21.06.2011
Справа № 2-2564/11
21 червня 2011 року Нахімовський районний суд м. Севастополя в складі:
судді -Кравченко В.Є.
при секретарі -Пронкіній К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя про визнання дій незаконними, зобов'язання провести перерахунок пенсії та стягнення суми,
Позивач, ОСОБА_1, в березні 2011 року звернувся до Нахімовського районного суду м. Севастополя з позовом, в якому просив визнати незаконними дії Управлення Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя про відмову у перерахунку пенсії за періоди з 05.01.2001 року по 03.12.2010 року та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя призвести перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу за періоди з 05.01.2001 року по 03.12.2010 року та показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до вимог Закону враховується для обчислення пенсії за 2009 рік, а також сплатити недоотриману пенсію за останні шість місяців, що передують даті звернення з позовом до суду.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконуються вимоги Угоди про гарантії прав громадян держав -учасників Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року щодо зарахування трудового стажу при визначенні пенсії, а саме, при прийнятті 01.06.2011 року на облік Управління Пенсійного фонду України його пенсійної справи для призначення пенсії відповідачем не було враховано стаж роботи за період з 05.01.2001 року по 03.12.2010 року, що порушує його право на отримання пенсії, передбаченого ст. 46 Конституції України.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на обставини, вказані в позові. Представник позивача просила задовольнити позов в повному обсязі, зазначивши, що про порушення своїх прав позивачу стало відомо в грудні 2010 року при зверненні до відповідача, в тому числі підтвердження порушення своїх прав йому стало відомо з листа Головного управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі від 30.12.2010 року, у зв'язка з чим строк на звернення до адміністративного суду не пропущено.
Представник відповідача в судові засідання, призначені на 25.05.2011 року та 21.06.2011 року, не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неприбуття не повідомив та не надав доказів проти задоволенні позову, тому суд на підставі ч. 4 ст. 128 КАС України вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Правовідносини між сторонами склалися з приводу призначення та виплати пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Судом встановлено, що з 05.01.2001 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення»ОСОБА_1 вперше було призначено пенсію за віком на пільгових умовах (Список № 1). Розмір пенсії було обраховано з врахуванням страхового стажу 31 рік 3 місяця 13 днів.
За запитом № 7 від 04.02.2002 року УПФ РФ Белгородської області він був знятий з обліку та пенсію виплачено по 28.02.2002 року.
З 01.06.2010 у зв'язку з переїздом в м. Севастополь пенсійну справу ОСОБА_1 було прийнято на облік Управлінням Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя та пенсія обрахована, виходячи з документів, що малися в матеріалах справи. Стаж було зараховано по 05.01.2001 року.
В липні 2010 року був проведений перерахунок пенсії ОСОБА_1 з врахуванням середньої заробітної плати за періоди роботи з 01.01.1993 року по 31.12.1997 року та з 01.07.2000 року по 05.01.2001 року при страховому стажі 34 рок 0 місяців 01 день.
При прийнятті пенсійної справи на облік Управлінням Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя відповідачем не було проведено перерахунок пенсії у зв'язку з доданням страхового стажу та заробітної плати, набутих після призначення пенсії на території Республіки Казахстан.
В грудні 2010 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі з заявою про роз'яснення підстав не зарахування трудового стажу за періоди з 05.01.2001 року по 03.12.2010 року, на яку отримав лист від 30.12.2010 року, яким йому роз'яснено, що підстав для проведення перерахунку пенсії немає. При цьому зазначено, що розмір його пенсії розраховувався з урахуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України за 2006 рік.
В лютому 2011 позивач звернувся з заявою про роз'яснення порядку нарахування йому пенсії до Управлінням Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя, на яку отримав лист від 18.02.2011 року, що його пенсія розрахована та виплачується відповідно до вимог чинного законодавства.
Таким чином, судом встановлено, що відповідачем не було проведено перерахунок пенсії у зв'язку з доданням страхового стажу за періоди з 05.01.2001 року по 03.12.2010 року, набутого ОСОБА_1 на території Республіки Казахстан з тих підстав, що на думку відповідача, викладену в листах від 30.12.2010 року та 18.02.2011 року Угодою про гарантії прав громадян держав -учасників Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року не передбачено залік періоду роботи на території держав -учасників Угоди до стажу для перерахунку пенсії. Проте суд не погоджується з такою позицією.
Базовим законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№1058-ІV від 09.07.2003 року, який набрав чинності з 01.01.2004 року.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, мають право на отримання пенсійних виплат і соціальних послуг із системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування нарівні з громадянами України на умовах та в порядку, передбачених цим Законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Україною 13.03.1992 року підписано Угоду про гарантії прав громадян держав -учасників Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення. За умовами зазначеної Угоди пенсійне забезпечення громадян держав -учасників цієї угоди і членів їх сімей здійснюється по законодавству держав, на території яких вони проживають (стаття 1). Ця Угода розповсюджується на всі види пенсійного забезпечення громадян, що встановлені або будуть встановлені законодавством держав -учасників Угоди (стаття 5).
Відповідно до ст. 6 Угоди про гарантії прав громадян держав -учасників Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення призначення пенсії громадянам держав -учасників Угоди проводиться за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсії на пільгових умовах та за вислугу років, громадянам держав -учасників Угоди враховується трудовий стаж, який було набуто на території будь-якого з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час набуття чинності цієї Угоди. Обрахування пенсії проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються в трудовий стаж.
Згідно з ст. 7 Угоди про гарантії прав громадян держав -учасників Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення при переселенні пенсіонера в межах держав -учасників Угоди виплата пенсії за попереднім місцем проживання припиняється, якщо пенсія того ж виду передбачена законодавством держави по новому місцю проживання пенсіонера. Розмір пенсії переглядається відповідно до законодавства держави -учасника Угоди по новому місцю проживання пенсіонера з додержанням умов, передбачених пунктом 3 статті 6 цієї Угоди.
За вимогами ст. 11 Угоди про гарантії прав громадян держав -учасників Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення необхідні для пенсійного забезпечення документи, які було видано в належному порядку на території держав -учасників Співдружностей Незалежних Держав та держав, які входили до складу СРСР до 01 грудня 1991 р., приймаються на території держав -учасників Співдружності без легалізації.
Таким чином, пунктами 6 та 7 Угоду про гарантії прав громадян держав -учасників Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення передбачено, що в разі переселення пенсіонера в межах держав -учасників Угоди розмір його пенсії переглядається відповідно до законодавства держави -учасника Угоди по новому місцю проживання пенсіонера. При цьому розрахунок пенсії проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються в трудовий стаж.
Тобто на пенсіонера, який переселився в межах держав -учасників, на новому місці перебування розповсюджується дія відповідного закону, яким визначаються принципи, засади і механізми функціонування призначення та виплати пенсії без будь-яких обмежень щодо врахування стажу, отриманого за межами країни -нового місця проживання пенсіонера, якщо такі обмеження не визначені національним законодавством.
Відповідно до ст. 92 Конституції України виключно законами визначаються основи соціального захисту, форми та види пенсійного забезпечення.
Питання перерахунку пенсії особі, яка після призначення пенсії продовжувала працювати, регулюється частиною четвертою статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно статті 42 вказаного Закону у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.
Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.
Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Підпунктом "а" підпункту 10 пункту 35 розділу II Закону України від 28.12.2007 №107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік" частину четверту статті 42 викладено в наступній редакції: "У разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі.
Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії".
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу I, пунктів 1 - 4, 6 - 22, 24 - 100 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) вказані зміни визнані неконституційними.
Відповідно до частини другої статті 40 цього Закону заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn);
К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
У разі відсутності на момент призначення пенсії даних про середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки України, за попередній рік для визначення заробітної плати (доходу) враховується наявна середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за місяці попереднього року з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач після призначення пенсії продовжував працювати, отже має право на перерахунок пенсії відповідно до статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пунктом 11 Постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»встановлено, що у разі. коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню.
Таким чином, позивач має право на перерахунок пенсії з застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік.
Підстав для незастосування постанови Кабінету Міністрів України №530 немає, так як частина друга статті 42 Закону №1058-ІV кореспондується з частиною четвертою цієї статті та частиною першою статті 40 цього Закону.
При цьому відповідно до статті 73 Закону України «Про Конституційний Суд України», в разі якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України, вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, стаття 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№1058-ІV від 09.07.2003 діє в попередній редакції з 22.05.2008 року
Постанова Кабінету Міністрів України №530 та Порядок №4-4 врегулювали ті питання, які не врегульовані Законом №1058-ІV і які Закон відніс до компетенції Кабінету Міністрів України.
Крім того, листом Державного підприємства «Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства праці та соціальної політики України»наряду з показником середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за 2007 рік вказаний також показник за 2009 рік, який має застосовуватись для призначення та перерахунку пенсії у 2010 році.
Відповідно до вимог статей 70, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами правомірність та обґрунтованість своїх дій щодо відмови позивачу в перерахунку пенсії у зв'язку з доданням страхового стажу з 05.01.2001 року по 03.12.2010 року з застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за 2009 рік, а також те, що ОСОБА_1 стало відомо про порушення його прав раніш, ніж ним отримано лист Головного управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі від 30.12.2010 року, яким йому роз'яснено, що підстав для проведення перерахунку пенсії немає. Також відповідачем не надано відомостей, чи розглядалося питання щодо перерахунку пенсії у зв'язку з доданням страхового стажу з 05.01.2001 року по 03.12.2010 року комісією Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя.
Згідно зі ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
При таких обставинах суд вважає позов ОСОБА_1 підлягаючим задоволенню.
Згідно з п. 2 ст. 11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Тому, з метою повного захисту порушених прав позивача, суд вважає необхідним визнати дії Управлення Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя щодо відмови у перерахунку пенсії за періоди з 05.01.2001 року по 03.12.2010 року ОСОБА_1 протиправними та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням страхового стажу за періоди з 05.01.2001 року по 03.12.2010 року та застосуванням показника заробітної плати (доходу) працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до вимог Закону враховується для обчислення пенсії за 2009 рік, та сплатити недоотриману пенсію з 30 червня 2010 року, тобто з моменту звернення до відповідача з письмовою заявою про перерахунок пенсії.
Судові витрати у вигляді державного мита в розмірі 3,4 грн., сплачені позивачем при пред'явленні позову до суду, відповідно до ст. 94 КАС України підлягають стягненню на користь позивача з Державного бюджету України.
На підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», керуючись статтями 11, 12, 71, 94, 99, 128, 160, 161, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати дії Управлення Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за періоди з 05.01.2001 року по 03.12.2010 року протиправними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням страхового стажу за періоди з 05.01.2001 року по 03.12.2010 року та відповідно до вимог ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2009 рік, починаючи з 30.06.2010 року, та забезпечити її виплату позивачу.
Стягнути на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 (три) гривні 40 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги в передбачений законом строк. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Нахімовського районного суду
м. Севастополя В.Є. Кравченко