14 липня 2011 року 15:45 Справа № 2а-0870/4626/11
Запорізький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Малиш Н.І.,
при секретарі Рожик О.П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Прокурора Вільнянського району Запорізької області до Люцернянської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення сесії Люцернянської сільської ради №12 від 30.03.2011,
за участю представників сторін:
прокурор: ОСОБА_3, довіреність №05/3-282 від 14.07.2011;
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 10.03.2011;
від третьої особи: не з'явився;
До Запорізького окружного адміністративного суду звернувся Прокурор Вільнянського району Запорізької області (далі - Прокурор) з позовною заявою до Люцернянської сільської ради Вільнянського району Запорізької області (далі - Відповідач або Сільська рада) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 (далі - Третя особа) про визнання незаконним та скасування рішення сесії Люцернянської сільської ради №12 від 30.03.2011 «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,05 га для передачі в оренду для рекреаційних цілей ОСОБА_1.».
Свої вимоги Прокурор виклав в позовній заяві, зокрема зазначив, що Прокуратурою Вільнянського району проведено перевірку додержання вимог Земельного Кодексу України. Водного кодексу України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» у Люцернянскій сільській раді при наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0.05 га. для передачі в оренду для рекреаційних цілей ОСОБА_1
У ході проведення перевірки встановлено, що 5 сесією 6 скликання Люцернянської сільської ради прийнято рішення №12 від 30.03.11 «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,05 га для передачі в оренду для рекреаційних цілей гр.ОСОБА_1.».
Зазначеним рішенням, зокрема, встановлено, що розглянувши заяву ОСОБА_1 про передачу в оренду земельної ділянки, площею 0,05 га, у межах с. Вільноуланівське із земель водного фонду для рекреаційних цілей, сесія Сільської ради вирішила надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,05 га для передачі в оренду терміном на п'ять років для рекреаційних цілей ОСОБА_1 із земель водного фонду на території АДРЕСА_1.
З зазначеним рішенням Прокурор не погоджується з наступних підстав.
Відповідно до акту обстеженню прибережної зони в АДРЕСА_1 від 11.05.2011 складеного землевпорядником Люцернянської сільської ради Костюк С.В. встановлено, що ОСОБА_1 самовільно споруджено металевий гараж розміром 32 кв.м. Крім того, земельна ділянка огороджена металевим парканом, навколо гаражу викладені бетонні плити. Правовстановлюючих документів на вказану земельну ділянку, на якій розташовано гараж у ОСОБА_1 немає.
Таким чином, ОСОБА_1 здійснено самовільне зайняття земельної ділянки, що є грубим порушенням вимог Земельного кодексу України та Водного кодексу України.
Разом з тим, Люцернянською сільською радою при прийнятті рішення №12 від 30.03.2011 питання додержання вимог чинного земельного та водного законодавства майбутнім землекористувачем взагалі не з'ясовано, землевпорядником сільської ради належним чином не здійснено обстеження земельної ділянки, де ОСОБА_1 незаконно розташовано металевий гараж, чим порушено вимоги Земельного та Водного кодексів України.
В судовому засіданні Прокурор підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, надав суду пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві. Просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник Відповідача, в судовому засіданні, проти заявлених позовних вимог заперечив, зазначив, що Сільською радою законно та обґрунтовано винесено рішення №12 від 30.03.2011. Зазначене рішення винесене у відповідності до вимог Земельного кодексу та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», в межах повноважень Сільської ради та в спосіб передбачений чинним Законодавством.
Вважає, що не може братися до уваги твердження прокурора щодо самовільно збудованих споруд ОСОБА_1, якому надався дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі в оренду для рекреаційних цілей із земель водного фонду, тому що воно не стосується оспорюваного рішення від 30 березня 2011 року № 12
Крім цього, відповідно до пункту тридцять четвертого статті 26, пункту другого статті 77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду та поновлення договору оренди земельної ділянки) вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.
Звернув увагу суду, що надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ніяким чином не стосується незаконного розташування Третьої особою металевого гаража та огородження земельної ділянки. Питання щодо незаконного знаходження на земельній ділянці чи розташування споруд, повинні вирішуватись в судовому порядку у відповідності до норм Цивільного, Адміністративного чи Кримінального законодавства.
На підставі викладеного просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Третя особа в судове засідання повторно не з'явилась, про причини неявки не повідомила, пояснення по суті заявлених вимог суду не надала. Про час, місце та дату судового рішення був повідомлений належним чином.
Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів фіксації судового процесу, а саме - звукозаписуючого пристрою «Камертон».
У судовому засіданні 14.07.2011, на підставі ст. 160 КАС України, судом проголошено вступну і резолютивну частини постанови. Повідомлено про термін виготовлення постанови суду у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши надані докази, суд приходить до наступного.
Статтею 19 Конституції України, яка є нормою прямої дії, встановлено основний принцип відповідно до якого повинні діяти органи державної влади та місцевого самоврядування, а саме: на підставі, в межах та у спосіб, встановлений Законом.
Приписи статей 13 і 41 Конституції України визначають, що від імені Українського народу права власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією, і усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Відповідно до Преамбули Закону України «Про місцеве самоврядування» від 21.05. 1997 за №280/97-ВР (зі змінами та доповненнями), цей Закон відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування», сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Відповідно до п.34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду та поновлення договору оренди земельної ділянки) вирішується на пленарному засіданні ради - сесії.
Згідно ст. 85 Водного кодексу України, порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством.
У тимчасове користування за погодженням з постійними користувачами земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів можуть надаватися підприємствам, установам, організаціям, об'єднанням громадян, релігійним організаціям, громадянам України, іноземним юридичним та фізичним особам для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, а також для проведення науково-дослідних робіт.
Крім цього, відповідно до положень ст. 59 Земельного кодексу України, громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.
Згідно з вимогами ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
Відповідно до п. 2 ст. 123 Земельного кодексу України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації.
Як встановлено з матеріалів справи, 23.03.2011 ОСОБА_1 звернувся до Люцернянської сільської ради Вільнянського району Запорізької області з заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,05 га. в районі АДРЕСА_1 для передачі в оренду терміном на 49 років.
Згідно до п. 3 ст. 123 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Розглянувши заяву Третьої особи, 5 сесією 6 скликання Люцернянської сільської ради прийнято рішення №12 від 30.03.11 «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,05 га для передачі в оренду для рекреаційних цілей гр.ОСОБА_1.».
В зазначеному рішенні було вказано: «Надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,05 га для передачі в оренду терміном на п'ять років для рекреаційних цілей гр. ОСОБА_1 із земель водного фонду на території АДРЕСА_1.
Зобов'язати гр. ОСОБА_1 у термін один рік, з моменту прийняття даного рішення, виготовити вищевказаний проект землеустрою. Заявнику надати висновки про погодження місця розташування земельної ділянки з відділу Держкомзему у Вільнянському районі, відділу архітектури та містобудування Вільнянської райдержадмінісграції, Вільнянської районної СЕС, Запорізької обласної інспекції з охорони пам'яток історії та культури, державного управління екології в Запорізькій області, Запорізького регіонального управління водних ресурсів».
В судовому засіданні представник Відповідача погодився з точкою зору суду, що формулювання «(…)для передачі в оренду терміном на п'ять років (…)» є некоректним. Однак, зазначене формулювання не впливає по суті на загальний зміст рішення про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Надання дозволу не передбачає автоматичний обов'язок сторін укласти договір оренди на той чи інший термін. Вказане підтверджується, зокрема, наступним.
Для укладення договору оренди необхідно виготовити проект землеустрою та надати висновки з відділу Держкомзему у Вільнянському районі, відділу архітектури та містобудування Вільнянської райдержадмінісграції, Вільнянської районної СЕС, Запорізької обласної інспекції з охорони пам'яток історії та культури, державного управління екології в Запорізькій області, Запорізького регіонального управління водних ресурсів, про що і було зазначено в оспорюваному рішенні.
Після отримання зазначених документів орган місцевого самоврядування приймає рішення щодо надання (чи не надання) в оренду земельної ділянки. У разі позитивного рішення між сторонами укладається договір оренди земельної ділянки.
Зазначене підтверджується нормами Земельного кодексу України.
Відповідно до п. 1 та п. 3 ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.
Частиною 6 ст. 123 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.
Крім цього, п. 5 Порядку користування землями водного фонду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 травня 1996 р. № 502, встановлено, що право тимчасового користування земельними ділянками на землях водного фонду оформляється договором, який укладається між відповідною Радою і юридичною або фізичною особою.
Що стосується твердження Прокурора, що «Третьою особою самовільно споруджено металевий гараж розміром 32 кв.м. Крім того, земельна ділянка огороджена металевим парканом, навколо гаражу викладені бетонні плити. Правовстановлюючих документів на вказану земельну ділянку, на якій розташовано гараж у ОСОБА_1 немає», то суд звертає увагу Прокурора на наступне.
Норми чинного законодавства, в тому числі і Земельного кодексу України, не передбачають обов'язок органів місцевого самоврядування при прийнятті рішення про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, перевіряти наявність самовільно збудованих споруд на цій ділянці. Крім того, в законодавстві відсутня норма яка зазначає, що при наявності самовільно збудованих споруд орган місцевого самоврядування не має права приймати рішення про надання відповідного дозволу.
Щодо наявності самовільно збудованих споруд чи самовільного зайнятті земельної ділянки то ці питання вирішуються, зокрема, в судовому порядку. Винна особа може бути притягнута до цивільної, адміністративної чи кримінальної відповідальності
Згідно з ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючи зазначені норми, суд приходить до висновку, що рішення сесії Люцернянської сільської ради №12 від 30.03.2011 «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,05 га для передачі в оренду для рекреаційних цілей ОСОБА_1.» прийнято в межах компетенції Відповідача та у відповідності до норм чинного Законодавства.
На підставі викладеного суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 7-12, 69-71, 94, 158-163 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Запорізький окружний адміністративний суд апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови було виготовлено 15 липня 2011 року.
Суддя (підпис) Н.І.Малиш