01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"12" травня 2011 р. Справа № 5/048-11
Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу
за позовом Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Київ
до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Українка
про стягнення 2000,00 грн.
за участю представників:
позивача:ОСОБА_2 -дов. від 13.04.2011р. № 02-08/957
відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином.
суть спору:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі -Позивач) до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення 2000,00 грн., з яких 1000,00 грн. штраф та 1000,00 грн. пеня.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не сплатив у встановлений термін штраф накладений відповідно до рішення Антимонопольного комітету України №745-р від 20 грудня 2007 року.
Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
Адміністративною колегією Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі -відділення, позивач) за результатами розгляду справи № 421/60-р-02-05-10 про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції прийнято рішення № 81 (далі - рішення), яким визнано, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі -ФОП ОСОБА_1, відповідач) розповсюджуючи невизначеному колу осіб неправдиві відомості про вартість перукарських послуг, що в свою чергу може вплинути на наміри цих осіб щодо придбання послуг (робіт) цього суб'єкта господарювання, вчинила порушення, яке передбачене статтею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, та накладено на ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 1000,00 грн.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»рішення та розпорядження, що приймаються органами Антимонопольного комітету України, головами його територіальних відділень відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, надаються особам, які беруть участь у справі, у вигляді їх копій, посвідчених у порядку, встановленому законодавством. Особливості порядку надання та оприлюднення рішень, розпоряджень встановлюються законодавством про захист економічної конкуренції.
Положеннями ч. 1 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” визначено, що рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
Згідно супровідного листа Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.08.2010р. №02-05/1874 рішення адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 27.08.2010р. № 81 було надіслано на адресу відповідача, який останній отримав 17.09.2010р. про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №0119601017072 від 27.08.2010р.(копія якого міститься в матеріалах справи).
Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний термін з дня одержання рішення про накладення штрафу (ч.ч. 2, 3 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).
Таким чином, відповідач мав сплатити штраф, накладений на нього згідно рішення від 27.08.2010р. № 81 до 17.11.2010р. включно.
Проте, відповідач всупереч згаданих приписів закону своїх зобов'язань щодо сплати накладеного на нього штрафу в розмірі 1000,00 грн. не виконав. Доказів сплати зазначеного штрафу відповідач суду не надав.
З метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені (ст. 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»).
Також, відповідно до п.п. 14 п. 3 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затверджене розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23.02.2001 р. № 32-р у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції та захисту конкуренції у сфері державних закупівель відділення має такі повноваження, зокрема, звертатися до суду із позовами, заявами і скаргами у зв'язку із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності.
Відповідно до частини 1 статті 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб'єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб'єкта господарювання.
Положеннями ст. 3 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»встановлено, що відносини, пов'язані захистом від недобросовісної конкуренції, регулюються цим Законом, Законом України "Про захист економічної конкуренції", Законом України "Про Антимонопольний комітет України", Паризькою конвенцією про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, іншими актами законодавства, виданими на підставі законів чи постанов Верховної Ради України.
Згідно частини 1 статті 52 Закону України “Про захист економічної конкуренції»органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи на об'єднання, суб'єктів господарювання: юридичних осіб, фізичних осіб, групу суб'єктів господарювання - юридичних та/або фізичних осіб, що відповідно до статті 1 цього Закону визнається суб'єктом господарювання, у випадках, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно статті 21 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»вчинення суб'єктами господарювання дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладення штрафу у розмірі до п'яти відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб'єкта господарювання за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.
Якщо доходу (виручки) немає або відповідач на вимогу органів Антимонопольного комітету України, голови його територіального відділення не надав відомостей про розмір доходу (виручки), штраф, передбачений частиною першою цієї статті, накладається у розмірі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Накладення штрафу здійснюється відповідно до частин третьої - сьомої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Відповідно до ч. 5 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" якщо доходу (виручки) немає або відповідач на вимогу органів Антимонопольного комітету України, голови його територіального відділення не надав розмір доходу (виручки), штраф накладається у розмірі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи, що рішення органів Антимонопольного комітету України є обов'язковими до виконання, а також те, що станом на день прийняття рішення відповідач накладений на нього штраф не сплатив, доказів щодо оскарження рішення Антимонопольного комітету України або його скасування суду не надав, вимога позивача про стягнення з відповідача 1000,00 грн. штрафу є доведеною, обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.
Позивач також заявляє до стягнення з відповідача 1000,00 грн. пені за прострочку сплати штрафу.
В абзаці 1 частини 5 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»передбачено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу; розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
У разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку, як це передбачено частиною 7 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
У зв'язку з несплатою відповідачем штрафу, позивачем нарахована пеня в розмірі 1,5% від суми штрафу за період з 18.11.2010р. по 31.03.2011р., що становить 2010,00 грн.
Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню частково в розмірі 1000,00 грн., посилаючись на вимоги абзацу 1 частини 5 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Оскільки розмір пені, заявлений позивачем, відповідає вимогам встановленим абзацом 1 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», вимога позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 1000,00 грн. підлягає задоволенню.
Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій. Доказів протилежного відповідач суду не надав.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (08720, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України 1000 (одну тисячу) грн. 00 коп. штрафу, 1000 (одну тисячу) грн. 00 коп. пені, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат зі сплати державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя Подоляк Ю.В.