ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"16" червня 2011 р. Справа № 2a-1705/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Боброва Ю.О.
за участю секретаря судового засідання Дмитрашко О.М.
прокурора Попової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Долинського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Долинської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області
до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості в сумі 2273,45 грн.,-
24.05.2011 року Долинський міжрайонний прокурор звернувся з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Долинської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області (надалі - Долинська ОДПІ, позивач) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 2273,45 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення вимог статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року № 2181-III заборгував перед бюджетом орендну плату за земельні ділянки державної і комунальної власності та податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 2273,45 грн.
Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві та пояснила суду, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 орендує земельні ділянки в АДРЕСА_1. Станом на момент подання позову борг відповідача по орендній платі з фізичних осіб становить 5420,18грн. та податку на доходи фізичних осіб - 1448,18 грн. Борг у вказаній сумі підтверджується податковою декларацією за 2010 рік поданою відповідачем до ДПІ в Долинському районі та довідкою про суми податкового боргу. Просила позов задовольнити повністю.
Представник позивача направив на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримав повністю, з підстав викладених в позовній заяві. Просив позов задовольнити.
Направлена 26.05.2011року на адресу відповідача поштова кореспонденція повернулася до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання". Відповідно до частини 11 статті 35 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Таким чином, відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень, повторно в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався. Заяв та клопотань про відкладення розгляду справи чи про причини неявки суду не подав.
Згідно частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України в разі повторного неприбуття відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
За таких обставин, суд розглянув справу за відсутності представника позивача та відповідача.
Розглянувши позовну заяву, заслухавши прокурора, дослідивши та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову з наступних підстав.
Судом установлено, що відповідач зареєстрований державним реєстратором Долинської районної державної адміністрації в Івано-Франківській області 20.05.1994 року (а.с.6).
Відповідач узгодив зобов'язання по сплаті орендної плати за земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, подавши 27.01.2011 р. податкову декларацію орендної плати за земельну ділянку державної і комунальної власності за 2010 р. (а.с. 8-10).
Згідно довідки - розрахунку станом на 12.05.2011 року №822 узгоджена сума заборгованості зі сплати орендної плати за землю та податку на доходи фізичних осіб становить 6868,36 грн. (а.с. 14).
Відповідно до постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 травня 2011 року з відповідача стягнено 1448,18 грн. податку з доходів фізичних осіб та 3146,73 грн. орендної плати за землю.
Отже, стягненню підлягає борг в сумі 2273,45грн. Вказаний податковий борг підтверджується дослідженими в судовому засіданні податковою декларацією орендної плати за земельну за 2010 рік, довідкою - розрахунком узгодженої суми боргу станом на 12.05.2011 року, іншими матеріалами адміністративної справи.
Частиною 1 статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Стаття 4 Закону України "Про систему оподаткування" визначає, що платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).
У відповідності з пунктами 2, 3 частини 1 статті 9 Закону України "Про систему оподаткування" платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Згідно статті 2 Закону України «Про плату за землю» № 2535-XII вiд 03.07.1992 року (надалі - Закон № 2535-XII), із змінами та доповненнями, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.
Згідно статті 14 Закону № 2535-XII платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Відповідно до статті 15 Закону № 2535-XII власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Відповідно до статті 17 Закону № 2535-XII податкове зобов'язання по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно статті 27 Закону № 2535-XII контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.
Закон України “Про податок з доходів фізичних осіб” № 889-IV від 22.05.2003 року (надалі - Закон № 889-IV) визначає порядок, розміри та строки сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб - плати фізичної особи за послуги, які надаються їй територіальною громадою, на території така фізична особа має податкову адресу або розташовано особу, що утримує цей податок згідно з цим Законом.
Відповідно до пункту 2.1. статті 2 Закону № 889-IV платниками податку є:
- резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи;
- нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України.
Пунктом 3.1. статті 3 Закону № 889-IV визначено, що об'єктом оподаткування резидента є:
- загальний місячний оподатковуваний дохід;
- чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року;
- доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті;
- іноземні доходи.
Згідно статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-III від 21.12.2000року (надалі - Закон № 2181-III) - податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації. Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки визнається сумою податкового боргу, про який податковий орган повідомляє платнику податків шляхом надіслання податкових вимог.
Відповідно до підпункту 5.3.1 статті 5 Закону № 2181- III платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону № 2181-III для подання податкової декларації.
Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків (підпункт 5.4.1 пункт 5.4 статті 5 Закону № 2181- III).
Згідно із підпунктом 6.2.1 пунктом 6.2 статті 6 Закону № 2181- III у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення (абзац 2 підпункту 6.2.2 статті 6 Закону № 2181- III).
Судом установлено, що позивачем були вжиті заходи щодо вручення відповідачу першої податкової вимоги від 10.11.2006 р. № 1/2485 та другої податкової вимоги від 19.12.2006 року №2/2482, у зв'язку з простроченням ним платежів по орендній платі з фізичних осіб та податку на доходи фізичних осіб. Однак, відповідач борг не сплатив.
Податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів та державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Податковий борг - податкове зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності, самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Пункт 1 статті 20 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991, № 1251-XII передбачає, що контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами.
Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед бюджетом зі сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік та податку з доходів фізичних осіб становить 2273,45 грн. Заборгованість станом на день розгляду справи не погашена, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача обгрунтовані, а позов підлягає задоволенню.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158 -163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь бюджету податковий борг в сумі 2273 (дві тисячі двісті сімдесят три) грн. 45 коп. з розрахункового рахунку № НОМЕР_2 МФО 336536 в Долинському відділені ВАТ «Ощадбанк».
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: /підпис/ Бобров Ю.О.
Постанова складена в повному обсязі 21.06.2011 року.