29.06.2011
Справа № 2 -2580/ 11
Категорія № 46
29.06.2011 р. Нахімовський районний суд міста Севастополя в складі:
головуючого судді Єзерського П.О.
при секретарі Тишенко М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, суд
14.12.2010 р. ОСОБА_1 пред'явив позов до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу посилаючись на те, що сім'я у них не склалася, з квітня 2008 р. разом не проживають, сімейні відносини не підтримують, загального господарства не ведуть.
Справа розглядалася судом неодноразово. Заочним рішенням від 16.03.2011 р. позов був задоволений, але на підставі заяви відповідачки судове рішення було скасовано.
В судовому засіданні позивач позов підтримав, пояснив, що тривалий час підтримує стосунки з іншою жінкою, з якою має намір створити сім'ю. Строк на примирення просив не надавати.
Відповідачка в судове засідання не з'явилась, повідомлена належним чином, не однократно надавала заяви про відкладення розгляду справи по різним причинам. Суд вирішив справу за правилами ч. 4 ст. 169 ЦПК України, на підставі наявних в ній даних, та доказів про права і взаємовідносини сторін.
З матеріалів справи вбачається, що виниклі між сторонами правовідносини регулюються нормами глави 11 Сімейного Кодексу України.
Судом встановлено, що сторони знаходяться в шлюбі з 05.01.1973 р., від сумісного життя неповнолітніх дітей не мають.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Як передбачає частина 1 ст. 112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.
Згідно частини 2 цієї статті, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як встановив суд, з квітня 2008 р. подружжя разом не проживають, сімейні відносини не підтримують, загального бюджету не мають, сумісне господарство не ведуть. У подружжя ОСОБА_2 неповнолітніх дітей на утриманні не має. Позивач втратив кохання та не має наміру зберегти сім?ю. За час розгляду справи, відповідачка ніяких кроків для примирення, крім надіслання заяв про відкладення розгляду справи та скасування заочного рішення, не зробила.
При таких обставинах суд приходить до висновку, що реєстрація шлюбу несе формальний характер, збереження шлюбу подружжя суперечить інтересам однієї сторони, тому підлягає розірванню.
Витрати по розірванню шлюбу суд вважає покласти на позивача.
На підставі ст. 105 ч. 3, 110 ч. 1, 112 СК України, керуючись ст. 10, 11, 60, 88 ч. 3, 209, 212 -215, 224 -226, 228, 233 ЦПК України,
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_2, зареєстрований 05.01.1973 р. Відділом запису актів цивільного стану м. Москви, Росія, актовий запис № 64.
Стягнути з ОСОБА_1 при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу 17 гривень в дохід держави. ОСОБА_2 від сплати витрат по розірванню шлюбу звільнити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Севастополя, через Нахімовський райсуд м. Севастополя. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Нахімовського районного
суду міста Севастополя Єзерський П.О.