Справа: № 2а-10615/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М
Іменем України
"05" липня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
при секретарі Гоцику О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу компанії «Емерсон Просесс Менеджмент АГ» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.02.2011 у справі за адміністративним позовом компанії «Емерсон Просесс Менеджмент АГ»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 08.06.2010 № 0001122204/0, -
Компанія «Емерсон Просесс Менеджмент АГ»звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001122204/0 від 08.06.2010 про донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства на загальну суму 16564922 грн., з яких: основний платіж - 8282461 грн. та штрафні (фінансові) санкції -8282461 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.02.2011 відмовлено у задоволенні позову у повному обсязі.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить оскаржувану постанову скасувати, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі ч. 1 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», 25.05.2010 ДПІ у Шевченківському районі міста Києва проведено планову виїзну перевірку Представництва «Емерсон Просесс Менеджмент АГ», з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 22.02.1994 по 31.12.2009. За результатами планової виїзної перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було встановлено порушення вимог п.п. 4.1.6. п. 4.1. ст. 4, п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 № 334/94-ВР, що призвело до недооцінення об'єкта оподаткування, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток за період, що перевірявся на загальну суму 8282461,00 грн.
В зв'язку з виявленим порушенням, відповідачем було винесено податкове повідомлення рішення від 08.06.2010 № 0001122204/0 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 8282461,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 8282461,00 грн., а всього на суму 16564922,00 грн.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку про те, що результати перевірки відповідають фактичним обставинам справи, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене у відповідності до вимог діючого на час виникнення спірних правовідносин податкового законодавства.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Компанія нерезидент «Еmerson Process Management AG»(Швейцарія) визначила статус представництва, створеного на території України -Представництва «Емерсон Просесс Менеджмент АГ», як «постійного».
Згідно з пп. 2.1.4 п. 2.1 ст. 2. Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, є платниками податку на прибуток.
Прибуток постійного представництва нерезидента в Україні відповідно до п. 13.8 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»оподатковуються у загальному порядку, тобто за правилами, встановленими цим Законом, а саме згідно з ст. 3 цього Закону - як прибуток, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу звітного періоду, визначеного ст. 4 Закону, на суму валових витрат, визначених ст. 5 Закону, та суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.
Згідно з п. 4.1 ст. 4 цього ж Закону валовий доход -це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Відповідно до пп. 4.1.6. п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий дохід включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України «Про списання вартості несплачених обсягів природного газу».
Відповідно до п. 13.8 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» суми прибутків нерезидентів, які здійснюють свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються у загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який здійснює свою діяльність незалежно від такого нерезидента.
Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що платник податку -постійне представництво нерезидента в Україні з метою оподаткування не може розглядатися як відокремлений підрозділ нерезидента, на якого поширюється виняток, передбачений пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 вищезазначеного Закону. Тобто суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої постійним представництвом, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих постійному представництву, включаються до його валового доходу.
Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»під господарською діяльністю розуміється будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Так, у відповідності до п.п. 11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
- або зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.
Беручи до уваги вищенаведене, кошти, що надходять від нерезидента на утримання постійного представництва, включаються до валового доходу представництва в повній мірі.
Крім того, згідно до п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 цього ж Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
При цьому, статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що представництва нерезидентів, створені в Україні, зобов'язані вести бухгалтерський облік і подавати фінансову звітність відповідно до законодавства України.
Відповідно до ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (в т. ч. регістри). Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь в їх складанні. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підприємства зобов'язані складати фінансову звітність (баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів).
Відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, первинні документи -письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції., облікові регістри - носії спеціального формату у вигляді відомостей, ордерів, книг, журналів, призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого нагромадження, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку.
В свою чергу, з матеріалів справи вбачається, що понесення Представництвом «Емерсон Просесс Менеджмент АГ»та компанією нерезидентом «Еmerson Process Management AG»(Швейцарія) витрат, пов'язаних із отриманням доходів дійсно не підтверджені належними первинними документами.
В порушення вимог частин 1, 2 статті 71 КАС України апелянтом не спростовано висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу компанії «Емерсон Просесс Менеджмент АГ»-залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.02.2011 -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 07.07.2011.