Справа: № 2а-910/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В.
Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.
Іменем України
"30" червня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Горяйнова А.М.,
суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,
при секретарі - Лосік Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Київської регіональної митниці Державної митної служби України на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 22 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Дельта Медікел»до Київської регіональної митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення, -
У січні 2011 року ПП «Дельта Медікел»звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення форми «Р»Київської регіональної митниці Державної митної служби України № 235 та № 236 від 31 грудня 2010 року.
Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 25 січня 2011 року вказаний адміністративний позов був задоволений.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що позивачем було зазначено у вантажній митній декларації невірний УКТ ЗЕД, що призвело до безпідставного застосування пільг при митному оформленні товару.
Під час судового засідання представник відповідача підтримала свою апеляційну скаргу та просила суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.
Представники позивача в судовому засіданні заперечували проти апеляційної скарги та просили суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесено законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування -відсутні.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Київської регіональної митниці Державної митної служби України -залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 22 лютого 2011 року -без змін виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що Київською регіональною митницею Державної митної служби України було проведено позапланову документальну перевірку дотримання ПП «Дельта Медікел»законодавства України з питань митної справи за період з 01 січня 2008 року по 31 жовтня 2010 року, про що складено акт № 30/10/100000000/30632637 від 22 грудня 2010 року.
Під час проведення перевірки контролюючим органом було встановлено, що при здійсненні митного оформлення товару -систем по догляду за стомами (калоприймачі та сечоприймачі) ПП «Дельта Медікел»було зазначено код УКТ ЗЕД 9018 90 85 90, в той час як імпортований товар, на думку митного органу, відноситься до коду УКТ ЗЕД 3926 90 91 00. Невірне, на думку Київської регіональної митниці Державної митної служби України, визначення позивачем коду товару за УКТ ЗЕД призвело до заниження податкового зобов'язання підприємства по сплаті до державного бюджету мита та податку на додану вартість.
У зв'язку з цим відповідачем було направлено позивачу податкове повідомлення форми «Р»№ 235 від 31 грудня 2010 року, яким ПП «Дельта Медікел»визначено податкові зобов'язання за платежем «мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності»на загальну суму 301555 грн. 76 коп., з яких 201037 грн. 17 коп. за основним платежем та 100518 грн. 59 коп. -за штрафними (фінансовими) санкціями, та податкове повідомлення форми «Р»№ 236 від 31 грудня 2010 року, яким позивачу визначено податкові зобов'язання за платежем «податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності»на загальну суму 1266534 грн. 14 коп., з яких 844356 грн. 09 коп. за основним платежем та 422178 грн. 05 коп. -за штрафними (фінансовими) санкціями.
Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями ПП «Дельта Медікел»звернулося до суду з позовом про їх скасування.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ПП «Дельта Медікел»суд першої інстанції виходив з того, що при зазначенні у вантажних митних деклараціях коду УКТ ЗЕД позивач керувався рішенням Державної митної служби України про визначення коду товару № КТ-100-2899-07 від 30 жовтня 2007 року та діяв правомірно. Посилання відповідача на те, що рішення про визначення коду товару, прийняті до 31 грудня 2007 року, не підлягають застосуванню судом першої інстанції були відхилені з огляду на те, що Київською регіональною митницею не було надано доказів на підтвердження того, що позивач був повідомлений про вказану обставину у порядку, визначеному законом.
Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Залишаючи апеляційну скаргу ПП «Дельта Медікел»без задоволення, а постанову суду від 22 лютого 2011 року без змін колегія суддів вважає необхідним навести наступні додаткові доводи на підтвердження обґрунтованості вимог позивача про скасування податкових повідомлень форми «Р» Київської регіональної митниці Державної митної служби України № 235 та № 236 від 31 грудня 2010 року.
У відповідності до п. 2.4 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість»платником податку є будь-яка особа, що імпортує товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України.
Згідно пп. «б»п. 10.1 ст. 10 вказаного Закону при справлянні податку з осіб, визначених у п. 2.4 ст. 2 цього Закону особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є митний орган.
Суми податку, нараховані митним органом, згідно п. 10.5 ст. 10 вищезазначеного Закону, підлягають зарахуванню платниками податку безпосередньо на рахунки державного бюджету (державного казначейства).
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про Єдиний митний тариф»мито нараховується митним органом України відповідно до положень цього Закону і ставок Єдиного митного тарифу України, чинними на день подання митної декларації, і сплачується як у валюті України, так і в іноземній валюті, яку купує Національний банк України.
Таким чином, Київська регіональна митниця є відповідальною особою за нарахування ПП «Дельта Медікел»мита та податку на додану вартість із товарів, увезених на територію України.
Відповідно до п. 10.3 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість»платники податку, визначені у п. 2.4 ст. 2 цього Закону, відповідають за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) особі, визначеній у пп. «б»п. 10.1 цієї статті.
Як раніше зазначалося, що підставою для винесення податкових повідомлень форми «Р»№ 235 та № 236 від 31 грудня 2010 року стало невірне визначення коду УКТ ЗЕД.
У відповідності до ч. 1 ст. 313 МК України митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.
Держмитслужбою України встановлено, що код товару, зазначений у товаросупровідних документах, сертифікаті відповідності, експертному висновку за результатами дослідження зразка товару або в іншому документі, поданому для митного оформлення товару, не є обов'язковим чи визначальним при класифікації товару для митних цілей, а має інформативний характер.
Відповідальність за перевірку правильності коду за УКТЗЕД задекларованого товару покладено на посадову особу митного органу.
Отже, відповідальність за правильне визначення коду товару за УКТ ЗЕД покладається саме на митні органи.
У відповідності до пп. «г»пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.
Згідно пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 вказаного Закону якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пп. 2.1.1 п. 2.1 ст. 2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»митні органи є контролюючими органами стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.
Таким чином, ПП «Дельта Медікел»не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування Київською регіональною митницею суми ввізного мита та податку на додану вартість, а лише зобов'язане сплатити його у встановлені строки.
Якщо митні органи, приймаючи вантажні митні декларації та пропускаючи товар на митну територію України, погоджувалися з кодом товарної номенклатури, зазначеної імпортером, то відповідно до п. 10.3 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість»та пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»митні органи не мають правових підстав для прийняття податкових повідомлень про нарахування податкових зобов'язань у зв'язку з помилковим визначенням коду товарної номенклатури.
В даному випадку Київська регіональна митниця як на підставу для донарахування позивачу податкових зобов'язань послалася на пп. «б»пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Згідно вказаного положення Закону контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
З огляду на те, що законом не передбачено подання митному органу податкової декларації, а обчислення суми ввізного мита та податку на додану вартість з товарів увезених на територію України здійснюється безпосередньо митним органом, посилання Київської регіональної митниці на вказане положення закону є необґрунтованим.
Чинним законодавством контролюючому органу не надано права у подальшому здійснювати донарахування податкових зобов'язань, які були раніше визначені таким контролюючим органом.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що у Київської регіональної митниці були відсутні правові підстави для прийняття податкових повідомлення форми «Р»№ 235 та № 236 від 31 грудня 2010 року про нарахування податкових зобов'язань у зв'язку з помилковим визначенням коду УКТ ЗЕД.
Аналогічна правова позиція викладена у листі ВС України «Практика розгляду судами адміністративних справ щодо спорів, пов'язаних зі справлянням податків і зборів митними органами»від 01 січня 2010 року.
Таким чином, доводи апеляційної скарги Київської регіональної митниці Державної митної служби України не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 22 лютого 2011 року, та не можуть бути підставами для її скасування.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Київської регіональної митниці Державної митної служби України -залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 22 лютого 2011 року -без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Київської регіональної митниці Державної митної служби України -залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 22 лютого 2011 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя А.М. Горяйнов
Судді Я.С. Мамчур
О.О. Шостак
Ухвала складена в повному обсязі 05 липня 2011 року.