07 липня 2011 року справа № 5020-12/162-7/088
За заявою Державного комунального підприємства “Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 10” Севастопольської міської Ради (вул. Робоча, 4, м. Севастополь, 99001) про розстрочення виконання рішення суду по справі №5020-12/162-7/088
за позовом Прокурора Нахімовського району міста Севастополя
(вул. Робоча, 18, м. Севастополь, 99001)
в інтересах держави в особі Комунального підприємства “Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради (вул. Л. Павліченко, 2, м. Севастополь, 99011)
до Державного комунального підприємства “Ремонтно-експлуатаційне
підприємство № 10”Севастопольської міської Ради
(вул. Робоча, 4, м. Севастополь, 99001)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Севастопольської міської Ради (вул. Леніна, 3, м. Севастополь, 99011)
про стягнення 3 696,97 грн.,
Суддя Погребняк О.С.
Представники:
Прокурор (Прокурор Нахімовського району міста Севастополя) - не з'явився,
Позивач (КП “Севтеплоенерго” Севастопольської міської ради) - ОСОБА_1 - юрисконсульт, довіреність № 2ю від 04.01.2011;
Відповідач (ДКП „Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 10” Севастопольської міської Ради) - ОСОБА_2 - представник, довіреність № 4 від 05.01.2010;
Третя особа (Севастопольська міська рада) -не зявилася.
Прокурор Нахімовського району міста Севастополя звернувся до господарського суду міста Севастополя в інтересах держави в особі Комунального підприємства “Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради із позовом до Державного комунального підприємства “Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 10” Севастопольської міської Ради про стягнення 6 582,27 грн., у тому числі 6 087,70 грн. заборгованості, 298,49 грн. пені, 156,25 грн. індексу інфляції та 3% річних у розмірі 39,83 грн.
Ухвалою від 20.03.2007 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №20-1/027.
У ході розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги, просив суд стягнути з відповідача 6 696,97 грн., у тому числі 6 202,40 грн. основного боргу, 298,49 грн. пені, 156,25 грн. інфляційних витрат та 3% річних у розмірі 39,83 грн.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 29.11.2010 позов було задоволено у повному обсязі, зокрема, стягнуто з Державного комунального підприємства “Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 10” Севастопольської міської Ради на користь Комунального підприємства “Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради 3 696,97 грн., у тому числі 3 202,40 грн. основного боргу, 298,49 грн. пені, 156,25 грн. інфляційних витрат та 3% річних у розмірі 39,83 грн.,
17.12.2010 на виконання означеного рішення судом були видані накази суду.
15.06.2011 на адресу Господарського суду міста Севастополя надійшла заява (вх. №6380/11) Державного комунального підприємства “Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 10”Севастопольської міської Ради про розстрочення виконання судового рішення в частині стягнення з Державного комунального підприємства “Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 10” Севастопольської міської Ради на користь Комунального підприємства “Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради 3 696,97 грн., строком на 6 місяців з щомісячною оплатою пропорційними сумами по 616,16 грн.
Ухвало суду від 16.06.2011 заяву боржника було прийнято до розгляду та призначено у судовому засіданні 24.06.2011.
У порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд заяви відкладався 24.06.2011 на 07.07.2011.
У судовому засіданні 07.07.2011 боржник виклав зміст заяви, просив розстрочити виконання рішення строком на 6 місяців.
Представник стягувача залишив вирішення питання про надання розстрочки на розсуд суду.
Вивчивши матеріали заяви, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд вважає заяву боржника такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 124 Конституції України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, які набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”.
Частина 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Також ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає відстрочку або розстрочку виконання, встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення. За наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, державний виконавець за власною ініціативою або за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу й порядку виконання.
Відповідно до пункту 1.1 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/333 від 12.09.1996 "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України" розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.
За змістом Роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в Постанові від 26.12.2003 № 14 „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження” при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 351 Цивільного процесуального кодексу України і статті 121 Господарського процесуального кодексу України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
Вирішуючи питання про надання розстрочки виконання рішення, суд враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, а також можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, оскільки невиконання протягом тривалого часу рішення суду порушують матеріальні інтереси позивача та також може призвести до негативних наслідків для нього.
В даному випадку, заявник обґрунтовує необхідність надання розстрочки виконання рішення суду неможливістю погасити суму заборгованості у строки, що були передбачені рішенням Господарського суду міста Севастополя від 29.11.2010 у зв'язку з важким фінансовим станом підприємства, суттєвим зниженням надходжень оплат послуг, що надається населенню, та інших підстав, які на думку заявника є виключними.
Вивчивши матеріали заяви, заслухавши пояснення представника боржника, вивчивши баланс підприємства - боржника, суд вважає за можливе розстрочити виконання рішення суду.
За таких обставин, заява про розстрочення виконання рішення суду від 29.11.2010 підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 22, 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Заяву Державного комунального підприємства “Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 10” Севастопольської міської Ради (вул. Робоча, 4, м. Севастополь, 99001) про розстрочення виконання рішення суду по справі №5020-12/162-7/088 - задовольнити.
2. Розстрочити виконання рішення господарського суду міста Севастополя від 29.11.2010 на суму заборгованості в розмірі 3696,97 на 6 місяців з щомісячною оплатою пропорційними сумами по 616,16 грн.
Суддя О.С. Погребняк