м. Севастополь, вул..Вакуленчука, 3, тел. 53-60-10
Перша інстанція
Код суду 2702
Справа № 2-2460/2011
Категорія ___
(вступна та резолютивна частини)
17 червня 2011 року м. Севастополь
Гагарінський районний суд м. Севастополь у складі:
головуючого суді ОСОБА_1,
при секретарі Гладневій Н.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання права на спадкування об'єкта нерухомого майна,
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача з вимогами про визнання її спадкоємцем четвертої черги за законом після ОСОБА_4, померлого 07.08.2010 року, зміну черговості отримання права на спадщину на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1. Сталінграда в м. Севастополі.
Вимоги позову мотивовані тим, що починаючи з 01.07.2000 року та до 07.08.2010 року, тобто до часу смерті ОСОБА_4, останній разом з позивачем мешкали за зазначеною адресою та підтримувала фактичні шлюбні стосунки, вели загальне господарство, мали єдиний сімейний бюджет у зв'язку з чим просить встановити факт проживання однією родиною.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_4 страждав рядом захворювань, перебував на лікуванні, був в безпорадному стани, в той час як позивач з моменту начала проживання з ним однією сім'єю та до моменту його смерті, здійснювала необхідний постійний догляд за померлим, купувала для нього необхідні ліки, медикаменти, викликала лікарів, швидку допомогу, підтримувала належний санітарно-технічний стан його житла, призводила оплату за комунальні послуги, також просить суд змінити її чергу спадкування з 4-ої на 1-шу та як наслідок визнати за нею право власності на Ѕ частку вищевказаної квартири у порядку спадкування.
У судовому засіданні позивач вимоги позову підтримала у повному обсязі наполягала на їх задоволенні з підстав, викладених нею у позовній заяві.
Відповідач та його представник у судовому засіданні з вимогами позову у частині встановлення факту проживання позивача та померлого ОСОБА_4 однією сім'єю як чоловік та жінка визнали, проте вимоги позову у частині зміни черги спадкування позивача заперечували з тих підстав, що померлий ОСОБА_4 до часу до смерті хоча й мав хвороби у силу віку, але вільно пересувався, самостійно обслуговував себе, отримував пенсію за віком та працював, тим самим матеріально забезпечував себе, а тому просили у задоволенні цих вимог відмовити, як в надуманих та необґрунтованих. Звертали увагу суду на те, що позивач у встановлений законом строк не зверталася до нотаріальної контори із заявою про прийнята спадщини, а тому не може вважатимуся такою, що її прийняла.
Суд, вислухавши пояснення сторін по справі та їх представників, свідчення свідків, допитаних судом у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що вимоги позову підлягають частковому задоволенню.
У судовому засіданні судом встановлено наступне:
07.08.2010 року помер ОСОБА_4. Після нього відкрилася спадщина у вигляді однокімнатної квартири АДРЕСА_2. Сталінграда в м. Севастополі. Відповідач по справі ОСОБА_3 є сином померлого ОСОБА_4, а тому у силу приписів ст. 1261 ГК України є спадкоємцем першої черги за законом, належним відповідачем по справі.
У відповідності до ч. 1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
У судовому засіданні позивачем стверджувалося та водночас відповідач визнав, що починаючи з 01.07.2000 року до 07.08.2010, тобто до часу смерті ОСОБА_4, позивач та ОСОБА_4 проживали однією сім'єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, тобто більш ніж п'ять років. Дана обставина також знайшла своє підтвердження у свідченнях свідків, допитаних судом, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що вимоги позову у частині встановлення юридичного факту проживання ОСОБА_4 та позивача однією родиною без реєстрації шлюбу є обґрунтованими та доведеними, а тому підлягаючими задоволенню.
Водночас, під час судового розгляду справи не знайшов підтвердження той факт, що ОСОБА_4 перебував у безпорадному стані, а відповідач протягом тривалого часу опікувалася і матеріально забезпечувала спадкодавця. Перебування ОСОБА_4 на стаціонарному лікуванні не свідчить про те, що він перебував у безпорадному стані. Вказана обставина не підтверджується і наданими позивачем довідками про стан здоров'я померлого. В зазначених довідках відсутні дані про те, що ОСОБА_4 перебував у безпорадному стані та потребував сторонньої допомоги.
Допитані у судовому засіданні свідки показали, що ОСОБА_4 хворів, проте, не перебував у безпорадному стані, пересувалася без сторонньої допомоги, самостійно забезпечував умови свого життя та до смерті працював.
Отже, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 хоча і хворів, проте, не перебувала в безпорадному стані.
На підставі наведено суд приходить до висновку, що в задоволенні позову у частині вимог щодо зміни черги спадкування позивача після померлого ОСОБА_4 слід відмовити за безпідставністю вимог.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 208, 212, 215, 234, 235, 256, 259 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити - частково.
Встановити юридичний факт, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 проживали однією родиною, без реєстрації шлюбу, з 01 липня 2000 року по 07 серпня 2010 року.
В інший частині позову -відмовити.
Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення не набуло чинності
З оригіналом згідно:
Суддя Гагарінського районного суду
м. Севастополя підпис ОСОБА_1
Суддя Гагарінського районного суду
м. Севастополя А.П. ОСОБА_1