01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"20" червня 2011 р. Справа № 13/064-11
За позовом Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Укропт „Мастер-Енерго”, Київська область, м. Ірпінь, смт. Коцюбинське
про стягнення 143899,20 грн.
Суддя С.Ю. Наріжний
Представники:
від позивача: ОСОБА_1- довіреність № 187/10 від 23.12.2010 р.;
від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність б/н від 26.05.2011 р.;
Дочірньою компанією Газ України Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (далі -позивач) заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „Укропт „Мастер-Енерго” (далі -відповідач) про стягнення 143899,20 грн., в т.ч. 117808,68 грн. основного боргу, 9091,06 грн. пені, 13187,10 грн. інфляційних збитків, 3812,36 грн. 3% річних.
Позовні вимоги ґрунтуються на умовах договору на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання №06/09-748-БО-17 від 23.09.2009 р., укладеного між сторонами, що належним чином не виконується відповідачем, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість по оплаті за природний газ.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню. Представник відповідача згідно пояснення-заперечення проти позовних вимог зазначає, що відповідач з 2005 р. здійснює виключно діяльність щодо виробництва, транспортування і постачання теплової енергії споживачам в смт. Коцюбинське Київської області, що підтверджується ліцензією серії АВ № 361179 від 06.08.2007 p., а також положеннями наказу Міністерства палива та енергетики України від 10.11.2005 р. № 568, яким затверджено перелік підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості та відповідають вимогам пункту 1.1 статті 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" та під № 425 вказано відповідача та зазначено, що ним здійснюється діяльність щодо виробництва тарозподілення тепла (код КВЕД 40.30.0) та надано документи про наявність котелень, підключених до магістральних теплових мереж. Отже, на відповідача поширюються норми Закону щодо списання основної заборгованості за газ та штрафних санкцій за несвоєчасну її сплату.
Відповідно до положень п. 2.1.1. Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію»на умовах визначених даним законом списанню підлягає заборгованість за природний газ (у тому числі реструктуризована) підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, у тому числі ліквідованих підприємств, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та її дочірніх підприємств ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз", що обліковувалася станом на 1 січня 2010 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом:
Відповідно до наведених позивачем розрахунків позовної заяви, заборгованість відповідача перед позивачем на 01 січня 2010 р. за договором становила 32902.28 грн. за листопад 2010 р., 81797,36 грн. за грудень 2010 p., а всього 114699,64 грн., 20000 грн., сплачених відповідачем у грудні 2009 p., а всього -94699,64 грн.
Отже, станом на 01 січня 2010 р. заборгованість відповідача перед позивачем за Договором становила 94699,64 грн., а тому така сума є списаною в силу положень п. 2.1.1. Закону, а тому позивач не має права вимагати її сплати від відповідача і у задоволенні такої позовної вимоги судом має бути відмовлено.
Щодо відсутності у позивача права вимагати від відповідача сплати штрафних санкцій (пені. індексу інфляції та 3 % річних) за Договором, то згідно п. 2.2. Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію»заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом. Так як, сума заборгованість по пені, індексу інфляції та 3 % річних по договору не сплачена відповідачем на день розгляду справи, така заборгованість підлягає списанню і позивач не має права вимагати її від відповідача в тому числі - в судовому порядку.
06.06.2011 р. відповідач надав суду клопотання витребування у позивача для огляду в судовому засіданні оригінали договору № 06/09-748 БО-17 поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного ті місцевого бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання від 23.09.2009 p., додаткової угоди до нього від 21.12.2009 p., актів до нього, доданих до позовної заяви, а також оригінал довіреності на представника Позивача ОСОБА_3, письмове пояснення щодо того, хто саме (посада, ПІБ, підстава наявності повноважень вчиняти дії від імен ДК „Газ України" -статут, довіреність, тощо) підписав акти передачі-приймання природного газу до Договору, а також належні письмові докази на підтвердження цих обставин (копії для залучення до матеріалів справи, оригінали - для огляду в судовому засіданні), яке судом задоволено, та документи про які зазначає відповідач у клопотанні оглянути судом в судовому засіданні 20.06.2011 р. та залучені до матеріалів справи.
В судовому засіданні 06.06.2011 р. оголошувалась перерва до 20.06.2010 р. на 09.50, про що сторони були належним чином повідомлені.
В судовому засіданні 20.06.2011 р. представник відповідача надав суду заперечення на клопотання відповідача від 06.06.2011 р.
Розглянувши матеріали справи, додані до позовної заяви та у процесі розгляду справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, суд
23.09.2009 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання №06/09-748-БО-17 (далі -Договір), відповідно до умов якого продавець (позивач) зобов'язується передати покупцю (відповідачу) природний газ, виключно для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.
На підставі даного Договору відповідач прийняв протягом жовтня-грудня 2009 р., січня-квітня 2010 р. природний газ на загальну суму 615808,68 грн., що підтверджується даними актів передачі-приймання природного газу, які підписані уповноваженими представниками обох сторін та скріплені їх печатками, та оригінали яких судом оглянуто в судовому засіданні.
Відповідно до п. 6.1 Договору, оплата за природний газ для забезпечення населення, бюджетних установ та організацій тепловою енергією проводиться відповідачем грошовими коштами плановими платежами до 10, 20 та 30 (31) числа місяця поставки газу.
Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання -передачі газу до 10 числа місяця, наступного за звітнім.
Відповідач в порушення умов договору свої зобов'язання щодо оплати природного газу виконав частково на суму 498000 грн. у зв'язку з чим на момент звернення з позовною заявою за ним утворилася заборгованість на загальну суму 117808 грн.
Відповідно до ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно с т. 599 ЦК України зобов'язання припиняються, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Таким чином, відповідач, в порушення норм чинного законодавства, зобов'язання по оплаті природного газу належним чином не виконав, а тому основний борг який підлягає стягненню з відповідача становить 117808 грн.
Згідно п. 7.2 Договору, в разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п. 6.1 Договору, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. Пунктом 7.10 договору передбачено, що пеня нараховується протягом 6 місяців, що передує моменту звернення з позовом.
Судом встановлено, що пеня в розмірі 9091,06 грн. за період з 15.10.2010 р. по 15.04.2011 р. нарахована позивачем правомірно за шість місяців у зв'язку з наявністю заборгованості відповідача та на підставі п.п 7.2, 7.10 Договору.
Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України інфляційних збитків у розмірі 13187,10 грн. за період з листопада 2009 р. по березень 2011 р. та 3% річних в розмірі 3812,36 грн. за період з 11.11.2009 р. по 15.04.2011 р. Як встановлено судом, розрахунок зазначених штрафних санкцій відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому зазначені вимоги підлягають задоволенню повністю.
Посилання відповідача у запереченні на позов на неправомірність заявлення позивачем до нього вимог про стягнення основного боргу та штрафних санкцій в зв'язку з прийняттям Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію»(далі -Закон) не приймається судом до уваги з огляду на те, що, по-перше, період заборгованості за договором по даній справі щодо актів за грудень 2009 р., січень-квітень 2010 р. частково не співпадає, з тим, що вказаний в Законі, а по-друге, як вбачається з положень даного Закону ним не обмежується право позивача на звернення до суду про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов'язання, а лише зазначається, що списанню підлягає заборгованість за природний газ, що обліковувалася станом на 1 січня 2010 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом. В даному випадку позивач звернувся до суду з позовом в зв'язку з наявністю спору щодо існування заборгованості, порядок же виконання даного рішення щодо стягнення коштів з відповідача, тобто списання заборгованості Кабінетом Міністрів України у відповідності до п. 3 ст. 3 Закону ще не визначений.
Крім того, суд звертає увагу відповідача, що згідно п. 2 ст. 3 Закону частину першу статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції Закону України від 4 листопада 2010 року N 2677-VI) доповнено пунктом 14 такого змісту:
"виконавче провадження підлягає закінченню у разі: списання згідно із Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" заборгованості, встановленої рішенням суду, яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа".
Таким чином, судом встановлено, що заперечення відповідача є необґрунтованими та не відповідають обставинам справи.
Також, розглянувши клопотання відповідача, щодо підписання позовної заяви не уповноваженою на те особою та надання в суд оригіналу довіреності ДК «Газ України»судом встановлено, що подана позовна заява, яка за формою та змістом відповідає вимогам статті 54 ГПК України була підписана уповноваженою особою згідно довіреності №162/10 від 23.12.10 наявної у матеріалах справи. Даною довіреністю підписаною директором позивача Швидким Е.А., який призначений на посаду відповідно до наказу Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»№205-К від 27.05.2010 та діє на підставі Статуту, уповноважено начальника Юридичного департаменту позивача ОСОБА_3 правами, які викладені в цій довіреності, в тому числі підписувати позови. Дана довіреність чинна до 31.12.2011 року та відповідає вимогам ст. ст. 244-247 ЦК України.
Таким чином, на момент подачі позову дана довіреність є чинною, відповідає вимогам Закону у зв'язку з чим позовна заява № 31/10-4931 від 14.04.11 підписана уповноваженою на те особою.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Враховуючи зазначене позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно -технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Укропт „Мастер-Енерго” (08298, Київська обл., м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Меблева, 9, код 33482826) на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз Україна” (04116, м. Кив, вул. Шолуденка, 1; код 31301827) 117808 (сто сімнадцять тисяч вісімсот вісім) грн. 68 коп. основного боргу, 9091 (дев'ять тисяч дев'яносто одну) грн. 06 коп. пені, 13187 (тринадцять тисяч сто вісімдесят сім) грн. 10 коп. інфляційних збитків, 3812 (три тисячі вісімсот дванадцять) грн. 36 коп. -3% річних, а також судові витрати: 1439 (одну тисячу чотириста тридцять дев'ять) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат за інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя С.Ю. Наріжний
Дата виготовлення та підписання рішення 25.06.2010р.
Суддя Наріжний С.Ю.