01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"15" березня 2011 р. Справа № 20/123-10
Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віола»
до Приватного підприємства Агрофірми «Еліта»
про стягнення 556404,00 грн.
секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.
за участю представників:
від позивача: Гинайло В.І. -директор
НОМЕР_1, довір № 30/08-10 від 30.08.2010 р.
від відповідача: ОСОБА_1, довір. б/н від 14.02.2011 р.
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Віола»(далі -позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства Агрофірми «Еліта»(далі -відповідач) про стягнення 556404,00 грн.
В обґрунтування своїх вимог ТОВ «Віола»посилається на укладення 09.12.2005 р. з відповідачем договору купівлі-продажу № 9/12-05, згідно якого ПП Агрофірма «Еліта»зобов'язувалося поставити у власність покупця товар, а саме -250 т насіння озимої пшениці репродукції «Еліта», а позивач -прийняти та оплатити його.
Згідно умов договору позивач перерахував на користь відповідача 250000,00 грн. авансу, проте ПП Агрофірма «Еліта»не виконало взяті на себе зобов'язання за договором купівлі-продажу № 9/12-05 та не поставило товар ТОВ «Віола», у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 250000,00 грн. основного боргу, 141799,00 грн. пені, 138250,00 грн. інфляційних втрат, 26355,00 грн. 3% річних, а також відшкодувати 5564,04 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Розгляд справи відкладався.
14.09.2010 р. до господарського суду Київської області ПП Агрофірма «Еліта»було подано відзив № 75 від 10.09.2010 р., відповідно до якого відповідач не визнає позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись при цьому на наступне.
ПП Агрофірма «Еліта»виконало всі умови договору купівлі-продажу № 9/12-05 від 09.12.2005 р. шляхом передачі 05.10.2006 р. ТОВ «Віола»390,625 т насіння озимої пшениці 1 репродукції на загальну суму 250000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 237 від 05.10.2006 р., довіреністю ЯГТ № 544891 від 05.10.2006 р. на ім'я ОСОБА_2.
15.10.2010 р. до господарського суду Київської області ТОВ «Віола»було подано клопотання № 15/10-10 від 15.10.2010 р., відповідно до якого позивач зазначив про підроблення підпису ОСОБА_2 на видатковій накладній № 237 від 05.10.2006 р., на підставі якої, за твердженням відповідача, ПП Агрофірма «Еліта»було поставлено ТОВ «Віола»на виконання умов договору купівлі-продажу № 9/12-05 від 09.12.2005 р. 390,625 т насіння озимої пшениці 1 репродукції на суму 250000,00 грн., у зв'язку з чим позивач просив суд призначити судову експертизу.
Ухвалою господарського суду Київської області від 15.10.2010 р. у даній справі було призначено судову почеркознавчу експертизу та технічну експертизу документа, проведення якої було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
На розгляд експертів були винесені наступні питання:
- Чи нанесений відтиск печатки ТОВ «Віола»у той же час, яким датована довіреність ЯГТ № 544891 від 05.10.2006 р.?
- Чи надрукований текст на довіреності ЯГТ № 544891 від 05.10.2006 р. у той же час, яким датована довіреність ЯГТ № 544891 від 05.10.2006 р.?
- Чи виконано підпис на видатковій накладній № 237 від 05.10.2006 р. ОСОБА_2?
Одночасно провадження у справі було зупинено на підставі приписів статті 79 ГПК України.
01.02.2011 р. до господарського суду Київської області з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз повернулися матеріали справи № 20/123-10 з висновком судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи № 10162/10163/10-11 від 25.01.2011 р., відповідно до якої було встановлено наступне.
Згідно з висновком судово-почеркознавчої експертизи підпис від імені ОСОБА_2 в графі «Отримав (ла):»у видатковій накладній № 237 від 05.10.2006 р. виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою з наслідування підпису ОСОБА_2
Крім того, судово-технічна експертиза документу встановила, що: 1) друкований текст довіреності ЯГТ №544891 від 05.10.2006 р. виконаний за допомогою тонеру лазерного принтера чорного кольору. Встановити, чи виконаний друкований текст досліджуваного документу в той час, яким датований документ, чи він виконаний в інший час, не виявилось можливим через відсутність науково обгрунтованої методики встановлення абсолютної давності друкованих текстів, виконаних за допомогою лазерних принтерів ПК; 2) відтиск печатки від імені ТОВ «Віола»в довіреності ЯГТ №544891 від 05.10.2006 р. нанесений не тією печаткою, вільні зразки відтисків якої містяться в додатковій угоді № 5 від 03.05.2006 р. до договору від 04.04.2005 №11192-ПГ/05-1 на постачання природного газу, договорі покупки № 173/06 від 11.05.2006 р., специфікації № 1 до нього, договорі № 673 від 03.05.2006 р., додатковій угоді №3 до договору на транспортування природного газу від 24.05.2006 р., платіжній відомості на видачу зарплати №10 по ТОВ «Віола»за жовтень, листопад 2005 року , декларації по мобільному зв'язку від 06.06.2006 р., платіжній відомості на видачу зарплати по ТОВ «Віола»за грудень 2005-січень 2006 року, декларації про розподіл статутного фонду серед учасників від 10.07.2006 р., рішенні від 12.07.2006 р. відповідно до протоколу №17 від 11.07.2006 р., протоколі № 18 загальних зборів учасників ТОВ «Віола» від 25.09.2006 р., рішенні № 1 учасника ТОВ «Віола»за реєстром № 7934 від 27.09.2006 р., наказі № 1 від 12.07.2006 р., договорі-дорученні № 21/07-06 від 21.07.2006 р., договорі № 0723 від 23.07.2006 р., платіжній відомості на видачу зарплати №10 по ТОВ «Віола»за лютий-червень 2006 року, листі генеральному директору Елітно-насіннєвої агрофірми «Мрія»№ 11/08-06 від 11.08.2006 р., договорі 15/08-06 від 15.08.2006 р., платіжній відомості на видачу зарплати № 11 по ТОВ «Віола»за липень 2006 року, угоді № 17/10-06 від 17.10.2006 р., протоколі погодження договірної ціни, додатковій угоді № 1 від 29.12.2006 р. до договору оренди нежитлового приміщення № 276 від 14.02.2005 р. та розрахунку орендної плати за перший місяць оренди, додатковій угоді № 1 від 29.12.2006 р. до договору оренди нежитлового приміщення № 275 від 14.02.2005 р. та розрахунку орендної плати за перший місяць оренди, додатковій угоді № 1 від 29.12.2006 р. до договору оренди нежитлового приміщення № 288 від 14.02.2005 р. та розрахунку орендної плати за перший місяць оренди, додатковій угоді № 1 від 29.12.2006 р. до договору оренди нежитлового приміщення № 286 від 14.02.2005 р. та розрахунку орендної плати за перший місяць оренди; 3) відтиск печатки від імені ТОВ «Віола»в довіреності ЯГТ №544891 від 05.10.2006 р. нанесений тією ж печаткою, вільні зразки відтисків якої містяться в договорі купівлі-продажу №15/04-05 від 15.04.2005 р., додатковій угоді від 31.05.2005 р. до договору купівлі-продажу № 15/04-05 від 15.04.2005 р., накладній № 22/06-05 від 22.06.2005 р., акті приймання-передачі обладнання для наповнювання, зважування і зашивання мішків з насінням зернових, зернобобових та олійних культур від 22.06.2005 р., платіжному дорученні № 87 від 08.08.2005 р., платіжній відомості на видачу зарплати № 11 по ТОВ «Віола»за лютий, квітень 2005 року, повідомленні додатку до листа № 05/10-05, довіреності від 15.11.2005 р., платіжній відомості на видачу зарплати № 11 по ТОВ «Віола»за травень, червень 2005 року, довіреності від 22.12.2005 р., додатковій угоді №2 до договору на транспортування природного газу від 25.01.2006 р., протоколі № 16 загальних зборів засновників ТОВ «Віола»від 01.02.2006 р. (два примірники), додатковій угоді № 2 від 27.02.2006 р. до договору від 04.04.2005 р. № 11192-ПГ/05 на постачання природного газу від 27.02.2006 р., акті № 11192 прийому-передачі природного газу поставленого промисловому підприємству і послуг з його транспортування від 28.02.2006 р., платіжній відомості на видачу зарплати по ТОВ «Віола»за липень-серпень 2005 року, додатковій угоді №3 від 20.03.2005 р. до договору від 04.04.2005 р. №11192-ПГ-05-1 на постачання природного газу; 4) відтиск печатки від імені ТОВ «Віола»в довіреності ЯГТ №544891 від 05.10.2006 р. нанесений у той же періоду часу, що й відтиски печатки, які містяться у договорі купівлі-продажу №15/04-05 від 15.04.2005 р., додатковій угоді від 31.05.2005 р. до договору купівлі-продажу №15/04-05 від 15.04.2005 р., та не пізніше часу нанесення відтиску печатки від імені ТОВ «Віола»в додатковій угоді № 5 від 03.05.2006 р. до договору від 04.04.2005 р. № 11192-ПГ/05-1 на постачання природного газу.
Ухвалою господарського суду Київської області від 02.02.2011 р. провадження у справі було поновлено.
15.02.2011 р. ТОВ «Віола»до господарського суду Київської області було подано письмові пояснення № 15/02-11 від 15.02.2011 р., відповідно до яких позивач зазначив, що на початку червня 2005 року ОСОБА_2, на той час генеральним директором ТОВ «Віола», було залишено підписану та скріплену печаткою довіреність серії ЯГТ № 544891 на заправній станції в ЕНАФ «Мрія», для оформлення отримання п'ятдесяти літрів бензину. При цьому всі довіреності, які видавалися від імені ТОВ «Віола», виписувалися власноручно, а не шляхом нанесення тексту друкарським методом.
ТОВ «Віола»також було зазначено, що ПП Агрофірмою «Еліта»було на власний розсуд використано довіреність серії ЯКГ № 544891, підписану генеральним директором ТОВ «Віола»ОСОБА_2 в червні 2005 року, внаслідок чого було оформлено списання насіння озимої пшениці в жовтні 2006 року шляхом підробки підпису ОСОБА_2 на видатковій накладній № 237 від 05 жовтня 2006 року, що підтверджується висновком судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи №10162/10163/10-11 від 25.01.2011 р., у зв'язку з чим позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
28.02.2011 р. до господарського суду Київської області ПП Агрофірмою «Еліта»було подано відзив на позовну заяву б/н від 26.02.2011 р., відповідно до якого відповідач наголошував, що ПП Агрофірма «Еліта»свої зобов'язання за договором купівлі-продажу № 9/12-05 від 09.12.2005 р. виконало, поставивши ТОВ «Віола»насіння озимої пшениці «Миронівська 67»І репродукції у кількості 90 тон, насіння озимої пшениці «Миронівська 65»І репродукції у кількості 120,625 тон, насіння озимої пшениці «Селянка»І репродукції у кількості 180 тон на загальну суму 250000,00 грн., що підтверджується накладною № 237 від 05 жовтня 2006 року та довіреністю серія ЯГТ № 544891 від 05.10.2006 р.
Відповідачем також зазначено, що позивач отримав товар, надавши при цьому відповідачу оригінал довіреності ЯГТ № 544891 від 05.10.2006 р., як це передбачено Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом № 99 Міністерства фінансів України від 16.05.1996 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 р. за № 293/1318, згідно з якою довіреність передається лише заповненою та лише після отримання товарно-матеріальних цінностей.
Крім того, відповідно до п. 10 тієї ж Інструкції, невикористані довіреності повинні бути повернуті працівнику підприємства, який здійснює виписування і реєстрацію довіреностей, не пізніше наступного дня після закінчення строку дії довіреності. Про використання довіреності або повернення невикористаної довіреності у журналі реєстрації довіреностей робиться відмітка про номери документів (накладних, актів тощо) на одержані цінності або про дату повернення довіреності. Повернуті невикористані довіреності гасяться надписом «невикористана»і зберігаються протягом строку, встановленого для зберігання первинних документів.
За твердженням відповідача, позивач до 14.11.2008 р. (дати подання претензії) жодних дій, передбачених Інструкцією не вчиняв, оскільки в дійсності він отримав товар.
Крім того, ПП Агрофірма «Еліта»вважає, що позивач зробив безпідставний розрахунок пені, оскільки відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України через шість місяців, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється нарахування штрафних санкцій за порушення, яке виражається в простроченні виконання зобов'язання.
В порушення зазначених вище вимог, позивачем пеня розраховується не за 183 доби (шість місяців) прострочення, а за 1465 діб.
Окрім того, статтею 258 ЦК України встановлена спеціальна позовна давність, зокрема, відповідно до п. 1 ч. 2 статті 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Термін позовної давності щодо вимоги про стягнення пені у даному випадку сплинув у серпні 2008 року, а тому, на переконання відповідача, необхідно застосувати строк позовної давності щодо сплати пені.
Крім того, ПП Агрофірмою «Еліта»було надано суду клопотання від 26.02.2011 р. про призначення повторної судово-почеркознавчої експертизи, яке було залишено судом без задоволення.
У судовому засіданні 15.03.2011 р. представники позивача позовні вимоги підтримали.
Представник відповідача у судовому засіданні 15.03.2011 р. проти позову заперечував.
У судовому засіданні 15.03.2011 р. було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
09.12.2005 р. між Приватним підприємством Агрофірмою «Еліта»(продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Віола»(покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 9/12-05, відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити 250 т насіння озимої пшениці, репродукції «Еліта»(товар), на умовах даного договору, для його (товару) подальшої реалізації виробникам.
Згідно з п. 1.2 договору перехід права власності на товар відбувається в момент фактичної передачі товару покупцеві і підписання сторонами видаткових накладних.
У відповідності з п. 2.1 договору продавець зобов'язується поставити та передати у власність Покупця насіння озимої пшениці, репродукції «Еліта», в кількості 250 (двісті п'ятдесят) тонн. Фактичний обсяг поставленого товару фіксується покупцем та продавцем у видаткових накладних.
Згідно з пп. 2.2.1 договору продавець зобов'язується поставити 125 тонн насіння озимої пшениці, репродукції «Еліта», в серпні місяці 2006 року. Також продавець зобов'язується поставити 125 тонн насіння озимої пшениці, репродукції «Еліта», в серпні місяці 2007 року (пп. 2.2.2 договору).
Відповідно до п. 2.5 договору покупець отримує товар відповідно до видаткової накладної на підставі довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей встановленого зразка.
Пунктом 3.1 договору передбачено, що вартість товару становить 250000,00 грн.
У відповідності з п. 3.2 договору покупець перераховує продавцю аванс в розмірі 100%, що становить 250000,00 грн., протягом трьох днів з моменту підписання даного договору.
В разі затримки (прострочення) поставки товару більше ніж на три дні, продавець сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент поставки товару, від вартості товару, за кожний день затримки (прострочення) (п. 5.4 договору).
Як зазначає позивач, ТОВ «Віола»на виконання умов договору купівлі-продажу № 9/12-05 від 09.12.2005 р. було перераховано на рахунок ПП Агрофірми «Еліта»250000,00 грн. авансу, що підтверджується платіжним дорученням № 139 від 09.12.2005 р.
Проте, за твердженням позивача, продавцем не було виконано умови договору купівлі-продажу № 9/12-05 від 09.12.2005 р., а саме - не було поставлено ТОВ «Віола»товару на суму 250000,00 грн., у зв'язку з чим ТОВ «Віола»було направлено на адресу ПП Агрофірми «Еліта»акт звірки взаємних розрахунків від 14.11.2008 р. на суму 250000,00 грн., який не був підписаний відповідачем.
16.12.2009 р. ТОВ «Віола»було направлено на адресу ПП Агрофірми «Еліта»претензію б/н від 16.12.2009 р. на суму 250000,00 грн.
Відповідь на претензію отримано не було, у зв'язку з чим ТОВ «Віола»і звернулося до суду з даним позовом.
Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.
Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як слідує з матеріалів справи, відповідач заперечує проти позовних вимог, посилаючись при цьому на те, що ПП Агрофірмою «Еліта»на виконання договору купівлі-продажу № 9/12-05 від 09.12.2005 р. було поставлено ТОВ «Віола»390,625 т насіння озимої пшениці 1 репродукції на загальну суму 250000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 237 від 05.10.2006 р., підписаною ОСОБА_2 згідно довіреності серії ЯГТ № 544891 від 05.10.2006 р.
Проте, висновком Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 10162/10163/10-11 від 25.01.2011 р. в результаті проведеної судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи, зокрема, згаданої накладної № 237 від 05.10.2006 р., було встановлено, що підпис від імені ОСОБА_2 в графі «Отримав (ла):»у видатковій накладній № 237 від 05.10.2006 р. виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою з наслідування підпису ОСОБА_2
Крім того, експертом було встановлено, що відтиск печатки ТОВ «Віола»на довіреності серії ЯГТ № 544891 від 05.10.2006 р., датованій 05.10.2006 р., вчинено не пізніше травня 2006 року.
Згідно з приписами ст. 33 ГПК України, кожна із сторін повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Водночас обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (частина друга ст. 34 ГПК України).
У зв'язку з наведеним, суд дійшов висновку щодо недоведення відповідачем належними та допустимими доказами в розумінні приписів ст.ст. 33, 34 ГПК України факту поставки позивачеві 390,625 т насіння озимої пшениці 1 репродукції на загальну суму 250000,00 грн.
Крім того, слід зазначити, що предметом договору купівлі-продажу № 9/12-05 від 09.12.2005 р. є поставка 250 т насіння озимої пшениці репродукції «Еліта», в той час як будь-яких додаткових угод щодо поставки насіння озимої пшениці 1 репродукції в рахунок авансу, сплаченого позивачем в сумі 250000,00 грн., суду не надано.
Отже, судом встановлений факт порушення відповідачем зобов'язання з поставки товару за договором купівлі-продажу № 9/12-05 від 09.12.2005 р. на суму 250000,00 грн.
За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з відповідача за не поставлений товар, з урахуванням встановлення судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 250000,00 грн., підлягають задоволенню.
Крім суми основної заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню відповідно до п. 5.4 договору купівлі-продажу № 9/12-05 від 09.12.2005 р.
Як зазначалося вище, згідно вказаного п. 5.4 договору в разі затримки (прострочення) поставки товару більше ніж на три дні, продавець сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент поставки товару, від вартості товару, за кожний день затримки (прострочення).
З долученого до матеріалів справи розрахунку пені вбачається, що позивачем було визначено розмір пені в сумі 141799,00 грн., у тому числі за період з 01.09.2006 р. до 31.08.2007 р. на суму 125000,00 грн., з 01.09.2007 р. до 05.08.2010 р. на суму 250000,00 грн.
Факт прострочення ПП Агрофірми «Еліта»виконання зобов'язання за договором купівлі-продажу № 9/12-05 від 09.12.2005 р. встановлений судом, проте вимога про стягнення з відповідача пені в сумі 141799,00 грн. не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно з приписами статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Кодексу).
Крім того, згідно з приписами ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України).
В свою чергу, відповідачем у відзиві на позовну заяву від 26.02.2011 р. було зазначено, що термін позовної давності про стягнення з відповідача пені сплинув у серпні 2008 року, у зв'язку з чим ТОВ «Віола»було заявлено клопотання про застосування позовної давності в частині нарахування позивачем пені.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги в частині стягнення 141799,00 грн. пені не підлягають задоволенню судом.
Водночас позивач просив суд стягнути з відповідача 3% річних та інфляційні втрати.
Відповідно до вимог частини другої ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розмір інфляційних втрат, визначений позивачем, становить 138250,00 грн., у тому числі за період з вересня 2006 року до серпня 2007 року на суму 125000,00 грн., з вересня 2007 року до червня 2010 року на суму 250000,00 грн., який є арифметично вірним та підлягає стягненню з відповідача.
Розмір 3% річних, визначений позивачем у сумі 26355,00 грн., у тому числі за період з 01.09.2006 р. до 31.08.2007 р. на суму 125000,00 грн. у сумі 3750,00 грн., з 01.09.2007 р. до 05.08.2010 р. на суму 250000,00 грн. у сумі 22605,00 грн.
Проте згідно з вірним арифметичним розрахунком стягненню з відповідача підлягають 25736,30 грн., у тому числі за період з 01.09.2006 р. до 31.08.2007 р. на суму 125000,00 грн. у сумі 3750,00 грн., з 01.09.2007 р. до 05.08.2010 р. на суму 250000,00 грн. у сумі 21986,30 грн.
За таких обставин суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Віола».
Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, водночас витрати за проведення судової експертизи покладаються на відповідача у повному обсязі.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства Агрофірми «Еліта»(09045, Київська обл., Сквирський р-н, с. Каленна, вул. Набережна, 1А, код ЄДРПОУ 32191902) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Віола»(09150, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Фурси, вул. Радянська, 48А, код ЄДРПОУ 30683883) -250000 (двісті п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 138250 (сто тридцять вісім тисяч двісті п'ятдесят) грн. 00 коп. інфляційних втрат, 25736 (двадцять п'ять тисяч сімсот тридцять шість) грн. 30 коп. 3% річних, 4139 (чотири тисячі сто тридцять дев'ять) грн. 86 коп. державного мита, 175 (сто сімдесят п'ять) грн. 59 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також 3410 (три тисячі чотириста десять) грн. 88 коп. витрат за проведення судової експертизи.
3. У решті позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя В.М. Бабкіна
Дата підписання рішення - 21.03.2011 р.