Справа: № 2-а-8637/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Журавель В.О
Суддя-доповідач: Василенко Я.М
Іменем України
"05" липня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
при секретарі Гоцику О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Контрольно-ревізійного управління в Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 15.02.2011 у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Український державний науково-технічний центр антикризових технологій в промисловості» до Контрольно-ревізійного управління в Київській області в особі Контрольно-ревізійного відділу у Вишгородському районі про скасування пунктів 2, 4 вимоги від 06.10.2010 № 17-16/1048, -
21.01.2010 позивач звернувся до суду першої інстанції із позовом про визнання протиправним та скасування пунктів 2 і 4 адресованої йому вимоги від 06.10.2010 №17-16/1048 Контрольно-ревізійного відділу у Вишгородському районі.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 15.02.2011 позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеною постановою відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати її та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, у період з 23.07.2010 по 27.08.2010 відповідно до плану роботи контрольно-ревізійного відділу в Вишгородському районі на III квартал 2010 року проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Український науково-технічний центр антикризових технологій в промисловості»за період з 01.01.2008 по 01.07.2010. За результатами складено акт від 03.09.2010 № 17-31/12 «Про результати ревізії фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Український науково-технічний центр антикризових технологій в промисловості»за період з 01.01.2008 по 01.07.2010», в якому зазначено виявлені порушення в діяльності позивача.
Так, перевіркою правильності визначення розмірів кошторисної заробітної плати за 2009 рік, встановлено, що в порушення ДБН.Д.1.1- 4- 2000 в 9-ти локальних кошторисах завищено кількість людино-годин, внаслідок чого завищено заробітну плату працівникам згідно з трудовими угодами на 3753 грн. 00 коп.
Крім того, в порушення ДБН.Д. 1.1-4-2000 в 8-ми локальних кошторисах за 2009 рік занижено кількість людино-годин, внаслідок чого фізичним особам згідно з трудовими угодами недоотримано заробітної плати на 4702 грн. 00 коп.
Ревізорами зроблено висновок про завищення заробітної плати по вартості виконаних робіт по 9-ти локальних кошторисах на суму 3753 грн. 00 коп. та про заниження заробітної плати по 8-ми локальних кошторисах на суму 4702 грн. 00 коп. На думку ревізорів відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України та ст. 224, 225 Господарського кодексу України це є збитками, нанесеними ДП «УкрДНТЦ АТП»та державі.
Відповідачем направлено на адресу позивача письмову вимогу «Про усунення порушень, виявлених ревізією від 03.09.2010 № 17-31/12». В оспорюваних пунктах 2 і 4 вимоги вказано про проведення донарахування та виплати працівниками грошових доходів (заниження заробітної плати працівниками по трудових угодах відповідно локальних кошторисів) в сумі 4702 грн. 00 коп.; проведення претензійно-позовної роботи стосовно повернення зайво виплачених сум коштів на оплату праці в загальній сумі 3753 грн. 00 коп. (завищення заробітної плати працівникам згідно з трудовими угодами).
Доводи апелянта аналогічні тим, що викладені у акті перевірки.
Колегія суддів вважає такі доводи безпідставними та погоджується з рішенням суду першої інстанції, з огляду на наступне.
На виконання укладених позивачем трудових угод з фізичними особами, цими працівниками було виконано ремонтні будівельні роботи, які прийнято в установленому порядку, про що складено акти виконаних робіт. Вказані трудові угоди та акти виконаних робіт, долучені до матеріалів справи, відповідачем визнано.
Позивачем на вимогу суду першої інстанції здійснено перерахунок правильності розмірів кошторисної заробітної плати по локальних кошторисах, складених на підставі актів виконаних робіт, за допомогою ліцензованого програмного комплексу АВК-3. Унаслідок перерахунку установлено, що кількість необхідних для виконання певного виду робіт людино-годин по локальних кошторисах, визначених програмою АВК-3 на час судового розгляду, відповідає кількості людино-годин, розрахованих програмним комплексом АВК-3 на дату складення кошторису. Завищення чи заниження людино-годин та заробітної плати не встановлено. Долучені до матеріалів справи документи про здійснення перерахунку досліджено колегією суддів.
Зазначений перерахунок відповідачем не спростовано. До того ж, колегія суддів звертає увагу на те, що на вимогу суду першої інстанції вказаний перерахунок відповідачем не здійснено, а у подальші судові засідання представник відповідача не прибував.
В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
При цьому, відповідачем не було враховано, що кошторис за своїм призначенням та змістом є плановим документом, який не містить фактичних даних про витрати, а містить суто прогнозовані видатки. Під час складання кошторису не виникає жодних змін в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, кошторис, хоча і є документом, який оформлюється та затверджується відповідно до чинного законодавства, не є первинним документом бухгалтерського обліку.
Витрати підприємства повинні підтверджуватися такими первинними документами, які відповідають вимогам встановленим частиною другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
З вищезазначеного вбачається, що відображення фактичних витрат, які підтверджені первинними документами, не може обмежуватися плановими даними, що містяться виключно в кошторисах, та лише на основі яких відповідач за наслідками проведення ревізії фінансово-господарської діяльності позивача виніс спірні пункти 2 і 4 вимоги від 06.10.2010 №17-16/1048. Таким первинним документом на виконання ремонтних робіт згідно з трудовими угодами є акт виконаних робіт, який затверджує фактичні об'єми виконаних робіт.
Саме тому, суд першої інстанції вірно взяв до уваги здійснений позивачем перерахунок правильності розмірів кошторисної заробітної плати по локальних кошторисах, складених на підставі актів виконаних робіт, яким установлено, що кількість необхідних для виконання певного виду робіт людино-годин по локальних кошторисах, визначених програмою АВК-3 станом на час судового розгляду, відповідає кількості людино-годин, розрахованих програмним комплексом АВК-3 на дату складення кошторису, що не спростовано апелянтом.
При цьому, належність даних доказів підтверджується тим, що відповідно до ДБН А.2.2.-3-2004 право на розробку проектної документації чи її окремих розділів надається юридичним і фізичним особам - суб'єктам господарської діяльності незалежно від форм власності, які мають ліцензію на цей вид діяльності згідно з законодавством. Колегія судідв звертає увагу на те, що позивач має відповідну ліцензію № 555786 від 12.11.2010 Міністерства регіонального розвитку та будівництва України на ведення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури.
Отже, здійснений позивачем перерахунок є обґрунтованим та таким, що спростовує висновки з цих питань, викладених в акті ревізії та п. п. 2, 4 вимоги відповідача.
Апелянтом в порушення вимог ч. 1 статті 71 КАС України не надано жодних доказів на спростування правомірності оскаржуваної постанови суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Контрольно-ревізійного управління в Київській області -залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 15.02.2011 -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 07.07.2011.