01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"05" липня 2011 р. Справа № 16/056-11
Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О. розглянув
позов Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк
до Приватного акціонерного товариства „Елопак-Фастів”, м. Фастів
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця»,
м. Київ
про стягнення 22 760,00 грн.
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1., довіреність № Н-01/235 від 26.01.2011 р., юрисконсульт;
від відповідача - ОСОБА_2., довіреність від 18.01.2011 р., представник;
від третьої особи - не з'явився.
Суть спору:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк до Відкритого акціонерного товариства „Елопак-Фастів”, м. Фастів про стягнення штрафу за неправильне зазначення у накладних коду вантажоодержувача у розмірі 22 760,00 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем порушено п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів, а саме неправильно зазначено у накладних № 33504799 від 17.10.2010 р. та № 33504804 від 18.10.2010 р. код вантажоодержувача, що відповідно до ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України є підставою для стягнення з відправника штрафу у п'ятикратному розмірі перевізної плати за всю відстань перевезень (по накладній № 33504799 перевізна плата 2 276,00 грн. х 5 = 11 380,00 грн. штрафу, по накладній № 33504804 перевізна плата 2 276,00 грн. х 5 = 11 380,00 грн. штрафу, а разом 22 760,00 грн. штрафу).
Ухвалою суду від 11.04.2011 р. порушено провадження у справі № 16/056-11 та призначено її розгляд на 26.04.2011 р.
Ухвалою суду від 30.05.2011 р. замінено відповідача його правонаступником -Приватним акціонерним товариством «Елопак-Фастів»та залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця», до якого входить станція відправлення вантажу Фастів.
Представник позивача просить суд задовольнити позов з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні 30.05.2011 р. надав відзив вих. № 1787 від 25.05.2011 р. на позовну заяву, в якому позов не визнає з підстав, викладених у відзиві, а саме, що накладна № 33504804 на підписана представником відповідача (зовсім ніким не підписана), а накладна № 33504799 має підпис, який не відповідає підпису уповноваженого працівника підприємства на підписання зазначених документів відповідно до довіреності від 11.03.2010 р., тому відповідач не несе відповідальності за невірно оформлені перевізні документи.
Представник третьої особи двічі в судові засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судових засідань був повідомлений у встановленому законодавством порядку ухвалою суду від 30.05.2011 р. (зазначена ухвала суду отримана третьою особою 06.06.2011 р., що підтверджується підписом уповноваженої особи на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення) та ухвалою суду від 14.06.2011 р. (зазначена ухвала суду отримана третьою особою 24.06.2011 р., що підтверджується підписом уповноваженої особи на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення).
Через канцелярію суду третя особа надала письмові пояснення по справі (вх. № суду 7996 від 14.06.2011 р.), в яких зазначила, що обов'язок заповнення відомостей у залізничній накладній покладений на вантажовідправника і відповідальність за неправильно зазначені відомості покладено також на відправника.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, господарський суд
встановив:
17.10.2010 р. та 18.10.2010 р. зі станції відправлення Фастів Південно-Західної залізниці до станції призначення Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці відправлено вагони № 52388691 та № 52434495, які перевозяться на своїх осях, згідно накладних № 33504799 та № 33504804.
Відправником у зазначених накладних зазначено ВАТ «Елопак-Фастів»(відповідач).
У накладних було невірно вказано код вантажоодержувача. На станції призначення було складено акти загальної форми № 8-026 та № 8-027 від 22.10.2010 р.
Відповідно до ст. 307 Госпрдарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Згідно ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.
Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Згідно ст. 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.98 р., накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони-одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Відповідно до п. 2.1 розділу 2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 862/5083), вантажовідправником заповнюються такі графи комплекту перевізних документів, в тому числі графа «одержувач»і «його поштова адреса». У графі «одержувач» зазначаються точне й повне найменування установи, підприємства, організації, особи -отримувача вантажу та його цифровий код.
У накладних № 33504799 та № 33504804 вантажоодержувачем зазначено ВАТ «Електроприбор»код 9999. Такий вантажоодержувач на станції Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці відсутній. Направлено повідомлення на станцію відправника Фастів Південно-Західної залізниці з вимогою підтвердити вантажоодержувача. Телеграмою зі станції Фастів Південно-Західної залізниці було повідомлено, що вірний вантажоодержувач -ВАТ «Електробитприбор»код 4086.
Відповідно до п. 5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно ст. 122 Статуту залізниць України.
Згідно ст. 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначеним ним у накладній.
На станції вантажоодержувача Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці складені акти загальної форми № 8-026 від 22.10.2010 р. та № 8-027 від 22.10.2010 р., в яких зазначено про невірне найменування вантажоодержувача та його невірний код, які було вказано у накладних № 33504799 та № 33504804.
Відповідно до ст. 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно зі ст. 118 Статуту залізниць України.
Згідно ст. 118 Статуту залізниць України, штраф підлягає стягненню у п'ятикратному розмірі перевізної плати за всю відстань перевезення.
Передбачений ст. 122 Статуту залізниць України штраф є забезпеченням належного виконання відправниками зобов'язань, які випливають з договору залізничного перевезення вантажів, оформленого відповідною накладною.
Згідно розрахунку позивача провізна плата по накладній № 33504799 складає 2 276,00 грн. х 5 = 11 380,00 грн. штрафу, по накладній № 33504804 перевізна плата складає 2 276,00 грн. х 5 = 11 380,00 грн. штрафу, а разом 22 760,00 грн. штрафу.
В той же час, як було зазначено раніше накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони-одержувача.
Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Згідно п. 2.3 Правил оформлення перевізних документів у графі «Правильність внесених у накладну відомостей підтверджую»представник відправника вказує свою посаду і розбірливо розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреність на оформлення перевезення.
Тобто, зазначення у накладній посади і підпису уповноваженої особи відправника є підписанням з боку вантажовідправника договору на перевезення, який укладається в обов'язковій письмовій формі.
У накладній № 33504804 підпис відправника відсутній.
У накладній № 33504799 у графі «правильність внесених у накладну відомостей підтверджу.»є підпис, але не зазначено посаду особи, яка здійснила заповнення накладної і поставила підпис, як передбачено Правилами оформлення перевізних документів.
Відповідачем надано копію довіреності від 11.03.2010 р., якою ОСОБА_3 уповноважено заповнювати та підписувати транспортні накладні, в тому числі залізничні накладні та дорожні відомості. Строк дії довіреності - 3 роки. У зазначеній довіреності міститься підпис ОСОБА_3, який візуально жодним чином не співпадає з підписом у накладній № 33504799.
Відповідач заперечує здійснення відправлення саме ним вагонів № 52388691 та № 52434495 за накладними № 33504799 та № 33504804. Відомості внесені у зазначені накладні не підтверджені у встановленому законодавством порядку підписом відправника та вказівкою посади особи, яка здійснила цей підпис.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивач не зміг надати доказів, які б підтверджували хто саме заповнював накладні № 33504799 та № 33504804, оскільки позивачем є ДП «Донецька залізниця», до якої входить станція призначення -Маріуполь-Сортувальний, у якого відсутні такі докази.
Для з'ясування обставин оформлення та приймання документів при відправленні вагонів було залучено до участі у справі в якості третьої особи -ДТГО «Південно-Західна залізниця»до складу якого входить станція відправки -Фастів.
Представник третьої особи двічі в судові засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому порядку. Через канцелярію суду третя особа надала письмові пояснення по справі, в яких повністю підтримала позовні вимоги. У зазначених поясненнях третя особа жодним чином не пояснила ким здійснювалось заповнення накладних № 33504799 та № 33504804, чому станцією відправлення прийняті накладні без підпису відправника та без зазначення посади відправника, як передбачено Правилами оформлення перевізних документів. Як зазначено у п. 2.3 Правил оформлення перевізних документів, представник відправника повинен мати довіреність на оформлення перевезення. Про наявність таких довіреностей третя особа не зазначила, копій не надала.
Тобто, позивачем та третьою особою не надано жодних належних доказів на підтвердження того, що відправлення вагонів № 52388691 та № 52434495 здійснювалось саме відповідачем, заповнення накладних, які є письмовою формою угоди на перевезення, здійснювалось саме відповідачем та його уповноваженими представниками.
Відповідно до ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що саме відповідачем здійснено правопорушення, яке виражене у невірному зазначені у накладних № 33504799 та № 33504804 коду одержувача.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що обставини на які позивач посилається в обґрунтування своїх вимог, не підтверджені належними і допустимими доказами, є необґрунтованими та такими, що спростовуються наявними матеріалами справи.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача у справі.
Враховуючи вищезазначене, керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
вирішив:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Христенко О. О.