ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
12 липня 2011 р. Справа № 5010/1057/2011-15/56
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Деделюка Б.В.
при секретарі судового засідання Червак Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Потоківський цегельний завод", с. Потік, Рогатинський район, Івано-Франківська область, 77106,
до відповідача: Приватного підприємства "С.К.Україна", вул. Молодіжна, 50/68, м. Івано-Франківськ, 76018,
про стягнення коштів в сумі 16853 грн. 06 коп.,
за участю представників сторін:
від позивача ОСОБА_1 - представник, довіреність № 1275 від 14.04.2011 року,
від відповідача представники не з'явилися,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Потоківський цегельний завод" звернулося в суд з позовною заявою до Приватного підприємства "С.К.Україна" про стягнення коштів в сумі 16853 грн. 06 коп., втому числі: 13914 грн. 94 коп. основного боргу, 2295 грн. 37 коп. інфляційних втрат, 642 грн. 75 коп. 3% річних.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем поставлено відповідачу будівельні матеріали згідно накладних, а відповідачем не оплачено в повному обсязі кошти за отримані товари.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 26.05.2011 року прийнято позовну заяву і порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 21.06.2011 року.
Ухвалами суду від 21.06.2011 року та від 04.07.2011 року відкладено розгляд справи відповідно на 04.07.2011 року та на 12.07.2011 року.
Представник позивача, в судовому засіданні 12.07.2011 року, позовні вимоги підтвердив, з підстав викладених у позовній заяві. Обгрунтовуючи позовні вимоги посилається на неналежне виконання відповідачем зобов"язання щодо оплати отриманих товарів, в результаті чого утворилася заборгованість відповідача в сумі 13914 грн. 94 коп., в зв"язку з чим просить стягнути з відповідача 2295 грн. 37 коп. інфляційних втрат, 642 грн. 75 коп. 3 % річних, за період з жовтня 2009 року по квітень 2011 року, та покласти на останнього судові витрати.
Представник відповідача в судове засідання 12.07.2011 року повторно не з"явився, вимоги суду вказані в ухвалах від 26.05.2011 року, від 21.06.2011 року та від 04.07.2011 року відповідач не виконав, зокрема відзиву на позовну заяву та докази сплати заборгованості суду не направив, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи ухвалами суду.
Разом з тим, відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року N 75 (v0075600-02 ) (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві.
03.06.2011 року з Головного управління статистики в Івано-Франківській області на адресу суду (вх. № 4715/2011-свх) надійшов витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України щодо Приватного підприємства "С.К.Україна", відповідно до даних якого станом на 01.06.2011 року місцезнаходженням Відповідача є: 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Молодіжна, 50/68.
Згідно листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, то примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т.п., можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.
Відповідачем письмових заяв або повідомлень щодо причин невиконання вимог вищевказаних ухвал суду не подано.
Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони господарського процесу зобов"язані добросовісно користуватися наданими їм правами.
За таких обставин та у відповідності до ст. 75 ГПК України, враховуючи те, що відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, суд, вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Розглянувши документи і матеріали, подані позивачем та витребувані судом, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.
У 2009 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Потоківський цегельний завод" передано Приватному підприємству "С.К.Україна" цеглу марки М-100 на загальну суму 18914 грн. 94 коп., що підтверджується накладними: № 3-00000549 від 01.10.2009 року на суму 6304 грн. 98 коп.; № 3-00000547 від 01.10.2009 року на суму 6304 грн. 98 коп.; № 3-00000550 від 02.10.2009 року на суму 6304 грн. 98 коп. Зазначену продукцію відповідач отримав згідно доручення серії ААА № 680952 від 01.10.2009 року виданого ОСОБА_2 згідно паспорта серії НОМЕР_1 від 18.05.2005 року.
ПП "С.К.Україна" надано гарантійний лист, згідно якого підприємство зобов"язалося оплатити 18915 грн. до 15.10.2009 року.
02.11.2009 року відповідачем частково оплачено кошти за отриманий товар в сумі 5000 грн.
Внаслідок не оплати вартості одержаної продукції, утворилася заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 13914 грн. 94 коп.
З метою врегулювання спору в добровільному порядку позивачем направлено на адресу відповідачу претензію № 143 від 22.11.2010 року, з вимогою оплатити заборгованість в сумі 13914 грн. 94 коп. (доказом направлення претензії є фіскальний чек від 22.11.2009 року), яка останнім залишена без розгляду (а.с. 15).
Строк оплати товарів письмово сторонами не визначено, а відтак зобов"язання повинне бути виконано в строк, передбачений ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.
Позивачем нараховано відповідачу 2295 грн. 37 коп. інфляційних втрат, 642 грн. 75 коп. 3 % річних, за період з жовтня 2009 року по квітень 2011 року.
Судом встановлено, що зазначений період не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки строк виконання зобов"язання щодо оплати відповідачем товарів настав 30.11.2010 року. При цьому судом не взято до уваги гарантійний лист відповідача, оскільки в ньому не зазначено накладні, згідно яких відповідачем отримано товари і які саме товари.
Обгрунтований розрахунок інфляційного збільшення суми боргу, за період заборгованості з 30.11.2010 року по 01.05.2011 року, становить 765 грн. 32 коп., а також загальна сума 3 % річних, за період прострочення з 30.11.2010 року по 01.05.2011 року, складає 174 грн. 99 коп.
За наведених обставин, суд вважає обгрунтованими позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 765 грн. 32 коп. інфляційних втрат, за період з 30.11.2010 року по 01.05.2011 року та 174 грн. 99 коп. 3 % річних, за період з 30.11.2010 року по 01.05.2011 року та безпідставним нарахування 1530 грн. 05 коп. інфляційних втрат, 467 грн. 76 коп. 3 % річних, тому в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 1530 грн. 05 коп. інфляційних втрат, 467 грн. 76 коп. 3 % річних, слід відмовити.
На час вирішення спору в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 13914 грн. 94 коп. основного боргу, 765 грн. 32 коп. інфляційних втрат, за період з 30.11.2010 року по 01.05.2011 року та 174 грн. 99 коп. 3 % річних, за період з 30.11.2010 року по 01.05.2011 року, що підтверджується матеріалами справи.
В силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку та облікових документів є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні бухгалтерські документи повинні містити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема з правочинів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
В розумінні ст. 174 ГК України, господарські зобов”язання можуть виникати з договору та інших угод, передбачених законодавством, а також з угод, які не передбачені законом, але таких, які йому не суперечать.
У відповідності до ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов”язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається.
Порушенням зобов'язання відповідно до ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Поряд з цим, у відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Доказів сплати заборгованості в сумі 14855 грн. 25 коп., що становить предмет позову, відповідач суду не подав, доводи позивача щодо підстав виникнення спору не спростував.
За наведених обставин, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості по оплаті коштів за отримані товари в сумі 13914 грн. 94 коп. основного боргу, 765 грн. 32 коп. інфляційних втрат, за період з 30.11.2010 року по 01.05.2011 року та 174 грн. 99 коп. 3 % річних, за період з 30.11.2010 року по 01.05.2011 року, є обгрунтованими, тому позов підлягає задоволенню.
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: 148 грн. 55 коп. витрат по сплаті державного мита та 208 грн. 02 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суд також вважає за доцільне зазначити, що відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, до складу судових витрат входить, зокрема, оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участю адвоката при розгляді справи підлягають відшкодуванню за наявності документального підтвердження витрат, таким підтвердженням може бути угода про надання послуг щодо ведення справи в суді, платіжне доручення або інший фінансовий документ, який підтверджує сплату відповідних послуг.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що відповідачем понесені витрати на оплату послуг адвоката в сумі 1000 грн. по розгляду даної справи в господарському суді Івано-Франківської області. Даний факт підтверджується договором про надання юридичних послуг адвокатом в господарському процесі від 10.05.2011року та платіжним дорученням № 415 від 18.05.2011 року.
Враховуючи вищенаведене та приписи ст. 49 ГПК України, витрати на оплату послуг адвоката, слід стягнути з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, 174, 175, 193, 216 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Потоківський цегельний завод" до Приватного підприємства "С.К.Україна" про стягнення коштів в сумі 16853 грн. 06 коп. задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства "С.К.Україна", вул. Молодіжна, 50/68, м. Івано-Франківськ, 76018, (ідентифікаційний код 34623194), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Потоківський цегельний завод", с. Потік, Рогатинський район, Івано-Франківська область, 77106, (ідентифікаційний код 32447293), 13914 (тринадцять тисяч дев"ятсот чотирнадцять) грн. 94 коп. основного боргу, 765 (сімсот шістдесят п"ять) грн. 32 коп. інфляційних втрат, за період з 30.11.2010 року по 01.05.2011 року та 174 (сто сімдесят чотири) грн. 99 коп. 3 % річних, за період з 30.11.2010 року по 01.05.2011 року, 1000 (одну тисячу) грн. оплати послуг адвоката, 148 (сто сорок вісім) грн. 55 коп. витрат по сплаті державного мита та 208 (двісті вісім) грн. 02 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення з Приватного підприємства "С.К.Україна", вул. Молодіжна, 50/68, м. Івано-Франківськ, 76018, (ідентифікаційний код 34623194), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Потоківський цегельний завод", с. Потік, Рогатинський район, Івано-Франківська область, 77106, (ідентифікаційний код 32447293), 1530 грн. 05 коп. інфляційних втрат, 467 грн. 76 коп. 3 % річних.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Деделюк Б. В.
Повне рішення складено 18.07.11
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"
________________ Козло П. М. 18.07.11