09.02.2011
справа 2-6013/2010
09 лютого 2011 року м. Севастополь
Нахімовський районний суд м. Севастополя у складі
головуючого судді Кравченко В.Є.
при секретарі Пронкіній К. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Севастопольської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування , суд
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Севастопольської міської ради, в якому посилаючись на норми статей 1216, 1218, 1268, 1296 ЦК України, просила визнати за нею право власності на земельну ділянку, яка заходиться за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 0,06 га, після смерті її чоловіка ОСОБА_2. З врахуванням останніх уточнень, позивач просить визнати за нею право користування вищевказаною земельною ділянкою.
В судове засідання сторони не з'явилися. Представник позивача надав заяву, в якій просить розглянути справу без його участі на уточнених позовних вимогах наполягає та з урахуванням заперечень відповідача просить визнати за ОСОБА_1 право користування земельною ділянкою у порядку спадкування. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав заяву з проханням справу розглянути в їх відсутність проти задоволення позову заперечував, зазначаючи про відсутність законних підстав для визнання у порядку спадкування за позивачем права користування спірною земельною ділянкою в силу положень статей 125,126 Земельного кодексу України та положеннями статей 22,23 Земельного кодексу УРСР в редакції 1970 років, які діяли на момент ухвалення рішення виконавчого комітету Севастопольської міської Ради народних депутатів від 18.02.1992 р. № 9/818, згідно з якими таке право може виникнути тільки з моменту здобуття землекористувачем державного акту.
Третя особа у судове засідання не з'явилась, надала письмову заяву, в якій просила суд розглянути справу без участі її представника, проти задоволення позову не заперечує.
Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, знаходить позов обґрунтованим і такими що підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2, який помер, згідно свідоцтва про смерть, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі рішення Севастопольської міської ради від 07.04.1992 року № 14/1509 була надана земельна ділянка, загальною площею 0,06 га для побудови та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 у довічне володіння з правом спадкування.
Рішення Севастопольської міської ради від 07.04.1992 року № 14/1509
Згідно з актом від 13 травня 1992 року померлому ОСОБА_2 були відведені границі у натурі та Управлінням архітектури та містобудуванням затверджений план земельної ділянки.
Усі документи для належного оформлення земельної ділянки були спрямовані ОСОБА_2. до ПП «Севгеоземпроект»з метою оформлення права власності на вказану земельну ділянку та реєстрації у відповідних органах згідно з положенням закону. Підставою звернення ОСОБА_1, є ті обставини, що її чоловік не встигнув належним чином оформити свої права на земельну ділянку, так як помер 13 лютого 2006 року.
Після смерті ОСОБА_2 позивачка у встановлений законом строк звернулась з заявою про прийняття спадщини та 25 травня 2007 року одержала свідоцтво про право спадщини за законом, однак спірна земельна ділянка, яка фактично згідно з рішенням Севастопольської міської ради від 18.02.1992 р. № 9/818 належала ОСОБА_2 до складу спадкового майна включена не була, оскільки на момент смерті спадкодавця не був отриманий державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, їй було рекомендовано звернутися до суду.
Вирішуючи дану справу суд виходів з положень цивільного законодавства, що регулює спадкові відносини.
Відповідно ст. 1268 ЦК України не допускається прийняття спадщини за умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Частиною 3 ст. 1296 Цивільного кодексу України встановлено, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Відповідно до ст. 17 Земельного кодексу України, в редакції 1990 року передача земельних ділянок у колективну та приватну власність провадиться Радами народних депутатів, на території яких розташовані земельні ділянки. Статтею 22 ЗК України передбачено , що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи, а саме з рішення Севастопольської міської ради народних депутатів від 07.04.1992 року № 14/1509 покійному чоловіку ОСОБА_2 була надана земельна ділянка, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 0,06 га у довічне успадковане володіння для побудови та обслуговування житлового будинку, встановлені межи земельної ділянки та червоні лінії ділянки в натурі. Рішення Севастопольської міської ради не було предметом оскарження, позивач є спадкоємцем за законом після ОСОБА_2, прийняла спадщину, зазначена земельна ділянка не обтяжена не знаходиться у користуванні третіх осіб.
За змістом вимог ст.ст. 3, 4 ЦПК України -суд , здійснюючи правосуддя , захищає права та інтереси зацікавлених у цьому осіб у спосіб , визначений законами України . Серед основних засад цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу. В силу статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Обраний позивачкою спосіб захисту узгоджується узгоджуються з ч. 2 ст. 16 ЦК України та ч.1 ст.1225 ЦК України, у зв'язку з чим заперечення відповідача на позов суд знаходить безпідставними.
Аналізуючи сукупність встановлених обставин, суд дійшов до висновку, що підстави заявлені у позові знайшли свої підтвердження під час розгляду справи та ґрунтуються на нормах чинного закону, вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 11, 16, 1218, 1223, 1225, 1216, 1268, 1296 ЦК України, ст. ст. 10, 30, 57-60, 209, 212, 213-215, 218 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право користування земельною ділянкою ( в порядку спадкування після ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1), загальною площею 0,06 га., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання у десятиденний строк з дня винесення рішення апеляційної скарги до Апеляційного суду м. Севастополя через Нахімовський районний суд м. Севастополя.
Суддя Нахімовського районного
cуду м. Севастополя В.Є. Кравченко