01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"05" липня 2011 р. Справа № 3/315-09/8
Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Баришівського міжрайонного прокурора, місцезнаходження: 07500, Київська обл., смт Баришівка, вул. Пархоменка, 28, в інтересах держави в особі відділу Державного комітету земельних ресурсів в місті Березань Київської області, ідентифікаційний код: 24211339, місцезнаходження: 07540, Київська обл., м. Березань, вул. Набережна, 4,
до відповідача - 1: товариство з обмеженою відповідальністю "Березанський завод будівельних матеріалів", ідентифікаційний код: 35089559, місцезнаходження: 07541, Київська обл., м. Березань, вул. Маяковського, 12 б,
відповідача -2: виконавчий комітет Березанської міської ради Київської області, ідентифікаційний код: 22202046, місцезнаходження: 07540, Київська обл., м. Березань, вул. Фрунзе, 1,
відповідача -3: Київська обласна (регіональна) торгово-промислова палата, ідентифікаційний код: 25657534, місцезнаходження: 09110, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Урицького, 13,
відповідача - 4: Березанська міська рада Київської області, ідентифікаційний код: 22202046, місцезнаходження: 07540, Київська обл., м. Березань, вул. Фрунзе, 1,
про визнання недійсними результатів земельного аукціону, договору купівлі-продажу земельної ділянки, визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування
за участю представників сторін:
прокурор: стажист на посаді помічника Баришівського міжрайонного прокурора Іванова С.О., особа якої встановлена за допомогою посвідчення від 01.02.2011 року за №10, прокурор відділу прокуратури Київської області Голинський Д.О., особа якого встановлена за допомогою посвідчення від 29.03.2011 року за № 41;
від позивача: заступник начальника відділу Державного комітету земельних ресурсів в місті Березань Київської області ОСОБА_1, яка діє на підставі доручення від 01.07.2011 року за №01-10/01/543;
від відповідача - 1: ОСОБА_2., який діє на підставі довіреності від 18.01.2011 року за №1, та ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності від 25.02.2010 року;
від відповідача -2: ОСОБА_2., який діє на підставі довіреності, та завідуючий юридичного відділу виконавчого комітету Березанської міської ради ОСОБА_5, яка діє на підставі довіреності від 26.01.2010 року;
від відповідача -3: юрисконсульт Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати ОСОБА_4, яка діє на підставі довіреності від 18.03.2009 року за №071/01-17;
від відповідача -4: ОСОБА_2., який діє на підставі довіреності, та завідуючий юридичного відділу виконавчого комітету Березанської міської ради ОСОБА_5, яка діє на підставі довіреності від 26.01.2010 року,-
Баришівський міжрайонний прокурор (далі за текстом: Прокурор) звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою в інтересах держави в особі відділу Державного комітету земельних ресурсів в місті Березань Київської області (далі за текстом: Позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю "Березанський завод будівельних матеріалів" (далі за текстом: Відповідач - 1), виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області (далі за текстом: Відповідач - 2) та Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати (далі за текстом: Відповідач - 3) про визнання недійсними результатів земельного аукціону, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та скасування рішення органу місцевого самоврядування, а саме: визнання недійсними результатів аукціону (земельних торгів) від 23.05.2008 року, проведеного Київською обласною (регіональною) торгово-промисловою палатою, згідно яких ТОВ "Березанський завод будівельних матеріалів" визнано переможцем аукціону та покупцем земельної ділянки промислового призначення, площею 10 га, розташованої за адресою: Київська область, м. Березань, вул. Маяковського, 126; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 27.05.2008 року, який укладений між виконавчим комітетом Березанської міської ради і ТОВ "Березанський завод будівельних матеріалів" та визнання незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Березанської міської ради "Про затвердження Протоколу проведення аукціону з продажу земельної ділянки" від 27.05.2008 року за №90.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що процедура набуття ТОВ "Березанський завод будівельних матеріалів" у власність земельної ділянки промислового призначення для будівництва заводу будівельних матеріалів проведена з істотними порушеннями вимог чинного земельного законодавства України, а тому є незаконною та суперечить принципу забезпечення раціонального використання та охорони земель. Процедура проведення земельного аукціону (земельних торгів) не відповідає вимогам діючого земельного законодавства, а саме: аукціон (земельні торги) проведено не уповноваженим на такі дії суб'єктом.
Ухвалою господарського суду Київської області від 23.11.2009 року було порушено провадження у даній справі та призначено останню до розгляду.
Рішенням господарського суду Київської області від 17.02.2010 року у справі № 3/315-09 відмовлено у повному обсязі в задоволенні позовних вимог Баришівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі відділу Державного комітету земельних ресурсів в місті Березань Київської області до товариства з обмеженою відповідальністю "Березанський завод будівельних матеріалів", виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області та Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати про визнання недійсними результатів земельного аукціону, договору купівлі-продажу земельної ділянки, визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування.
Прокурор не погоджуючись з даним рішенням господарського суду Київської області оскаржив його до суду апеляційної інстанції, який розглянувши доводи апеляційного подання своєю постановою від 18.06.2010 року рішення господарського суду Київської області від 17.02.2010 року у справі № 3/315-09 скасував та прийняв нове рішення у цій справі, яким в задоволенні позовних вимог Прокурора відмовив повністю.
Не погоджуючись з рішеннями суддів першої та апеляційної інстанцій Прокурор оскаржив їх до Вищого господарського суду України.
Постановою Вищого господарського суду України від 20.01.2011 року у справі №3/315-09 рішення господарського суду Київської області від 17.02.2010 року та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.06.2010 року скасовано та справу № 3/315-09 передано на новий розгляд до господарського суду Київської області.
Вищий господарський суд України своє рішення мотивував тим, що суди 1-ї і апеляційної інстанцій при розгляді справи № 3/315-09 не вирішили питання про залучення до участі у справі Березанської міської ради Київської області, прав і обов'язків якої стосується предмет спору, та не з'ясували наявність або відсутність порушення Відповідачами у справі інтересів держави внаслідок дій і рішень останніх.
Справа № 3/315-09 надійшла до господарського суду Київської області для нового розгляду 31.01.2011 року та 04.02.2011 року передана для подальшого розгляду судді Скутельнику П.Ф., який її 10.02.2011 року прийняв до провадження, присвоївши останній № 3/315-09/8, та призначив до розгляду на 21.02.2011 року.
21.02.2011 року в судове засідання Прокурор, Позивач, Відповідачі -1, - 2, - 3, не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду від 10.02.2011 року не виконали та про причини невиконання суд не повідомили. В судовому засіданні 21.02.2011 року, суд розглянувши матеріали справи прийшов до висновку про потребу призначення судово-економічної експертизи у справі, в зв'язку з чим ухвалою суду від 21.02.2011 року призначено вказану судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, та провадження у справі на час проведення експертизи зупинено.
09.06.2011 року до господарського суду Київської області від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшли матеріали справи № 3/315-09/8 в зв'язку з неможливістю проведення судової експертизи, внаслідок чого ухвалою суду від 09.06.2011 року провадження у вказаній справі поновлено та останню призначено до розгляду на 21.06.2011 року.
21.06.2011 року в судове засідання з'явився Прокурор, який дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. В судове засідання з'явились Відповідачі -1, - 3, які частково виконали вимоги ухвали суду 09.06.2011 року, дали пояснення, проти позову заперечували та просили відмовити в його задоволенні. Позивач та Відповідач -2 в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, вимог ухвали суду від 09.06.2011 року не виконали. Ухвалою суду від 21.06.2011 року залучено в якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача -2: Березанську міську раду Київської області та відкладено розгляд справи на 05.07.2011 року.
Господарський суд Київської області за власною ініціативою на підставі ст. 24 Господарського процесуального кодексу України ухвалою суду від 05.07.2011 року залучив до участі у справі Березанську міську раду Київської області в якості Відповідача -4.
05.07.2011 року в судове засідання з'явився Прокурор та Позивач, які дали пояснення у справі, позов підтримали та просили задовольнити. В судове засідання з'явились Відповідачі -1, - 2, - 3, - 4, які дали пояснення, проти позову заперечували та просили в його задоволенні відмовити повністю. У зв'язку з цим, спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування раніше наданих пояснень представників сторін, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 05.07.2011 року.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.
Господарський процесуальний кодекс України у ч. 1 ст. 111-12 передбачає, що вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши Прокурора, Позивача, Відповідачів -1, - 2, - 3, - 4, дослідивши подані докази, суд -
Баришівською міжрайонною прокуратурою проведено перевірку з приводу дотримання вимог чинного земельного законодавства при здійсненні продажу з аукціону земельної ділянки, площею 10 га, яка знаходиться в м. Березань Київської області по вул. Маяковського, 12б.
В ході вказаної перевірки встановлено, що 23.05.2008 року Київською обласною торгово-промисловою палатою було проведено аукціон з продажу земельної ділянки, площею 10 га, яка знаходиться в м. Березань Київської області по вул. Маяковського, 12б. Відповідно до протоколу проведення аукціону за № 1 переможцем проведеного аукціону стало ТОВ „Березанський завод будівельних матеріалів”, яке придбало вищезазначену земельну ділянку за 2 350 700 грн. (т. 1 а.с.11).
27.05.2008 року Виконавчий комітет Березанської міської ради Рішенням за № 90 затвердив Протокол проведення аукціону з продажу земельної ділянки від 23.05.2008 року за № 1 (т. 1 а.с.15).
27.05.2008 року Березанська міська рада (продавець) та ТОВ „Березанський завод будівельних матеріалів” (покупець) уклали Договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 10 га, яка знаходиться в м. Березань Київської області по вул. Маяковського, 12б.
Відповідно до умов цього договору продавець на підставі рішення Березанської міської ради від 14.04.2008 року за № 312-22-V (т. 1 а.с.118) та Протоколу за № 1 проведення аукціону з продажу земельної ділянки від 23.05.2008 року, затвердженого Рішенням виконавчого комітету Березанської міської ради від 27.05.2008 року за № 90, продав, а покупець прийняв у власність і купив земельну ділянку промислового призначення за адресою: Київська область, м. Березань, вул. Маяковського, 12б, загальною площею 10 га, за 2 350 700 грн. (т. 1 а.с.13). Договір був нотаріально посвідчений та зареєстрований в Березанському міському відділі земельних ресурсів, про що у книзі записів державної реєстрації договорів купівлі-продажу землі 28.05.2008 року було вчинено запис за № 54.
За наслідками зазначеної перевірки Прокурор прийшов до висновку, що Відповідачами порушено вимоги ст. ст. 21, 134, 136, 137, 207, 208, 209 Земельного кодексу України, в зв'язку з чим Прокурор просить суд визнати недійсними результати земельного аукціону, договір купівлі-продажу земельної ділянки, визнати незаконним та скасувати рішення органу місцевого самоврядування.
Проте, суд дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що позовні вимоги Прокурора по справі є безпідставними та необґрунтованими з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 134 Земельного кодексу України в редакції станом на 19.10.2007 року, земельні ділянки державної або комунальної власності, призначені для продажу суб'єктам підприємницької діяльності під забудову, підлягають продажу на конкурентних засадах (земельні торги).
Згідно із вимогами ст. 136 Земельного кодексу України в редакції станом на 19.10.2007 року, органи державної влади або органи місцевого самоврядування, державні органи приватизації уповноважені приймати рішення про відчуження земель, що перебувають у державній або комунальній власності, визначають переліки земельних ділянок, призначених для продажу суб'єктам підприємницької діяльності під забудову, та на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, на земельних торгах. Земельна ділянка, призначена для продажу суб'єктам підприємницької діяльності під забудову, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, на земельних торгах, виставляється на земельні торги після: а) визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками; б) виготовлення технічного паспорта земельної ділянки. В технічному паспорті земельної ділянки містяться відомості про: а) розмір земельної ділянки; б) місце розташування (адресу); в) належність до державної чи комунальної власності; г) грошову оцінку земельної ділянки та її стартову ціну; ґ) природний і господарський стан земельної ділянки; д) цільове призначення земельної ділянки. Положення про технічний паспорт земельної ділянки, яка виставляється на земельні торги, визначається Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Березанської міської ради Київської області «Про затвердження переліку об'єктів земельного аукціону на 2007 рік»від 19.10.2007 року за №228-16-V об'єктом земельного аукціону на 2007 рік визначено земельну ділянку, площею 0,10 га, промислового призначення, яка розташована за адресою: Київська обл., м. Березань, вул. Маяковського, 12-а.
Рішенням Березанської міської ради від 10.12.2007 року за № 268-18-V затверджено матеріали попереднього місця розташування об'єкту промислового призначення на земельну ділянку, яка є об'єктом земельного аукціону, площею 0,10 га, по вул. Маяковського, 12-а, в м. Березань Київської області із зміною цільового призначення із сільськогосподарського (рілля) на промислове та надано дозвіл виконавчому комітету Березанської міської ради на виготовлення проекту відведення вказаної земельної ділянки.
Державним підприємством «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою»на замовлення виконавчого комітету Березанської міської ради розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,10 га, по вул. Маяковського, 12-а, в м. Березань Київської області під будівництво заводу будівельних матеріалів для продажу останньої з аукціону.
Під час розроблення зазначеного проекту землеустрою Державним підприємством «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою»здійснено розрахунок розміру втрат сільськогосподарського виробництва, спричинених зміною цільового призначення земельної ділянки з послідуючим її відведенням для продажу з аукціону. Згідно розрахунку розмір втрат сільськогосподарського виробництва становить 1216554,00 грн. (один мільйон двісті шістнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят чотири гривні 00 коп.).
Рішенням Березанської міської ради від 14.04.2008 року за №312-22-V затверджено вищевказаний проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,10 га, по вул. Маяковського, 12-а, в м. Березань Київської області під будівництво заводу будівельних матеріалів для продажу останньої з аукціону та доручено виконавчому комітету Березанської міської ради здійснити продаж цієї земельної ділянки на земельному аукціонні.
Відповідно до вимог ст. 18 Земельного кодексу України, до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим. Україна за межами її території може мати на праві державної власності земельні ділянки, правовий режим яких визначається законодавством відповідної країни.
Земельний кодекс України у ст. 19 передбачає, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.
Згідно із вимогами ст. 20 Земельного кодексу України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.
Порядок зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року за N 502 на виконання вимог ст. 20 Земельного кодексу України, у п.п. 1, 2 передбачає, що цей порядок визначає механізм щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, яка перебуває у власності громадянина або юридичної особи. Зміна цільового призначення земельної ділянки проводиться за поданням заяви (клопотання) її власника до сільської, селищної, міської ради, якщо земельна ділянка розташована в межах населеного пункту, або районної держадміністрації, якщо земельна ділянка розташована за межами населеного пункту.
Відповідно до вимог ст. 207 Земельного кодексу України, втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва включають втрати сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, а також втрати, завдані обмеженням у землекористуванні та погіршенням якості земель. Відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сінокосів, пасовищ), лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом. Відшкодуванню підлягають також втрати, завдані обмеженням прав власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, або погіршенням якості угідь внаслідок негативного впливу, спричиненого діяльністю громадян, юридичних осіб, органів місцевого самоврядування або держави, а також у зв'язку з виключенням сільськогосподарських угідь, лісових земель і чагарників із господарського обігу внаслідок встановлення охоронних, санітарних та інших захисних зон. Втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва компенсуються незалежно від відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам. Втрати сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва визначаються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 року за N 1279 відповідно до вимог ст.ст. 13, 207 Земельного кодексу України, у п. 4 передбачає, що відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських і лісових угідь для цілей, не пов'язаних із веденням сільського і лісового господарства, провадиться юридичними і фізичними особами в двомісячний термін після затвердження в установленому порядку проекту відведення їм земельних ділянок, а у випадках поетапного освоєння відведених угідь для добування корисних копалин відкритим способом - у міру їх фактичного надання.
Згідно із вимогами ст. 208 Земельного кодексу України, від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва звільняються громадяни та юридичні особи у разі використання земельних ділянок для будівництва шкіл, дошкільних закладів, державних об'єктів охорони здоров'я, культури, фізкультури та спорту, соціального забезпечення, державних об'єктів дорожнього будівництва, культових споруд релігійних організацій, кладовищ, меліоративних систем, протиерозійних, протизсувних і протиселевих споруд, під будівництво і обслуговування жилих будинків і господарських будівель, для розміщення внутрігосподарських об'єктів сільськогосподарських, рибогосподарських і лісогосподарських підприємств, організацій та установ, видобування торфу за умови повернення земельних ділянок у стані, придатному для попереднього використання, під об'єкти і території природно-заповідного фонду. Здійснення внутрігосподарського будівництва сільськогосподарськими або лісогосподарськими підприємствами, організаціями, установами, а також громадянами провадиться без відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.
Земельний кодекс України у ст. 146 передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених цим Кодексом, мають право викупу земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб, для таких суспільних потреб: а) під будівлі і споруди органів державної влади та органів місцевого самоврядування; б) під будівлі, споруди та інші виробничі об'єкти державної та комунальної власності; в) під об'єкти природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) оборони та національної безпеки; ґ) під будівництво та обслуговування лінійних об'єктів та об'єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, газопроводів, водопроводів, ліній електропередачі, аеропортів, нафто- та газових терміналів, електростанцій тощо); д) під розміщення дипломатичних та прирівняних до них представництв іноземних держав та міжнародних організацій; е) під міські парки, майданчики відпочинку та інші об'єкти загального користування, необхідні для обслуговування населення. Власник земельної ділянки не пізніше, ніж за один рік до майбутнього викупу має бути письмово попереджений органом, який приймає рішення про її викуп. Викуп земельної ділянки здійснюється за згодою її власника. Вартість земельної ділянки встановлюється відповідно до грошової та експертної оцінки земель, яка проводиться за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Якщо власник земельної ділянки не згоден з викупною вартістю, питання вирішується в судовому порядку.
Відповідно до вимог ст. 149 Земельного кодексу України, земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень. Сільські, селищні, міські ради вилучають земельні ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб, крім особливо цінних земель, які вилучаються (викупляються) ними з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу. Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні ради вилучають земельні ділянки спільної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб. Районні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства, крім випадків, визначених частиною дев'ятою цієї статті; в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною дев'ятою цієї статті. Обласні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами п'ятою, дев'ятою цієї статті. Київська, Севастопольська міські державні адміністрації вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах їх територій для всіх потреб, крім випадків, визначених частиною дев'ятою цієї статті. Рада міністрів Автономної Республіки Крим вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах міст республіканського (Автономної Республіки Крим) значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами п'ятою, дев'ятою цієї статті. Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси площею понад 1 гектар для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, крім випадків, визначених частинами п'ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу. У разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується в судовому порядку.
Крім того, відповідно до вимог ст. 151 Земельного кодексу України, юридичні особи, зацікавлені у вилученні (викупі) земельних ділянок, зобов'язані до початку проектування погодити із власниками землі і землекористувачами та сільськими, селищними, міськими радами, державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, Кабінетом Міністрів України і Верховною Радою України місце розташування об'єкта, розмір земельної ділянки та умови її вилучення (викупу) з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об'єктів, умови проживання населення і охорону довкілля. Вибір земельних ділянок для розміщення об'єктів проводиться юридичними особами, зацікавленими у їх відведенні. Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування зобов'язані в порядку, визначеному законодавством України, надавати інформацію юридичним особам, зацікавленим у відведенні земельних ділянок, щодо можливих варіантів розміщення об'єктів відповідно до затвердженої містобудівної документації та документації із землеустрою. Порядок вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів встановлюється Кабінетом Міністрів України. Погодження місць розташування об'єктів, розмірів передбачуваних для вилучення (викупу) земельних ділянок та умов їх відведення провадиться відповідними сільськими, селищними, міськими радами, державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, Кабінетом Міністрів України відповідно до їх повноважень щодо вилучення цих ділянок, а також Верховною Радою України. Погодження місць розташування об'єктів на особливо цінних землях, а також місць розташування об'єктів власності інших держав, міжнародних організацій провадиться Верховною Радою України. Юридичні особи, зацікавлені у вилученні (викупі) земельних ділянок, звертаються з клопотанням про погодження місць розташування об'єктів до відповідної сільської, селищної, міської ради, місцевої державної адміністрації. Клопотання щодо об'єктів, вилучення яких провадиться Кабінетом Міністрів України, подаються до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Севастопольської міської державної адміністрації. До клопотання додаються необхідні матеріали та розрахунки. Відповідна сільська, селищна, міська рада чи місцева державна адміністрація згідно із своїми повноваженнями розглядає клопотання і в п'ятиденний строк з дня реєстрації направляє його разом з матеріалами, передбаченими частиною п'ятнадцятою цієї статті, на розгляд органів земельних ресурсів, природоохоронних, територіальних органів виконавчої влади з питань лісового господарства і санітарно-епідеміологічних органів, органів містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини. Зазначені органи протягом двох тижнів з дня одержання клопотання надають свої висновки відповідній сільській, селищній, міській раді чи місцевій державній адміністрації, які з урахуванням одержаних висновків протягом десяти днів приймають рішення про погодження місця розташування того об'єкта, під який мають право самостійно вилучати земельну ділянку, або мотивоване рішення про відмову. Якщо погодження місця розташування об'єкта провадиться районною, обласною державною адміністрацією, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою України, сільська, селищна, міська рада готує свій висновок і подає матеріали на погодження до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, Київської чи Севастопольської міської, районної ради або районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації. Районна державна адміністрація розглядає у місячний строк матеріали погодження місця розташування об'єкта, під який має право вилучати земельну ділянку, або подає свій висновок до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної державної адміністрації. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація розглядають подані матеріали і погоджують місце розташування об'єкта, під який мають право вилучати земельну ділянку. Матеріали погодження місця розташування об'єкта, що провадиться Кабінетом Міністрів України, подаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Київською чи Севастопольською міською державною адміністрацією із своїм висновком центральному органу виконавчої влади по земельних ресурсах, який розглядає ці матеріали і у місячний строк подає свої пропозиції до Кабінету Міністрів України. Кабінет Міністрів України розглядає ці матеріали і приймає відповідне рішення, а з питань, що погоджуються Верховною Радою України, подає їй свої пропозиції. Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські ради подають до Верховної Ради України пропозиції щодо вилучення особливо цінних земель із земель комунальної власності. Матеріали погодження місця розташування об'єкта повинні включати: викопіювання з генерального плану або іншої містобудівної документації населеного пункту, копію плану земельної ділянки з нанесенням на ній варіантів розміщення об'єкта із зазначенням загальної площі, яку необхідно вилучити. Зазначаються також склад угідь земельної ділянки, що вилучається, та умови її відведення. У разі відмови власника землі або землекористувача, сільської, селищної, міської ради, органів державної влади у погодженні місця розташування об'єкта ці питання вирішуються у судовому порядку. У разі задоволення позову щодо оскарження відмови власника землі або землекористувача, сільської, селищної міської ради, органів державної влади у погодженні місця розташування об'єкта рішення суду є підставою для розробки проекту відведення земельної ділянки.
Ретельним дослідженням рішення Березанської міської ради від 14.04.2008 року за №312-22-V в ході судового розгляду справи суд приходить до висновку, що після затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,10 га, по вул. Маяковського, 12-а, в м. Березань Київської області під будівництво заводу будівельних матеріалів, цільове призначення цієї земельної ділянки змінилося із земель сільськогосподарського призначення на землі промисловості, зміна якого відбулась при відсутності вилучення або викупу земельної ділянки чи зміни власника земельної ділянки.
Відповідно до матеріалів справи та згідно вимог п.п. 10, 12 Розділу Х -Перехідні положення Земельного кодексу України повноваження на розпорядження земельною ділянкою, площею 0,10 га, по вул. Маяковського, 12-а, в м. Березань Київської області належали Березанській міській раді, яка змінила її призначення без вилучення або викупу маючи на те повноваження, в зв'язку з чим зміна цільового призначення вказаної земельної ділянки здійснювалась при відсутності заяви будь-якої юридичної або фізичної особи, зацікавленої у викупі чи вилученні земельної ділянки у іншої особи, за ініціативою органу місцевого самоврядування, який уповноважений державою на розпорядження земельними ділянками в межах населеного пункту.
Суд приходить до висновку, що зміна цільового призначення земельної ділянки в межах населеного пункту органом місцевого самоврядування в особі Березанської міської ради, який згідно вимог п.п. 10, 12 Розділу Х -Перехідні положення Земельного кодексу України уповноважений на управління, користування та розпорядження такою земельною ділянкою, за власною ініціативою при відсутності будь-якої заяви юридичної або фізичної особи про вилучення, викуп, відведення, надання у власність чи у користування земельної ділянки, з ретельним врахування положень ст. 207 Земельного кодексу України не потребує фактичного відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва.
Уважно дослідивши положення ст.ст. 18, 19, 20, 146, 149, 151, 207, 208 Земельного кодексу України, п.п. 10, 12 Розділу Х -Перехідні положення Земельного кодексу України, Порядку визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 року за N 1279, та Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року за N 502 на виконання вимог ст. 20 Земельного кодексу України, суд приходить до висновку, що зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не перебуває у власності фізичної або юридичної особи, в межах населеного пункту органом місцевого самоврядування, як органом уповноваженим державою на використання, управління і розпорядження такою земельною ділянкою, за власною ініціативою органу місцевого самоврядування при відсутності будь-якої заяви юридичної чи фізичної особи про надання у власність або у користування земельної ділянки чи зміни цільового призначення останньої за своєю правовою природою не являється вилученням, викупом, наданням у власність чи у користування земельної ділянки, внаслідок чого потребує розрахунку втрати сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва і не потребує їх обов'язкового подальшого відшкодування.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позиція Прокурора з того приводу, що після продажу органом місцевого самоврядування земельної ділянки, цільове призначення якої змінювалось органом місцевого самоврядування за власною ініціативою при відсутності заяви будь-якої особи про вилучення, викуп або відведення земельної ділянки, покупець ділянки повинен відшкодувати втрати сільськогосподарського виробництва є безпідставною та необґрунтованою.
Відповідно до вимог ст. 136 Земельного кодексу України чинної станом на 14.04.2008 року, органи державної влади або органи місцевого самоврядування, або державні органи приватизації, або центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів, уповноважені приймати рішення про відчуження земель, що перебувають у державній або комунальній власності, визначають переліки земельних ділянок, призначених для продажу суб'єктам підприємницької діяльності на земельних торгах. Земельна ділянка, призначена для продажу суб'єктам підприємницької діяльності на земельних торгах, виставляється на земельні торги після. а) визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками; б) виготовлення технічного паспорта земельної ділянки. В технічному паспорті земельної ділянки містяться відомості про: а) розмір земельної ділянки; б) місце розташування (адресу); в) належність до державної чи комунальної власності; г) грошову оцінку земельної ділянки та її стартову ціну, яка не може бути нижчою оцінки земельної ділянки за цінами, що склалися на земельних аукціонах у відповідному населеному пункті або районі населеного пункту; ґ) природний і господарський стан земельної ділянки; д) цільове призначення земельної ділянки. Положення про технічний паспорт земельної ділянки, яка виставляється на земельні торги, визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно із вимогами ст. 137 Земельного кодексу України чинної станом на 14.04.2008 року, земельні торги проводяться не раніше 30 днів з моменту опублікування у пресі офіційної інформації про виставлення на земельні торги земельних ділянок, а також розміщення на таких земельних ділянках рекламних щитів з офіційною інформацією про виставлення на земельні торги земельних ділянок. Офіційна інформація про виставлення земельних ділянок на земельні торги повинна включати відомості про: а) розмір земельної ділянки; б) цільове призначення; в) стартову ціну, яка не може бути нижчою оцінки земельної ділянки за цінами, що склалися на земельних аукціонах у відповідному населеному пункті або районі населеного пункту; г) місце і час проведення торгів; ґ) назву та адресу установи, прізвище та посаду, номер телефону особи, у якої можна ознайомитися з технічним паспортом земельної ділянки. Організатором земельних торгів є орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, чи державний орган приватизації, чи центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів, уповноважений здійснювати відчуження земельної ділянки, призначеної для продажу, або державний виконавець відповідно до рішення суду. Проведення земельних торгів здійснює юридична особа, яка має дозвіл (ліцензію) на проведення земельних торгів, на підставі договору з відповідним органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, чи державним органом приватизації, чи центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Організатор земельних торгів має право відмовитися від їх проведення не пізніше, ніж за 10 днів до їх проведення з обов'язковою публікацією офіційної інформації про скасування земельних торгів із зазначенням причини скасування. Земельні торги проводяться у порядку, встановленому законом.
Детально дослідивши положення ст.ст. 136, 137 Земельного кодексу України суд приходить до висновку, що технічний паспорт на земельну ділянку, яка підлягає продажу на аукціоні, не повинен містити зазначення про розмір втрат сільськогосподарського виробництва, в зв'язку з чим позиція Прокурора про те, що відсутність в технічному паспорті зазначення про розмір втрат сільськогосподарського виробництва є порушення вимог ст.ст. 136, 137 Земельного кодексу України являється необґрунтованою і безпідставною.
23.04.2008 року на виконання рішення Березанської міської ради від 14.04.2008 року за №312-22-V між виконавчим комітетом Березанської міської ради та Київською обласною (регіональною) торгово-промисловою палатою укладено договір про виконання роботи від 23.04.2008 року за № 2, згідно якого Київська обласна (регіональна) торгово-промислова палата виконує роботу з продажу земельної ділянки на аукціоні (земельних торгах).
Заяву на участь в аукціоні з продажу земельної ділянки подали ТОВ «Березанський завод будівельних матеріалів»і ТОВ «Видавництво Палітра».
23.05.2008 року Київською обласною торгово-промисловою палатою було проведено аукціон з продажу земельної ділянки, площею 10 га, яка знаходиться в м. Березань Київської області по вул. Маяковського, 12б. Відповідно до протоколу проведення аукціону за № 1 переможцем проведеного аукціону стало ТОВ „Березанський завод будівельних матеріалів”, яке придбало вищезазначену земельну ділянку за 2 350 700 грн.
Судом береться до уваги, що проведення земельних торгів відповідно до п. 58 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»підлягає ліцензування.
Проте, жоден з державних органів, включених в перелік органів ліцензування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку органів ліцензування»від 14.11.2000 року за №1698 на виконання Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", станом на 23.05.2008 року під час проведення аукціону не мав права повноважень видавати ліцензію на проведення земельних торгів, в зв'язку з тим, що лише 17.04.2008 року Кабінетом Міністрів України прийнята постанова «Про затвердження порядку проведення у 2008 році земельних аукціонів», якою Державному комітету із земельних ресурсів доручалось разом з Державним комітетом з питань регуляторної політики та підприємництва затвердити ліцензійні умови проведення робіт із землеустрою, земле-оціночних робіт та земельних торгів для забезпечення прозорої процедури видачі суб'єктам господарювання відповідних ліцензій.
Однак, судом встановлено, що Указом Президента України «Про зупинення дії постанови Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2008 року N 394»від 25.04.2008 року за №406/2008 зупинено дію постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку проведення у 2008 році земельних аукціонів» від 17.04.2008 року за №394.
Крім того, судом враховується, що рішенням Конституційного суду України від 11.11.2008 року у справі N 1-46/2008 визнано неконституційним пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення у 2008 році земельних аукціонів" від 17.04.2008 року за N 394, відповідно до якого визначається процедура підготовки, організації та проведення у 2008 році земельних аукціонів для продажу земельних ділянок або надання права на їх оренду.
За таких обставин суд приходить до висновку, що на час укладення між виконавчим комітетом Березанської міської ради та Київською обласною (регіональною) торгово-промисловою палатою договору про виконання роботи від 23.04.2008 року за № 2 і проведення 23.05.2008 року Київською обласною торгово-промисловою палатою аукціону з продажу земельної ділянки, в Україні не існувало жодної юридичної особи з ліцензією на проведення земельних торгів, в зв'язку з тим, що до зазначеного періоду часу та у вказаний період часу не існувало затверджених ліцензійних умов, не існувало порядку ліцензування на право проведення земельних торгів та не існувало законодавчо визначеного порядку проведення у 2008 році земельних аукціонів.
Одночасно судом встановлено, що проведення 23.05.2008 року Київською обласною торгово-промисловою палатою аукціону з продажу земельної ділянки здійснювалось з дотриманням вимог Договору про організацію продажу майна, що перебуває у державній власності, від 24.04.2008 року за №200, укладеного між торгово-промисловою палатою та Фондом державного майна України, відповідно до п. 2 якого палата з моменту укладення Договору від 24.04.2008 року за №200 має право укладати з державними органами приватизації договору на право проведення аукціонів і торгів з продажу об'єктів приватизації, та з дотриманням положення Тимчасового положення про порядок проведення земельних аукціонів на території Березанської міської ради, затвердженого рішенням Березанської міської ради від 07.03.2007 року за №135-12-V.
Таким чином, суд з врахуванням того, що у 2008 році взагалі не існувало порядку ліцензування та ліцензійних умов на право проведення земельних торгів, вважає висновок Прокурора про те, що Київська обласна торгово-промислова палата не мала права 23.05.2008 року проводити аукціон з продажу земельної ділянки внаслідок відсутності у палати відповідної ліцензії, безпідставним і необґрунтованим.
Суд вважає безпідставною та необґрунтованою позицію Прокурора про те, що початок продажу на аукціоні земельної ділянки за ціною, яка визначена згідно експертного висновку, є незаконним в зв'язку з тим, що ч. 3 ст. 136 Земельного кодексу України ціна земельної ділянки повинна бути не нижче нормативно-грошової оцінки.
Безпідставність та необґрунтованість даної позиції Прокурора полягає в тому, що він у позовній заяві перекручує та навмисно недостовірно трактує положення ст. 136 Земельного кодексу України, внаслідок того, що за своїм ідентичним змістом ст. 136 Земельного кодексу України передбачає, що в технічному паспорті земельної ділянки містяться відомості про грошову оцінку земельної ділянки та її стартову ціну, яка не може бути нижчою оцінки земельної ділянки за цінами, що склалися на земельних аукціонах у відповідному населеному пункті або районі населеного пункту. У зв'язку з цим є правомірним та обґрунтованим початок продажу на аукціоні земельної ділянки за стартовою ціною 2137000,00 грн. (два мільйони сто тридцять сім тисяч гривень 00 коп.), яка дорівнює вартості земельної ділянки, що визначена у звіті ТОВ «УМКА ТЕТ ЛТД»про експертну грошову оцінку земельної ділянки станом на 03.04.2008 року, при нормативно-грошовій оцінці земельної ділянки відповідно до витягу відділу Державного комітету земельних ресурсів в місті Березань Київської області від 23.01.2008 року за №07-09-01/39 у сумі 2266118,30 грн. (два мільйони двісті шістдесят шість тисяч сто вісімнадцять гривень 30 коп.) станом на 23.01.2008 року з врахуванням того, що на час завершення аукціону ціна ділянки, за яку остання придбана ТОВ «Березанський завод будівельних матеріалів», становила 2350700,00 грн. (два мільйони триста п'ятдесят тисяч сімсот гривень 00 коп.), що в свою чергу будь-які права або державні інтереси жодного органу, підприємства та організації не порушує.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно п.1, п.2 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правововідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Цивільним кодексом України у ч. 2 ст. 202 закріплено, що правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За таких обставин виконавчий комітет Березанської міської ради правомірно та обґрунтовано своїм рішенням від 27.05.2008 року за № 90 затвердив Протокол проведення аукціону з продажу земельної ділянки від 23.05.2008 року за № 1, після чого на законних підставах обґрунтовано і законно 27.05.2008 року Березанська міська рада (продавець) та ТОВ „Березанський завод будівельних матеріалів” (покупець) уклали Договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 10 га, яка знаходиться в м. Березань Київської області по вул. Маяковського, 12б.
Таким чином, з врахуванням вищевикладених обставин суд вважає, що будь-які державні інтереси та права держави в особі органів державної влади і місцевого самоврядування внаслідок проведення Київською обласною торгово-промисловою палатою аукціону з продажу земельної ділянки земельного аукціону і укладення за наслідками такого аукціону договору купівлі-продажу земельної ділянки, площею 10 га, яка знаходиться в м. Березань Київської області по вул. Маяковського, 12б, не порушенні в зв'язку з правомірністю проведення даного аукціону з послідуючим правомірним укладенням на його підставі договору купівлі-продажу.
На підставі викладених обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги Прокурора про визнання недійсними результатів земельного аукціону, договору купівлі-продажу земельної ділянки, визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування є безпідставними, необґрунтованими та не доведеними суду за допомогою належних і допустимих доказів, в зв'язку з чим в їх задоволенні слід відмовити повністю.
Відповідно до вимог ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Господарський процесуальний кодекс України у ст.36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались Прокурором, Позивачем, Відповідачами -1, - 2, - 3, - 4, суду в якості доказів, можуть вважатися належними та допустимими письмовими доказами, які стосуються предмета спору та обставин справи.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У судових засіданнях надані Прокурором та Позивачем докази спростовані за допомогою належних і допустимих доказів, які містяться у матеріалах справи, та заперечувались Відповідачами -1, - 2, - 3, - 4 протягом судового розгляду справи.
З врахуванням викладеного суд приходить до висновку про те, що в задоволені вимог Прокурора та Позивача слід відмовити у повному обсязі.
Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову, господарські витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При відмові в задоволені позову господарські витрати покладаються на позивача, якщо останній не звільнений від їх сплати.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. У задоволенні позову Баришівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі відділу Державного комітету земельних ресурсів в місті Березань Київської області до товариства з обмеженою відповідальністю "Березанський завод будівельних матеріалів", виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області, Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати, Березанської міської ради Київської області, про визнання недійсними результатів земельного аукціону, договору купівлі-продажу земельної ділянки, визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування -відмовити повністю.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя Скутельник П.Ф.
Рішення підписано 05.07.2011 року