79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
25.05.11 Справа № 6/84
м. Львів
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Галушко Н.А.
суддів Краєвської М.В.
Орищин Г.В.
розглянувши апеляційну скаргу суб»єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 б/н від 28.03.2011 р.
на рішення господарського суду Чернівецької області від 24.01.2011р.
у справі № 6/84
за позовом: Чернівецької міської ради, м.Чернівці
до відповідача: суб»єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2, м.Чернівці
про стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки в сумі 20 499, 06 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: не з»явився
від відповідача: не з»явився
Сторони явку представників в судове засідання не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення копій ухвал Львівського апеляційного господарського суду адресатам.
За відсутності клопотань про відкладення розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників сторін, за наявними у справі матеріалами.
Рішенням господарського суду Чернівецької області від 24.01.2011р. у справі №6/84 (суддя Паскарь А.Д.) задоволено позовні вимоги: стягнено з суб»єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2, м.Чернівці на користь Чернівецької міської ради 20 499,06грн. та пеню в сумі 3 710,33грн.
СПД-ФО ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу б/н від 28.03.2011р., в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з”ясуванням обставин, що мають значення для справи. Зокрема, скаржник посилається на те, що договір оренди земельної ділянки №5568 від 27.01.2011р. фактично не був дійсним, оскільки всупереч вимогам чинного на момент його укладення законодавства не був посвідчений нотаріально, що в свою чергу, приводить до висновку, на думку скаржника, про його недійсність відповідно до ч.1 ст.219 ЦК України. Зокрема, скаржник зазначає, що фактична спірна земельна ділянка скаржнику не передавалась, в зв”язку із чим він не міг звернутися до „Центру державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” у м.Чернівці та до ДПІ у м.Чернівці для реєстрації даного договору.
Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін в судовому засіданні, суд апеляційної інстанції встановив наступне:
Як встановлено судом першої інстанції, між Чернівецькою міською радою в особі департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин та суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_2, на підставі рішення 40 сесії Чернівецької міської ради IV скликання №922 від 22.12.2005 року "Про порядок вирішення питань, пов'язаних з укладанням Договорів оренди землі", укладений договір оренди землі № 5568 від 27.01.2009р. зареєстрований у Чернівецькій регіональній філії ДП “Центр ДЗК” 23.06.2009р. (а.с.5-7).
Відповідно до умов вищезазначеного договору відповідачеві надано в оренду земельну ділянку площею 0,0951 га, розташовану по вул. Донбасівській, 1, для обслуговування виробничих будівель строком до 27.11.2009р. (а.с.12-13).
Згідно із п.11.1 договору сторони, зокрема, визначили, що орендар зобов'язується протягом трьох місяців після державної реєстрації договору оренди, тобто до 23.09.2009р., сплатити одноразовий внесок в сумі 20 499,06грн. на розвиток соціально-культурної інфраструктури м.Чернівців.
Позивачем неодноразово надсилались листи-попередження №11/3161 від 29.09.2009р. та №11/3829 від 10.11.2009р., а також претензія №11/4691 від 02.11.2010р. з вимогою виконати умови договору та сплатити заборгованість, які відповідачем залишені без відповіді та задоволення.
Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язання є правовідношенням, в якому сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
З огляду на викладене, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що оскільки умовами договору передбачений одноразовий внесок на розвиток соціально-культурної інфраструктури м.Чернівців протягом трьох місяців після державної реєстрації договору оренди, позов підлягає до задоволення в сумі 20 499,06грн.
Окрім того, судова колегія зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно із ч.4 ст.231 ГК України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Пунктом 12.3 договору сторони передбачили, що у разі несвоєчасної сплати одноразового внеску на розвиток соціально-культурної інфраструктури міста в термін, визначений договором, нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка від нарахованої суми внеску за кожний день прострочення.
З огляду на викладене, підлягає стягненню на користь позивача пеня в сумі 3 710,33 грн. (відповідно до заяви про збільшення позовних вимог).
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Скаржником не подано суду достатніх та допустимих доказів, які б підтверджували вимоги, заявлені в апеляційній скарзі.
Не беруться до уваги посилання скаржника в апеляційній скарзі, що договір оренди земельної ділянки №5568 від 27.01.2011р. фактично не був дійсним, оскільки всупереч вимогам чинного на момент його укладення законодавства не був посвідчений нотаріально, що в свою чергу, приводить до висновку, на думку скаржника, про його недійсність, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюються законом (ст.210 ЦК України).
Згідно із ч.1 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Як уже зазначалось вище та підтверджується матеріалами справи спірний договір оренди землі № 5568 від 27.01.2009р., укладений між Чернівецькою міською радою в особі департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин та суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_2 на підставі рішення 40 сесії Чернівецької міської ради IV скликання №922 від 22.12.2005 року "Про порядок вирішення питань, пов'язаних з укладанням Договорів оренди землі" та зареєстрований у Чернівецькій регіональній філії ДП “Центр ДЗК” 23.06.2009р., в зв»язку із чим договір є вчиненим з моменту його державної реєстрації і підлягає виконанню.
За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що рішення прийняте із дотриманням норм законодавства та у відповідності до обставин справи, а тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, -
Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:
1. Рішення господарського суду Чернівецької області від 24.01.2011р. у справі №6/84 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Справу направити у господарський суд Чернівецької області.
Головуючий-суддя Галушко Н.А
Суддя Краєвська М.В.
Суддя Орищин Г.В.