Справа: № 2а-2264/07 Головуючий у 1-й інстанції: Батрин О.В.
Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.
"07" липня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого -судді Ісаєнко Ю.А.;
суддів: Федотова І.В., Мельничука В.П.,
при секретарі: Горюновій Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Військової частини А0549 на постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 05 квітня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Військової частини А0549 про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Замостянського районного суду м. Вінниці з позовом до Військової частини А0549, в якому, з урахуванням заявлених у судовому засіданні уточнень, просив суд:
- визнати дії командування військової частини А0549 по нарахуванню та виплаті щомісячної надбавки за безперервну службу згідно із Указом Президента України від 05.05.2003 року №389/2003 «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу»в заниженому розмірі незаконними;
- зобов'язати військову частину А0549 провести доплату між фактично виплаченою надбавкою за безперервну службу та надбавкою в 90% за період з 01 травня 2003 року по 22 листопада 2004 року з урахуванням коефіцієнта інфляції.
Постановою Замостянського районного суду м. Вінниці від 05 квітня 2007 року позов задоволений.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав неповного з'ясування обставин справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в якій просить скасувати постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 05 квітня 2007 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає судовому розгляду справи. У зв'язку з цим, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю -доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 проходив військову службу в Збройних силах України на посаді оперативного чергового -заступника начальника Головного штабу з бойового управління командування військ ППО ЗС України в період з 15.10.2001 року по 11.11.2004 року (а.с. 8).
Під час проходження служби у військовій частині А0140, правонаступником якої є військова частина А0215 повітряних сил Збройних сил України, яка знаходиться на фінансовому та продовольчому забезпеченні в військовій частині А0549, позивачу у період з 01 травня 2003 року по 22 листопада 2004 року виплачувалась щомісячна надбавка за безперервну військову службу відповідно до Указу Президента України від 05.05.2003 року №389/2003 «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу». Однак, позивач вважає, що така надбавка виплачувалась йому в меншому розмірі, ніж передбачено зазначеним Указом.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивач має право на отримання надбавки за безперервну службу згідно з Указом Президента України від 05.05.2003 року №389/2003 «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу»в розмірі 90%.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Указом Президента України від 05 травня 2003 року №389 «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу»надано, зокрема, Міністрові оборони України право встановлювати військовослужбовцям відповідно Збройних Сил України щомісячні надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України у відсотках до грошового забезпечення, які мають високі результати у службовій діяльності, залежно від стажу служби в таких розмірах: понад 5 років - до 10; понад 10 років - до 30; понад 15 років - до 50; понад 20 років - до 70; понад 25 років - до 90 відсотків.
Згідно витягу з особової справи ОСОБА_2, його вислуга років в календарному обчисленні станом на 01 листопада 2004 року дорівнює 30 рокам 3 місяцям (а.с. 8).
Зазначеним Указом передбачено, що порядок і умови виплати цієї надбавки визначаються Міністром оборони України, Міністром внутрішніх справ України, Головою Державної прикордонної служби України та Начальником Управління державної охорони України.
Виплата надбавок відповідно до цього Указу повинна здійснюватися з 01.05.2003 року за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України.
Наказом Міністра оборони України від 26.05.2003 року №149 затверджено Інструкцію про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України, якою встановлено, що розмір надбавки визначається у відсотках до місячного грошового забезпечення, до складу якого включаються суми окладу грошового утримання (оклад за військове звання, посадовий оклад за основною або тимчасово виконуваною посадою), щомісячні надбавки та доплати, в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисах військових частин, військових навчальних закладів, організацій, установ.
Отже, Указ Президента України від 05.05.2003 року №389 обмежує лише верхній граничний розмір та не встановлює нижнього розміру надбавки за вислугу років, відповідно надає право, а не зобов'язує розпорядників коштів, зокрема, відповідача, встановлювати надбавку військовослужбовцям, які мають високі результати у службовій діяльності, в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисах військових частин.
Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідач як суб'єкт владних повноважень діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, відповідно до п. 1, п. 4, ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні постанови порушено норми матеріального права, неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, в зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню та ухваленню нової постанови про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 41, 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Військової частини А0549 задовольнити.
Постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 05 квітня 2007 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
(Повний текст постанови складено 12.07.2011 року)
Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко
Суддя: І.В. Федотов
Суддя: В.П. Мельничук