групи інвалідності безстроково.

Також позивачка перебуває на обліку в Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у м.Києві державної адміністрації як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії.

У відповідності до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи І кате горії, інвалідам 3 групи передбачена щорічна допомога на оздоровлення в розмірі 4 мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Позивачу нарахована щорічна допомога на оздоровлення в інших розмірах, ніж це встановлено Законом, а саме: у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року в такому розмірі за 2009рік - 90 грн.

Отже, норма Закону, яка передбачає виплату щорічної допомоги на оздоровлення особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, інвалідам 3 групи, в розмірі 4 мінімальних заробітних плат в період, за який позивач висуває вимоги, діяла з 01.01.2002 року по 01.01.2006 року (у 2006 році та з .2007 року по 09.07.2007 року дія норми зупинялась бюджетними законами); з 09.07.2007 року по 2008 року та з 22.05.2008 року до тепер (з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року діяла інша редакція).

В цей же період Кабінетом Міністрів України приймались постанови, які також регламентували питання розміру щорічної допомоги на оздоровлення, а саме: Постанова Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 № 836 та Постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року №562.

Зміст Постанов свідчить, що Кабінет Міністрів України не встановлював порядок, в якому повинно проводитись роз'яснення порядку застосування Закону, а фактично встановлював нові розміри соціальних ви плат, зменшивши їх в порівнянні з розмірами, визначеними Законом.

Оскільки норми підзаконних нормативних актів не можуть суперечити нормам законів, а тим більше змінювати їх, тому при вирішенні питання щодо розміру щорічного допомоги на оздоровлення, яка підлягає виплаті позивачу, то суд дійшов правильного висновку, що підлягають застосуванню норми Закону, а саме ст. 48, а не Поста нов Кабінету Міністрів.

У відповідності до Положення про управління праці та соціального захисту населення Деснянської ра йонної в м. Києві державної адміністрації від 01.12.2006 року Управління приймає заяви та інші данні одержу вачів виплат. Функції по здісненню виплат покладено на Київській міський центр по нарахуванню та здійснен ню соціальних виплат, а тому суд вірно задовольнив вимоги позову в межах повноважень відповідачів.

Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чор нобильської катастрофи»згідно з підпунктом 12 пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28 грудня 2007 року N 107-VI, який набрав чинності з 1 січня 2008 року, була викладена в новій редакції в частині того що особам, віднесеним до 1 категорії, інвалідам III групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 у справі N 1-28/2008 щодо предмету та змісту закону про Державний бюджет України на 2008 рік були визнанні такими, що не від повідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до де яких законодавчих актів України». У вказаному рішенні Конституційного суду України було зазначено, що по ложення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законо давчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Су дом України цього Рішення, тобто з 22 травня 2008 року.

Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ви знаних неконституційними.

Таким чином, з 22 травня 2008 року була відновлена дія норм статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за якими особам пост алим від аварії на Чорнобильській АЕС та віднесеним до 1 категорії, інвалідам III групи, до яких відноситься позивач, повинна була призначатися та виплачуватися Управлінням Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Києва щомісячно з 22 травня 2008 року додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно ч. З ст. 67 спеціального Закону у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які тили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 2. 3. 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, рахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, таким чином звуження змісту та обсягу права, наданого Законом N 796-XII, є безпідставним.

Колегія суддів звертає увагу, що реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням бюджетних коштів і базується на нормах спеціальних нормативно-правових актів наці онального законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органів державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом до уваги не прийняті цілком вірно.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянтів не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -залишити без задоволення.

Постанову Шевченківського районного суду м.Києва від 06 жовтня 2010 р. -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Т.М.Грищенко

Судді В.Е.Мацедонська

І.О.Лічевецький

Попередній документ
17075423
Наступний документ
17075425
Інформація про рішення:
№ рішення: 17075424
№ справи: 2-а-1202/10
Дата рішення: 21.06.2011
Дата публікації: 20.07.2011
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Зареєстровано (08.11.2010)
Дата надходження: 08.11.2010
Учасники справи:
головуючий суддя:
СЕНЮХ МАРІЯ ЗІНОВІЇВНА
позивач:
Мазурок Галина Василівна