Справа: № 2-а-13413/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К.
Суддя-доповідач: Мамчур Я.С
Іменем України
"05" липня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: Мамчура Я.С.
суддів: Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.
при секретарі Ільницькій В.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 березня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Помтехрезерв»до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення - рішення, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсними акт Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва №154/23-50/31280163 від 30 серпня 2010 року, податкове повідомлення -рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001892310/0 від 13 вересня 2010 року в сумі 223 384,84 грн., донарахування суми податку на додану вартість за період травень 2010 року в розмірі 159 560,60 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 березня 2011 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить дану постанову скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва проведено невиїзну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року, за результатами якої складено акт №154/23-50/31280163 від 30 серпня 2010 року.
В ході перевірки було встановлено розбіжності між сумою задекларованого податкового зобов'язання ТОВ «Імпорт Ком»та сумою податкового кредиту ТОВ «Помтехрезерв»яка становить 159 560,60 грн. Тобто, відповідач дійшов висновку, що дана сума не задекларована контрагентом позивача ТОВ «Імпорт Ком», а тому податкові накладні видані контрагентом на вказану суму не є підставною для формування позивачем податкового кредиту у відповідному звітному періоді.
На підставі даного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення -рішення №0001892310/0 від 13 вересня 2010 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 159 560,60 грн. та штрафні санкції на суму 63 824,24 грн.
Відповідно до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість»(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість»(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
З наведено вбачається, що право на податковий кредит виникає у платника податку на додану вартість у разі підтвердження суми такого податкового кредиту податковими чи митними деклараціями.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, сума податкового кредиту 159 560,60 грн. підтверджена податковими накладними, виданими ТОВ «Імпорт Ком». Не включення даної суми до податкової звітності контрагента не є підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит.
У відповідності до положень ч.2 ст.71 КАС України відповідачем не доведено правомірність прийнятого ним рішення. Судом першої інстанції вірно встановлено, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.
Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва -залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 березня 2011 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: Мамчур Я.С.
Судді Горяйнов А.М.
Желтобрюх І.Л.
Ухвалу складено в повному обсязі 08.07.11р.