Господарський суд
Житомирської області
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
Від "14" липня 2011 р.Справа № 17/5007/61/11
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Шніт А.В.
за участю представників сторін
від позивача ОСОБА_1 дов. від 29.06.2011р.
від відповідача не з'явився
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Пак" (м.Житомир)
до Відкритого акціонерного товариства "Український концерн хмелярства "Укрхміль" (м.Житомир)
про стягнення 14557,17грн.
Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача на його користь 14557,17грн., з яких: 12870,13грн. заборгованості за поставлений товар, 387,16грн. 3% річних, 1299,88грн. інфляційних нарахувань.
В судовому засіданні 14.07.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання 14.07.2011р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав.
Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд
Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомир-Пак" (позивач у справі) передало Відкритому акціонерному товариству "Український концерн хмелярства "Укрхміль" (відповідач у справі) товар на загальну суму 60870,13грн., що підтверджується видатковими накладними: №30 від 28.05.2010р., №9 від 09.06.2010р. Факт отримання відповідачем товару підтверджено довіреностями: серія ЯПТ №034616 від 20.05.2010р., серія ЯПТ №034622 від 01.06.2010р. (а.с. 8-11), оригінали яких були оглянуті в судовому засіданні.
Отже, між сторонами виникли правовідносини купівлі - продажу.
Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Таким чином, момент, коли боржник буде вважатися таким, що прострочив виконання, настане зі спливом семиденного строку після надіслання кредитором вимоги щодо виконання зобов'язання боржником. З цього ж моменту буде вважатись порушення права кредитора і виникнуть підстави для звернення до суду за захистом порушених прав.
У відповідності з вищезазначеною статтею Цивільного кодексу України, 06.06.2011р. позивач направив відповідачу лист-вимогу (претензію) від 06.06.2011р. за № 46а (поштове повідомлення) (а.с. 23,24)) про сплату боргу.
Таким чином, строк для виконання зобов'язання у відповідача сплив 22.06.2011р., оскільки вимога про оплату заборгованості була отримана відповідачем 15.06.2011р.
Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого, станом на день розгляду справи, утворилась заборгованість перед позивачем за отриманий товар в сумі 12870,13грн.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача (а.с. 7) за період з 10.06.2010р. по 10.06.2011р. 3% річних становить 387,16грн., інфляційних нарахувань - 1299,88грн.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач необґрунтовано здійснив розрахунок суми 3% річних та інфляційних нарахувань не врахувавши при цьому, що строк для виконання зобов'язання у відповідача сплив 22.06.2011р., про що зазначалось вище.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.
З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.
Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.
Відповідач позов не оспорив, доказів сплати заборгованості суду не надав.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 12870,13грн. заборгованості. В частині стягнення 387,16грн. 3% річних, 1299,88грн. інфляційних нарахувань в позові необхідно відмовити.
Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно обґрунтовано заявлених позовних вимог.
На підставі ст. 193 ГК України, ст.ст. 525,526,530, ч. 2 ст. 625 ЦК України, керуючись ст.ст. 49,82,84,85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Український концерн хмелярства "Укрхміль", 10029, м. Житомир, вул. Хлібна, 27, ідентифікаційний код 05418460 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Пак", 10001, м.Житомир, вул. Баранова, 83-а, ідентифікаційний код 33649782 - 12870,13грн. заборгованості, 128,70грн. витрат по сплаті державного мита, 208,65грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В частині стягнення 387,16грн. 3% річних, 1299,88грн. інфляційних нарахувань в позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
СуддяШніт А.В.
1 - в справу;
2-позивачу;
3-відповідачу рек. з пов.