01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"24" червня 2011 р. Справа № 17/055-11
За позовом Державної екологічної інспекції в Київській області
до Державного житлово-експлуатаційного підприємства „Дослідницьке”
про стягнення 227 136грн.
Суддя Горбасенко П.В.
За участю представників:
від позивача не з'явилися;
від відповідача ОСОБА_1. (дов. від 10.06.2011р.).
Обставини справи:
Державна екологічна інспекція в Київській області (далі - позивач) звернулась з позовом до Державного житлово-експлуатаційного підприємства „Дослідницьке” (далі - відповідач) про стягнення 227 136грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що інспектором Державної екологічної інспекції в Київській області було проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Державним житлово-експлуатаційним підприємством „Дослідницьке” та встановлено, що відповідачем здійснювалося самовільне водокористування без відповідного дозволу за період з 21.05.2009р. по 21.03.2011р. У зв'язку з викладеним, позивач просить суд стягнути з відповідача 227 136грн. збитків, завданих державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.
Ухвалою господарського суду Київської області від 20.05.2011р. (суддя Горбасенко П.В.) порушено провадження у справі № 17/055-11, розгляд справи призначено на 30.05.2011р.
Ухвалами господарського суду Київської області від 30.05.2011р. та 06.06.2011р. розгляд справи відкладено на 06.06.2011р. та 17.06.2011р. відповідно.
У судовому засіданні 17.06.2011р. представником відповідача подано відзив на позовну заяву про стягнення збитків (а.с. 31-34), згідно якого останній позовні вимоги визнав безпідставними та необґрунтованими, а також просив суд відмовити у задоволенні позову, який прийнято судом.
В судовому засіданні 17.06.2011р. оголошено перерву до 24.06.2011р.
23.06.2011р. до загального відділу господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання від 23.06.2011р. (а.с. 42), згідно якого останній просив суд відкласти розгляд справи на іншу дату, у зв'язку з тим, що представник позивача не може бути присутнім у судовому засіданні 24.06.2011р., у зв'язку з розглядом 24.06.2011р. справ Київським апеляційним господарським судом, Київським окружним адміністративним судом, Вишгородським районним судом Київської області.
В судовому засіданні 24.06.2011р. суд, розглянувши вищезазначене клопотання, відмовив у його задоволенні, оскільки: представник позивача про розгляд даної справи був повідомлений належним чином, що підтверджується підписом представника позивача на бланку перерви від 17.06.2011р. (а.с. 41); позивач, в порушення вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, не надав доказів існування обставин, на які він посилався в клопотанні (зокрема, не надав наказ позивача про направлення свого представника до Київського апеляційного господарського суду, Київського окружного адміністративного суду, Вишгородського районного суду Київської області); у разі неможливості участі у засіданні місцевого господарського суду певного представника, позивач не був позбавлений можливості уповноважити на це іншу особу, у тому числі ту, що не є працівником інспекції; явка в судове засідання 24.06.2011р. повноважних представників сторін не є обов'язковою і не визнана такою судом першої інстанції, а не з'явлення в судове засідання представника позивача не унеможливлює розгляд даної справи. Крім того, у матеріалах справи наявні всі документи, які необхідні для вирішення справи.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без представника позивача.
У судовому засіданні 24.06.2011р. представник відповідача заперечив проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника відповідача, суд
встановив:
21.03.2011 року Державною екологічною інспекцією в Київській області було проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Державним житлово-експлуатаційним підприємством „Дослідницьке”.
За результатами перевірки було складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 21.03.2011р. (а.с. 13-14), відповідно до якого встановлено, що Державним житлово-експлуатаційним підприємством „Дослідницьке” за період з 21.05.2009р. по 21.03.2011р. здійснювалося самовільне водокористування без спеціального дозволу, що суперечить статтям 44, 49, 50 Водного кодексу України, а також ст. 38 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”. Як вбачається з матеріалів справи відповідачем вказаний акт перевірки не оскаржено в адміністративному чи судовому порядку.
Відповідно до довідки Державного житлово-експлуатаційного підприємства „Дослідницьке” від 21.03.2011р. (а.с. 19), за період самовільного водокористування з 21.05.2009р. по 21.03.2011р. відповідачем видобуто 225 900 м3 води, зокрема: 39 000 м3 води за період з 21.05.2009р. по 24.08.2009р., 186 900 м3 води за період з 25.08.2009р. по 21.03.2011р.
21.03.2011р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Київській області Радченко Галиною Павлівною було винесено припис № 211 (а.с. 15) Державному житлово-експлуатаційному підприємству „Дослідницьке” та вказано, що дозвіл на спецводокористування необхідно отримати протягом 30 днів, до 20.04.2011р.
Постановою Державної екологічної інспекції у Київській області про накладення адміністративного стягнення № 00305 від 21.03.2011р. (а.с. 17) на директора відповідача - Дядинюка Сергія Петровича накладено адміністративне стягнення у розмірі 85 грн. за порушення ст. 48 Кодексу України про адміністративні правопорушення та ст. 110 Водного кодексу України. Вказана постанова не оскаржена директором відповідача в адміністративному чи судовому порядку.
31.03.2011р. Державною екологічною інспекцією в Київській області було надіслано на адресу відповідача претензію № 26 від 30.03.2011р. (а.с. 10) з пропозицією добровільно відшкодувати державі збитки, завдані порушенням природоохоронного законодавства у сумі 227 136грн., яка 05.04.2011р. отримана представником останнього -Руденко, що підтверджується підписом останнього на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 11). Відповідач вказану претензію залишив без відповіді та задоволення.
Суд встановив, що акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 21.03.2011р. відповідачем не було оскаржено в судовому порядку, скарги на дії державних інспекторів з охорони навколишнього природоохоронного середовища під час перевірки до Державної екологічної інспекції в Київській області не надходили.
Предметом позову є вимога про стягнення 227 136грн. збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання води із підземних джерел.
Державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Ради та їх виконавчі і розпорядчі органи, а також спеціально уповноважені на те державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України; спеціально уповноваженими державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів у республіці є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органи на місцях та інші державні органи, до компетенції яких законодавством України та Автономної Республіки Крим віднесено здійснення зазначених функцій, як це передбачено частинами 2, 3 статті 16 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” (далі -Закон).
Згідно статті 20 Закону до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать: державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, дотриманням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі, а також за додержанням норм екологічної безпеки (підпункт б частини 1 статті 20 Закону); подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; складання протоколів та розгляд справ про адміністративні правопорушення в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів (підпункти з, и частини 1 статті 20 Закону).
Відповідно до пункту 1 Положення „Про Державну екологічну інспекцію в Київській області” (далі -Положення), затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 55 від 19.02.2007р., державна екологічна інспекція в Київській області є спеціальним підрозділом Мінприроди, який підзвітний та підконтрольний в частині здійснення державного контролю Державній екологічній інспекції; інспекція в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки на території Київської області.
Інспекція має право обстежувати у встановленому порядку підприємства, установи і організації з метою перевірки додержання ними вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, відтворення та охорону природних ресурсів; перевіряти документи на право спеціального використання природних ресурсів (ліцензії, дозволи); складати акти перевірок і протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати справи про адміністративні правопорушення у межах повноважень, визначених законом; давати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до її повноважень; уживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів та подавати позови про відшкодування втрат і збитків, завданих унаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища (підпункти 1, 5, 6, 7, 9 пункту 5 Положення).
Згідно пункту 9 статті 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.
Спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб (стаття 48 Водного кодексу України).
Відповідно до частин 1, 3 та 6 статті 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу; видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обгрунтуванням потреби у воді, погодженим з державними органами водного господарства - в разі використання поверхневих вод, державними органами геології - в разі використання підземних вод та державними органами охорони здоров'я - в разі використання водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних; спеціальне водокористування є платним.
Крім того, органами, які видали дозвіл на спеціальне водокористування, встановлюються строки спеціального водокористування (частина 1 статті 50 Водного кодексу України).
Як передбачено частиною 1 та пунктом 6 частини 3 статті 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України; відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.
Відповідно до статті 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Частиною 1 статті 68 Закону передбачено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.
Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів; підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України (пункт “з” частини 2 та частина 4 статті 68 Закону).
В частині 1 статті 69 Закону зафіксовано, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Відповідно до пункту 1.6 роз'яснення президії Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища” № 02-5/744 від 27.06.2001р., вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника (стаття 1166 Цивільного кодексу України). Отже позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.
Суд встановив, що відповідачем за період з 21.05.2009р. по 21.03.2011р. видобуто без спеціального дозволу 225 900 м3 води, зокрема: 39 000 м3 води за період з 21.05.2009р. по 24.08.2009р., 186 900 м3 води за період з 25.08.2009р. по 21.03.2011р., що підтверджується актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 21.03.2011р. (а.с. 13-14) та довідкою Державного житлово-експлуатаційного підприємства „Дослідницьке” від 21.03.2011р. (а.с. 19); акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 21.03.2011р. відповідачем не оскаржено в адміністративному чи судовому порядку; сума збитків, заподіяних державі внаслідок порушення відповідачем законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, шляхом самовільного водокористування без відповідного дозволу за період з 21.05.2009р. по 21.03.2011р., згідно проведеного, на підставі розрахунку позивача, перерахунку суду, здійсненого у відповідності до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Мінприроди № 37 від 18.05.1997р. та Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Мінприроди України № 389 від 20.07.2009р. становить 227 136грн., зокрема: 1 173,90грн. за період самовільного використання відповідачем води з 21.05.2009р. по 24.08.2009р., 225 962,10грн. за період самовільного використання відповідачем води з 25.08.2009р. по 21.03.2011р.
Суд критично оцінює посилання представника відповідача, що позивачем незаконно проведено розрахунок збитків на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Мінприроди України № 389 від 20.07.2009р., оскільки п. 9.1. вказаної Методики визначено порядок визначення розміру збитків у разі видобування води без спеціального дозволу (крім прісних підземних вод глибиною більше 20 м.), в той час коли відповідач, як посилається представник останнього, здійснює видобування підземних вод глибиною більше 20 м.), що, на думку представника відповідача, виключає факт правомірності використання позивачем вказаної методики при визначенні розміру відшкодування збитків, завданих Державним житлово-експлуатаційного підприємства „Дослідницьке” державі внаслідок видобування води без спеціального дозволу, з огляду на наступне.
Згідно п. 9.1. Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Мінприроди України № 389 від 20.07.2009р. розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування та порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування (крім прісних підземних вод глибиною більше 20 м), грн, здійснюється за формулою Зсам = 100 х W х Тар, де W - об'єм води, що використана самовільно без дозволу на спеціальне водокористування або з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, м3; Тар - норматив збору за спеціальне водокористування, грн/м3, що діє в регіоні на момент виявлення порушення.
Відтак, враховуючи положення вищещезазначеного пункту, суд дійшов висновку про правомірність нарахування позивачем розміру шкоди, яка завдана відповідачем державі внаслідок самовільного видобування води (без спеціального дозволу) на підставі п. 9.1. Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Мінприроди України № 389 від 20.07.2009р., оскільки відповідачем здійснено саме самовільне використання водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування, а не порушення умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 227 136грн. збитків, завданих відповідачем державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.
Приписами ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що державне мито, від сплати якого позивач звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита. Аналогічне положення міститься в п. 6.6. Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” № 02-5/78 від 04.03.1998р., яким передбачено, що у разі задоволення позову повністю або частково державне мито стягується до державного бюджету України з відповідача, якщо він не звільнений від його сплати.
Оскільки, відповідач не звільнений від сплати державного мита згідно ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного житлово-експлуатаційного підприємства „Дослідницьке” (08654, Київська область, Васильківський район, смт. Дослідницьке, вул. Інженерна, буд. 6; код ЄДРПОУ 20579580) на розподільчий рахунок № 33111331700179 в Головному управлінні Державного казначейства України в Київській області, МФО 821018, код ЄДРПОУ 23569547, отримувач: Дослідницька сільська рада Київської області, по коду бюджетної класифікації 24062100 „Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності” 227 136 (двісті двадцять сім тисяч сто тридцять шість гривень) 00 коп. збитків.
3. Стягнути з Державного житлово-експлуатаційного підприємства „Дослідницьке” (08654, Київська область, Васильківський район, смт. Дослідницьке, вул. Інженерна, буд. 6; код ЄДРПОУ 20579580) на користь Державного бюджету України 2 227 (дві тисячі двісті двадцять сім гривень) 14 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість гривень) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Горбасенко П.В.
Повне рішення складено: 29.06.2011р.