01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"25" червня 2011 р. Справа № 02-03/745/4
Суддя Щоткін О.В., розглянувши матеріали
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Автолізинг плюс»,
м. Київ
до
Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство Юстиція», м. Васильків
про
стягнення 188 250,00 грн.
встановив:
Подана позовна заява вдруге не може бути прийнята до розгляду господарським судом Київської області, оскільки вона не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Згідно вимог частини 1 статті 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, якщо цих документів у сторін немає.
Приписами пункту 2 статті 57 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до ч. 1 п. 36 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою КМУ № 1155 від 17.08.2002 року, про прийняття для пересилання реєстрованого поштового відправлення (поштового переказу) відправникові з додержанням вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” видається розрахунковий документ, що підтверджує надання такої послуги (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Повертаючи позовну заяву та подані до неї документи датовану від 16.05.2011р., ухвалою господарського суду Київської області від 06.06.2011р., було зобов'язано позивача виправити недоліки позовної заяви, повернутої на підставі п. 3,5 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.
Однак, при повторному зверненні до суду, позивач в якості доказів про відправлення поданої вдруге позовної заяви та доданих до неї документів надав суду фіскальний чек та опис вкладення у цінний лист від 18.05.2011р., що не може бути належним доказом відправлення вказаної позовної заяви, поданої вдруге, оскільки ухвала про повернення позовної заяви була датована 06.06.2011р.
Згідно статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Не направляючи копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідачу, позивач позбавляє права останнього подати обґрунтований відзив на згадану заяву. Не отримання відповідачем копії позовної заяви, або отримання копії, яка за своїм змістом не відповідатиме змісту поданої позовної заяви, що буде предметом розгляду під час судового засідання, позбавить останнього реалізувати право на рівність сторін при розгляді справи в суді.
Згідно вимог частини першої статті 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, якщо цих документів у сторін немає.
Приписами пункту 2 статті 57 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Задля дотримання норм Господарського процесуального кодексу України щодо направлення копії позовної заяви відповідачу, позивачу необхідно направити на адресу відповідача копію позовної заяви з тим же самим текстом, який подається до суду.
Відповідно до приписів п. 6 статті 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Крім того, суд звертає увагу позивача на той факт, що з матеріалів позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що правовідносини позивача склались саме з Харківською філією Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство Юстиція».
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (із змінами, внесеними згідно із Законом України від 16.03.2006 р. №3575-IV) відокремлений підрозділ юридичної особи - це філія, інший підрозділ юридичної особи, що знаходиться поза її місцезнаходженням та виробляє продукцію, виконує роботи або операції, надає послуги від імені юридичної особи, або представництво, що здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.
Відповідно до частини 4 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України, якщо юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ, територіальна підсудність спору визначається з урахуванням частин 1-3 ст. 15 ГПК залежно від місцезнаходження відособленого підрозділу.
У п. 27 рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 27.06.2007 р. N 04-5/120 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" зазначається, що територіальна підсудність справи за участю відособленого підрозділу юридичної особи визначається відповідно до вимог статті 15 ГПК за місцем знаходження відособленого підрозділу, якому надано право здійснювати повноваження сторони від імені юридичної особи.
Враховуючи вищевикладене, та оскільки правовідносини позивача склалися не з юридичною особою, а з її відокремленим підрозділом в особі Харківської філії, відповідачем у даній справі має бути саме Приватне підприємство «Спеціалізоване підприємство Юстиція»в особі Харківської філії, у зв'язку з чим при наступному зверненні до суду позивачу слід керуватися нормами п. 1-3 статті 15 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Автолізинг плюс» підлягає поверненню без розгляду.
Разом з тим суд зазначає, що повернення позовної заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Керуючись ст.. 17, п. 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд, -
ухвалив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Автолізинг плюс»та додані до неї документи повернути заявнику без розгляду.
Суддя О.В. Щоткін