Справа: № 2а-17190/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції:
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
Іменем України
"21" квітня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Вівдиченко Т.Р.
Суддів: Ключкович В.Ю.
Борисюк Л.П.
при секретарі Корженковій І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до начальника Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна ОСОБА_4 про зобов'язання вчинити дії,-
Позивач -ОСОБА_3 звернулась з адміністративним позовом до начальника Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна ОСОБА_4 про зобов'язання вчинити дії.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу на новий розгляд.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 03.12.2009 року позивач звернулась до начальника Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна ОСОБА_4 з інформаційним запитом про надання їй за особистим підписом відповідача інформації: «чи є родина позивача власником дверей власної квартири АДРЕСА_1, а саме: дверей виходу з квартири на парадний сходовий марш будинку, дверей виходу з квартири на запасний (евакуаційний) сходовий марш будинку, так званий «чорний»хід будинку, який призначено на випадок пожежі чи іншої аварійної ситуації?; - якими офіційними нормативними документами це визнано в бюро технічної інвентаризації м. Києва?; - яким чином і в який час ОСОБА_3 може отримати ці документи в бюро технічної інвентаризації м. Києва?».
Згідно наданої відповідачем відповіді від 07.12.2009р. № 52139, позивачу повідомлено, що ОСОБА_3 та члени її родини є співвласниками квартири АДРЕСА_1. Крім того, відповідач зазначив, що відповідно до Державних будівельних норм України ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки, квартира -це комплекс взаємопов'язаних приміщень, використовуваних для проживання однієї сім'ї різного чисельного складу або однієї людини, який включає (як мінімум): житлову кімнату, кухню, ванну кімнату, вбиральню, передпокій, комору чи вбудовану шафу».
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач, надсилаючи лист від 07.12.2009р. № 52139, діяв в межах повноважень, відповідно до вимог чинного законодавства, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої, з огляду на наступне.
Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію»від 02 жовтня 1992 року №2657-ХІІ, під інформацією розуміється документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.
Статтею 9 Закону України «Про інформацію»визначено, що всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій.
Реалізація права на інформацію громадянами, юридичними особами і державою не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Кожному громадянину забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законами України.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про інформацію», термін вивчення запиту на предмет можливості його задоволення не повинен перевищувати десяти календарних днів.
Протягом вказаного терміну державна установа письмово доводить до відома запитувача, що його запит буде задоволено або що запитуваний документ не підлягає наданню для ознайомлення. Задоволення запиту здійснюється протягом місяця, якщо інше не передбачено законом. Аналогічний термін розгляду встановлюється і щодо запиту про надання письмової інформації.
З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що, надаючи відповідь на запит ОСОБА_3, відповідач діяв в межах повноважень, передбачених законодавством, статутом та наявної в КМБТІ інформації.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який вірно встановив фактичні обставини справи та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 -залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2010 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
_____________________Т.Р. Вівдиченко
_____________________ В.Ю.Ключкович
_____________________Л.П. Борисюк
Повний текст ухвали виготовлений 26 квітня 2011 року