14 липня 2011 року 15:03 Справа № 2а-0870/4724/11
Запорізький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Малиш Н.І.,
при секретарі Рожик О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Прокурора Ленінського району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі органу, уповноваженого від імені держави здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лючія» про стягнення суми боргу за оренду землі в розмірі 15726 грн. 48 коп.,
До Запорізького окружного адміністративного суду звернувся Прокурор Ленінського району м. Запоріжжя (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого від імені держави здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя (далі - Позивач або ДПІ) з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лючія» (далі - Відповідач або ТОВ «Лючія») про стягнення заборгованості з орендної плати за землю у розмірі 15337 грн.59 коп. та нараховану пеню у розмірі 388 грн.89 коп. з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника, а також за рахунок готівки, що належить такому платнику.
Свої вимоги Прокурор виклав в позовній заяві, зокрема зазначив, що 14.03.2000 ТОВ «Лючія» уклало договір оренди земельної ділянки з Запорізькою міською радою в особі Бойченка С.М. Предметом даного договору є земельна ділянка загальною площею 0,0390 га., яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 2.
Відповідно до п. 3.1 зазначеного договору орендна плата за користування даною земельною ділянкою складає 292 грн.50 коп., за календарний рік в цінах 2000 року.
Згідно розрахунку, наданому ДПІ, ТОВ «Лючія» нараховано борг за орендну плату за землю у розмірі 15337 грн.59 коп., який виник у період 30.07.2010 по 30.03.2011. Вказаний борг нарахований на підставі податкової декларації з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності від 28.01.2010 та від 01.02.2011.
Крім того, нараховано залишок несплаченої пені на суму 388 грн.89 коп.
У зв'язку з несплатою узгодженої суми зобов'язання та у відповідності до вимог ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ДПІ на адресу Відповідача була направлена перша податкова вимога форми «Ю1» №1/19 від 12.01.2010 та друга податкова вимога форми «Ю2» №2/453 від 28.05.2010. проте в добровільному порядку сума заборгованості Відповідачем сплачена не була.
В судовому засіданні Прокурор та представник Позивача підтримали заявлені позовні вимоги в повному обсязі. Надали суду пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.
Представник Відповідача повторно в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заперечення чи пояснення по суті заявлених вимог суду не надав.
Судова кореспонденція, направлена на його адресу, повернулась до суду з відміткою вузла зв'язку: «за закінченням терміну зберігання». Адреса відповідача зазначена в позовній заяві підтверджується довідкою з Запорізького обласного управління статистики за №24/6293 (а/с 8).
Відповідно до ч.4 ст.33 КАС України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються, зокрема, юридичним особам - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
За приписами ч.11 ст.35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
З аналізу наведених норм КАС України, суд вважає, що Відповідач належним чином був повідомлений про час, місце та дату судового засідання.
Відповідно до ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів фіксації судового процесу, а саме - звукозаписуючого пристрою «Камертон».
У засіданні 14.07.2011, на підставі ст. 160 КАС України, судом проголошено вступну і резолютивну частини постанови. Повідомлено про час виготовлення постанови суду у повному обсязі.
Вивчивши матеріали позову, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.
Як встановлено з матеріалів справи та підтверджено в судовому засіданні, ТОВ «Лючія» зареєстроване відділом реєстрації та єдиного реєстру Ленінської районної адміністрації Запорізької міської ради - 24.11.1998 за №25489551100010047.
14.03.2000 ТОВ «Лючія» уклало договір оренди земельної ділянки з Запорізькою міською радою, який зареєстровано в реєстрі за №2-716.
Предметом даного договору є земельна ділянка загальною площею 0,0390 га., яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 2.
Відповідно до п. 3.1 зазначеного договору орендна плата за користування даною земельною ділянкою складає 292 грн.50 коп., за календарний рік в цінах 2000 року. Орендна плата вноситься Орендарем щомісячно в розмірі 1/12 частини від загальної річної орендної плати.
Статтею 4 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 р. №1251-ХІІ (який діяв в період виникнення заборгованості) передбачено, що платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).
Відповідно до п.4.1.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000р. (який діяв в період виникнення боргу) (далі - Закон №2181-ІІІ), платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації (…).
Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу) (п.1.11 ст.1 Закону №2181-ІІІ).
Відповідно до п.п. 1, 3 ст. 14 Закону України «Про плату за землю» №2535-ХІІ від 03.07.1992 р. (який діяв в період виникнення боргу), платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Нарахування громадянам сум земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про внесення платежу.
Відповідно до облікової картки платника податків, за Відповідачем числиться заборгованість з орендної плати за землю в розмірі 15337 грн.59 коп. та пеня в сумі 388 грн.89 коп.
Зазначена заборгованість виникла на підставі наступного.
Відповідно до поданих Відповідачем податкових декларацій з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності від 28.01.2010 та 01.02.2011 були самостійно нараховані слідуючи грошові зобов'язання:
- 30.07.2010 нараховано 1554 грн.79 коп., згідно розрахунку №2207 від 01.02.2010 (відбулась часткова сплата на суму 261 грн.32 коп., залишок несплаченої суми 1293 грн.47 коп.);
- 30.08.2010 нараховано 1554 грн.79 коп., згідно розрахунку №2207 від 01.02.2010;
- 30.09.2010 нараховано 1554 грн.79 коп., згідно розрахунку №2207 від 01.02.2010;
- 11.10.2010 донараховано 997 грн.42 коп., згідно ППР №0011431501/0 від 29.09.2010;
- 11.10.2010 донараховано 215 грн.46 коп., згідно ППР №0011441501/0 від 29.09.2010;
- 11.10.2010 донараховано 392 грн.96 коп., згідно ППР №0011451501/0 від 29.09.2010;
- 01.11.2010 нараховано 1554 грн.79 коп., згідно розрахунку №2207 від 01.02.2010;
- 30.11.2010 нараховано 1554 грн.79 коп., згідно розрахунку №2207 від 01.02.2010;
- 30.12.2010 нараховано 1554 грн.79 коп., згідно розрахунку №2207 від 01.02.2010;
- 30.01.2011 нараховано 1554 грн.79 коп., згідно розрахунку №1432 від 31.01.2011;
- 02.03.2011 нараховано 1554 грн.79 коп., згідно розрахунку №1432 від 31.01.2011;
- 30.03.2011 нараховано 1554 грн.79 коп., згідно розрахунку №1432 від 31.01.2011;
Також, залишок несплаченої пені склав 388 грн.89 коп.
Таким чином, загальна сума боргу складає 15726 грн.48 коп.
Статтею 17 Закону України «Про плату за землю», передбачено, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Пунктом 1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 р. №1251-ХІІ, передбачено обов'язок платників податків сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.
Податкове зобов'язання та податковий борг згідно п.п.1.2., 1.3 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», є зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, або у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Аналогічне визначення податкового боргу міститься в п.п. 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, згідно до якого, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п.п. 5.3.1 п 5.3 статі 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4. пункту 4.1 статті 4 зазначеного закону для подання податкової декларації.
Пунктом 5.1. статті 5 цього Закону зазначено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Згідно п.п.5.4.1. п.5.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Заборгованість по земельному податку є узгодженою, так як платник податків самостійно подавав до ДПІ декларації та розрахунок, з зазначенням сум, по земельному податку. В зв'язку з тим, що дана заборгованість не була сплачена в строки, передбачені законодавством, то на теперішній час вона є податковим боргом.
Згідно з п.п.20.1.28 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.
З метою погашення податкового боргу, ДПІ, вжила заходи передбачені ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме, на адресу Відповідача була направлена перша податкова вимога форми «Ю1» №1/19 від 12.01.2010 та друга податкова вимога форми «Ю2» №2/453 від 28.05.2010., які залишені Відповідачем без задоволення.
29.06.2010 заступником начальника ДПІ було прийнято рішення №131 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.
Згідно до п.3.1.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Відповідно до п.п. 14.1.175. ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Аналіз зазначених вище вимог законодавства, наявні матеріали справи свідчать про те, що відповідачем в порушення вимог законодавства, не сплачено суму податкового боргу з орендної плати за землю в розмірі 15337 грн.59 коп. та нарахована пеня в сумі 388 грн.89 коп.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ «Лючія» заборгованості з орендної плати за землю у розмірі 15337 грн.59 коп. та нараховану пеню у розмірі 388 грн.89 коп. з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника підлягають задоволенню.
Стосовно вимоги щодо стягнення з Відповідача зазначених сум за рахунок готівки, що належить такому платнику, то суд зазначає наступне.
Згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.3 ст.95 Податкового кодексу України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Що стосується порядку стягнення готівкових коштів платника податку в рахунок погашення податкового боргу платника податків, то зазначений порядок визначається Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1244 «Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України».
В зазначеній постанові вказано, що цей Порядок визначає механізм стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу.
Вилучення готівки у платника податків у рахунок погашення його податкового боргу здійснюється працівниками органу державної податкової служби (далі - працівники) з урахуванням вимог пунктів 95.2 - 95.4 статті 95 Податкового кодексу України.
Рішення органу державної податкової служби про погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення готівки приймається за формою згідно з додатком 1.
Таким чином, прийняття рішення щодо стягнення суми боргу за рахунок готівки є виключною компетенцією органу податкової служби при наявності судового рішення про стягнення заборгованості.
В зв'язку з чим, в цій частині позовних вимог слід відмовити.
Виходячи з вищевикладеного суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 7-12, 69-71, 94, 158-163,167 КАС України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лючія» (ЄДРПОУ 30199145, місцезнаходження: 69006, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 2) заборгованість з орендної плати за землю у розмірі 15337 (п'ятнадцять тисяч триста тридцять сім) грн..59 коп., пеню у розмірі 388 (триста вісімдесят вісім) грн.89коп. з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Запорізький окружний адміністративний суд апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 15 липня 2011 року.
Суддя Н.І.Малиш