Справа: № 2-а-2010/11 Головуючий у 1-й інстанції: Буймова Л.П.
Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.
Іменем України
"21" червня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого Грищенко Т.М.,
суддів Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Фастові Київської області на постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 31 січня 2011 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м. Фастові Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У січні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 31 січня 2011 р. позов задоволено частково: визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Фастові Київської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 пенсії, що не відповідає положенням ст.ст. 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції Закону України від 06.06.96 р. N 230/ 96-ВР.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Фастові Київської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 державної пенсії, як особі, віднесеній до 1 категорії, інваліду І групи, відповідно до ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№796-ХІІ в редакції Закону України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР, в розмірі 10 мінімальних пенсій за віком, що дорівнюють прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням зміни розміру прожиткового мінімуму, починаючи з 26.07.2010р виключенням виплачених сум.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Фастові здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 додаткової пенсії за школу, заподіяну здоров'ю, як особі, віднесеній до 1 категорії, інваліду І групи, відповідно до ст. 50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№796-ХІІ в редакції Закону України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР в розмірі 100% мінімальної пенсії за віком, що дорівнює прожитковому мінімуму для осіб які втратили працездатність, з урахуванням зміни розміру прожиткового мінімуму, починаючи з 26.07.2010 року, за виключенням виплачених сум.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить оскаржувану постанову суду скасувати.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії посвідчення, позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є інвалідом 1-ї групи довічно, 1 категорії, інвалідність якої пов'язана із наслідками аварії на ЧАЕС.
Ст. 49 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»встановлює, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, З, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Відповідно до ч. 4 ст. 54 вказаного Закону розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: зокрема по І групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком, а відповідно до ч. 1 ст. 50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, віднесеним до категорії 1, зокрема інвалідам І групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 100 процентів мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, позивачу державна пенсія та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, виплачуються відповідачем не у повному обсязі і в порушення діючих норм законодавства.
Згідно ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 796 розміри пенсій для інвалідів 1-ї групи інвалідності, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 10 мінімальних пенсій за віком, а згідно до ст. 50 цього ж Закону додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю повинна відповідати 100 % мінімальної пенсії за віком.
Згідно ч.3 ст.67 ЗУ №796-Х11, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії передбачений ч.4 ст.54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам віднесеним до категорії 1,2,3,4. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Крім того, мінімальна пенсія за віком не може бути нижчою ніж прожитковий мінімум і відповідно до вимог ст. 46 Конституції України.
Крім того, враховуючи вимоги ч. 4 ст. 9 КАС України щодо пріоритетності законів над підзаконними актами, безпідставними є посилання апелянта на постанови КМ України, якими обмежені права на отримання вищезазначених додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю та пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, порівняно з правами, встановленими ст. ст. 50, 54 Закону № 796, а тому застосуванню підлягають саме останні, що вірно встановлено судом першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 122, 183-2, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Фастові Київської області - залишити без задоволення, а постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 31 січня 2011 р. -без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя
Судді