01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"19" травня 2011 р. Справа № 18/035-11
Розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства «БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ»(04053, м. Київ, вул. Тургенєвська, 52/58, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 20057663)
до Відкритого акціонерного товариства «Аскольд» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 84, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 14316089)
про стягнення 365 188,97 грн.
та за зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства «Аскольд» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 84, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 14316089)
до Публічного акціонерного товариства «БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ»м. Київ (04053, м. Київ, вул. Тургенєвська, 52/58, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 20057663)
про виконання договірних зобов'язань
Суддя А.Ю.Кошик
за участю представників сторін:
від позивача (відповідача за зустрічним позовом): Вдовиченко А.А.
від відповідача (позивача за зустрічним позовом): не з'явився
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ»(далі - позивач) до Відкритого акціонерного товариства «Аскольд»(далі -відповідач) про стягнення 365 188,97 грн.
Провадження у справі № 18/035-11 порушено відповідно до ухвали суду від 31.03.2011 року та призначено справу до розгляду на 14.04.2011 року.
Представник позивача у судовому засіданні 14.04.2011 року подав уточнення позовних вимог у зв'язку із частковим погашенням відповідачем суми боргу. Таким чином, з урахуванням поданих уточнень, позивач просить суд стягнути з відповідача 317406,03 грн.
Представник відповідача у судовому засіданні 14.04.2011 року подав відзив на позовну заяву та клопотання про відкладення розгляду справи. Розгляд справи відкладався на 05.05.2011 року.
27.04.2011 року до господарського суду від позивача надійшли заперечення на відзив відповідача.
04.05.2011 року перед початком судового засідання Відкритим акціонерним товариством «Аскольд»через канцелярію суду подано зустрічний позов до Публічного акціонерного товариства «БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ»про виконання договірних зобов'язань.
Даний зустрічний позов було прийнято судом для спільного розгляду з первісним позовом відповідно до ухвали суду від 05.05.2011 року. Розгляд справи відкладався на 19.05.2011 року.
В судовому засіданні 19.05.2011 року позивач (відповідач за зустрічним позовом) позовні вимоги підтримав частково, просив суд врахувати часткове погашення відповідачем заборгованості, відповідач (позивач за зустрічним позовом), належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 19.05.2011 року без поважних причин не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав.
Враховуючи, що неявка відповідачів в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд -
Публічне акціонерне товариство «БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ»звернулося з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Аскольд» про стягнення 365 188,97 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 28.07.2008 року між АКБ «Національний кредит», правонаступником якого є ПАТ «БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ»та Відкритим акціонерним товариством «Аскольд»укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 77-08 (далі -кредитний договір), згідно якого відповідачу було надано кредит в сумі 300 000,00 грн. зі сплатою 19 відсотків річних та кінцевим строком повернення всієї заборгованості за кредитним договором до 27.07.2009 року.
Пунктом 3.1. кредитного договору було встановлено, що кредит надається відповідачу шляхом оплати в межах сум та відповідно до термінів, визначених в даному договорі, розрахункових документів (платіжних доручень), зокрема, шляхом перерахування коштів з позичкового рахунку № 20626307210063 відкритого банком в філії АКБ «Національний кредит»в м. Бориспіль, МФО 300700, код банку 25779289, на поточний рахунок відповідача № 26002301210063, відкритий в філії АКБ «Національний кредит»в м. Бориспіль, МФО 300700, код банку 25779289, для здійснення виплат відповідно до цільового призначення кредиту.
Відповідно до п. 3.3. кредитного договору, за надання та управління фінансового кредиту у формі кредитної лінії відповідач сплачує плату, виходячи із встановленої Позивачем відсоткової ставки у розмірі 1 (один) відсоток річних від ліміту кредитної лінії.
Пунктом 3.4. кредитного договору було встановлено, що у випадку порушення відповідачем строку остаточного повернення всіх отриманих сум кредиту він надалі сплачує відсотки за неправомірне користування кредитом, виходячи із відсоткової ставки у розмірі 25 (двадцять п'ять) відсотків річних.
31 серпня 2009 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про внесення змін № 1 до кредитного договору, яким було змінено п.п. 2.2, 3.2. та встановлено, що за користування кредитом позивачем встановлюється, а відповідачем сплачується відсоткова ставка у розмірі 25 % (двадцять п'ять відсотків) річних та остаточною датою повернення суми кредиту являється 31 грудня 2009 року.
Також було внесено зміни в п. 3.4. кредитного договору та встановлено, що у випадку порушення відповідачем строку остаточного повернення всіх отриманих сум кредиту він надалі сплачує відсотки за неправомірне користування кредитом, виходячи із відсоткової ставки у розмірі 28 (двадцять вісім) відсотків річних.
Судом встановлено, що позивач повністю та в строки виконав зобов'язання по кредитному договору -28.07.2008 року позивачем було переховано з позичкового рахунку суму кредиту в розмірі 300 000,00 грн. на поточний рахунок відповідача.
Однак відповідач не виконав покладені на нього згідно кредитного договору обов'язки позичальника.
Про порушення зобов'язання та необхідність повного погашення боргу відповідач був повідомлений шляхом направлення вимоги № 13-07/908 від 07.02.2011 року.
Згідно п. 5.3. кредитного договору, за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або плати за кредит, та/або відсотків за неправомірне користування кредитом, відповідач сплачує позивачу пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення та нараховується щоденно. Відповідно до п. 3.5. кредитного договору, у випадку, якщо позивачем застосована до відповідача неустойка у вигляді пені, остання нараховується позивачем з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати припинення цих обставин включно, та сплачується відповідачем.
Згідно з п 5.2. кредитного договору встановлено, що відповідач у випадку прострочення ним виконання зобов'язань по поверненню позивачу сум кредиту та/або плати за кредит, та/або відсотків за неправомірне користування кредитом зобов'язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу.
На день звернення до суду заборгованість відповідача склала 365 188,97 грн.
Як вбачається з пояснень сторін та наданих ними доказів, включаючи уточнення позовних вимог позивачем, під час вирішення спору відповідачем додатково сплачено 66456,42 грн. боргу. Таким чином, заборгованість відповідача складає 298732,55 грн., що складається з: 162 522,91 грн. - сума простроченого кредиту, 51 584,98 грн. - пеня за несвоєчасну сплату кредитної заборгованості, 1 522,86 грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом, 60,17 грн. - пеня за несвоєчасну сплату комісії за надання та управління фінансовим кредитом, 8 664,66 грн. - 3% річних від несвоєчасно сплаченої суми кредиту, 223,95 грн. - 3% за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом, 8,80 грн. - 3% за несвоєчасну сплату комісії за надання та управління фінансовим кредитом, 72 539,43 грн. - індекс інфляції за весь час прострочення від несвоєчасно сплаченої кредитної заборгованості, 1 549,05 грн. - індекс інфляції за весь час прострочення від несвоєчасно сплачених відсотків за користування кредитом, 55,74 грн. - індекс інфляції за весь час прострочення від несвоєчасно сплаченої комісії за надання та управління фінансовим кредитом.
Відповідач, заперечуючи проти позову подав зустрічний позов для сумісного його розгляду з первісним. В зустрічному позові повідомив, що 28.07.2008 року між позивачем (відповідачем по зустрічному позову) та відповідачем (позивачем по зустрічному позову) укладено договір застави транспортних засобів № 44 (далі -договір застави), відповідно до умов якого, відповідач передав в заставу позивачу транспортні засоби, що забезпечують вимоги позивача відповідно до кредитного договору.
Відповідач (позивач по зустрічному позову) стверджував, що відповідно до п 5.2, 5.3 договору застави, у разі прострочення виконання ВАТ «Аскольд»умов кредитного договору, існує два способи звернення стягнення на заставне майно -на підставі рішення суду або позасудовим способом. Проте, ПАТ «БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ»не скористався наданим йому правом звернення стягнення на заставне майно, чим збільшило власні збитки та неустойку, тому він являється винним кредитором. Ґрунтуючись на цьому твердженні, відповідач (позивач по зустрічному позову) просив суд відмовити позивачу (відповідачу по зустрічному позову) в первісному позові, натомість просив зобов'язати ПАТ «БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ»виконати зобов'язання по кредитному договору та договору застави шляхом виконання умов п. 5.2., 5.2.2., 5.3., 5.3.1. договору застави.
При вирішенні спору суд враховує положення ст. 525 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно із умовами Договору. Якщо в зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно повинно виконуватися в цей строк (ст.530). За ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
У відповідності до ч.1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Враховуючи вимоги ст. 1046 Цивільного кодексу України, за умовами кредитного договору Банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Відповідно до ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позику у тому обсязі та у строк, встановлений договором.
Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Стаття 625 Цивільного кодексу України вказує, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Керуючись ст. 572 Цивільного кодексу України - в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Згідно ст. 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до п. 2 ст. 590 Цивільного кодексу України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналогічні положення містяться також в статті 1 Закону України «Про заставу», в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.
Наведене вище також підтверджується роз'ясненням Вищого арбітражного суду України N 02-5/602 від 24.12.99 року (враховуючи зміни та доповнення), зокрема пунктом 8.5., яким вказано, що звернення стягнення на заставлене майно є правом, а не обов'язком заставодержателя. Тому справи зі спорів, пов'язаних з невиконанням боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання (наприклад, за позовами про стягнення відповідних коштів з боржника або поручителя чи гаранта) повинні бути розглянуті по суті незалежно від того, чи реалізував кредитор (заставодержатель) це право.
Також, суд враховує, що згідно ст. 546 Цивільного кодексу України застава є одним з видів забезпечення виконання зобов'язань, тобто покликана забезпечити захист прав та інтересів кредитора в разі порушення зобов'язання.
Відповідач (позивач за зустрічним позовом) фактично на підставі договору застави визначає виключний спосіб задоволення вимог кредитора, що суперечить відповідним нормам цивільного законодавства про порядок виконання господарських зобов'язань.
Таким чином, судом встановлено, що відповідачем не виконані умови кредитного договору -вчасно не повернуто кредит, відсотки за користування кредитом, плата за кредит, що відповідачем не заперечено та не спростовано.
Також судом встановлено, що позивачем вірно застосовано положення ст. 230 ГК України та ст. 625 ЦК України, п. 3.2., 5.2., 5.3. кредитного договору щодо порядку нарахування штрафних санкцій.
Крім того, в ході розгляду спору відповідачем не обґрунтовано та не доведено в чому полягає невірність та необґрунтованість нарахованих штрафних санкцій.
Натомість суд не може погодитися з твердженням відповідача (позивача по зустрічному позову), щодо незаконності відмови позивача (відповідача по зустрічному позову) від звернення стягнення на заставне майно. Адже ст. 1 Закону України «Про заставу»передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.
З огляду на норму ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.
Таким чином, оскільки договором застави та чинним законодавством України передбачено право позивача на звернення стягнення на заставлене майно у разі невиконання відповідачем умов кредитного договору, яким останній може скористатися на власний розсуд, тому суд не може зобов'язати позивача скористатися своїм правом на звернення стягнення.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.
Крім того, в судовому засіданні 19.05.2011 року відповідач надав докази часткової сплати заборгованості в загальній сумі 136209,64 грн.
Оскільки, відповідачем частково погашено заборгованість на суму 202666,06 грн. після звернення позивача з позовом до суду, провадження у справі у відповідній частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги, викладені в первісному позові, доведені та обґрунтовані, відповідачем не спростовані і підлягають частковому задоволенню (враховуючи часткове погашення відповідачем заборгованості) в сумі 162 522,91 грн.
Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги зустрічної позовної заяви безпідставні і задоволенню не підлягають.
Відшкодування судових витрат та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладається на відповідача (позивача за зустрічним позовом) в повному обсязі, оскільки його неправильні дії спричинили звернення позивача з даним позовом до суду.
Керуючись ст. ст. 33, 49, п. 1-1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Аскольд»(08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 84, код ЄДРПОУ 14316089, р/р 2600030225032 в Бориспільському відділенні ПАТ «БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ», МФО 320702) на користь Публічного акціонерного товариства «БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ»(04053, м. Київ, вул. Тургенєвська, 52/58, р/р 290959131 у ПАТ «БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ», МФО 320702, код ЄДРПОУ 20057663) 162 522,91 грн. простроченого кредиту, 51 584,98 грн. пені за несвоєчасну сплату кредитної заборгованості, 1 522,86 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом, 60,17 грн. пені за несвоєчасну сплату комісії за надання та управління фінансовим кредитом, 8 664,66 грн. 3% річних від несвоєчасно сплаченої суми кредиту, 223,95 грн. 3% за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом, 8,80 грн. 3% за несвоєчасну сплату комісії за надання та управління фінансовим кредитом, 72 539,43 грн. індексу інфляції за весь час прострочення від несвоєчасно сплаченої кредитної заборгованості, 1 549,05 грн. індексу інфляції за весь час прострочення від несвоєчасно сплачених відсотків за користування кредитом, 55,74 грн. індексу інфляції за весь час прострочення від несвоєчасно сплаченої комісії за надання та управління фінансовим кредитом, 3 651,89 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
2. В частині стягнення 202666,06 грн. основного боргу провадження у справі припинити.
3. В задоволенні зустрічного позову Відкритого акціонерного товариства «Аскольд»відмовити повністю.
Суддя Кошик А. Ю.