Справа №2-7266 / 11
22 червня 2011 р. м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді -Домусчі Л.В.,
при секретарі - Ларіна Т.Г..,
розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за позовом
ОСОБА_1 до Комунального підприємства «житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський»про визнання правочинів недійсними,
До Приморського районного суду м. Одеси у квітні 2011р. звернулася ОСОБА_1 з позовом до КП «ЖСК «Портофранковський»про визнання недійсними Акту про затоплення квартири АДРЕСА_2 без номера та без дати і Акту про затоплення квартири АДРЕСА_2 від 16.04.2009 р., складених представниками КП «ЖКС«ПОРТОФРАНКОВСКИЙ».
В обґрунтування своїх вимог, позивач посилається на те, представниками КП "ЖКС" ПОРТОФРАНКОВСКИЙ " в результаті затоплення квартири АДРЕСА_2 було складено два акти. В зазначених актах встановлено, що:- ОСОБА_1 порушила внутрішньоквартирну розводку каналізаційної системи належної їй АДРЕСА_1, розташованої вище поверхом над АДРЕСА_2, що вона халатно користується сантехнічними приладами і внутрішньоквартирними комунікаціями в АДРЕСА_1, що вона відмовлялася і не допускала співробітників КП "ЖКС" ПОРТОФРАНКОВСКИЙ " в свою АДРЕСА_1 для ліквідації течі. Оскільки з даними фактами ОСОБА_1 не згодна, з тих підстав, що вона ніколи не допускала таких порушень, у зв'язку з чим не вважає себе винною вона звернулася до суду з позовом про визнання зазначених актів недійсними. В обґрунтування недійсності вона посилається на те що такі акти складені внаслідок обману і мають бути визнані недійсним в порядку п.1 ст.230 ЦК України. Також позивачка зазначила, що акти за своєю суттю є правочинами і для того, щоб правочин створював обов'язки для інших осіб, він повинен бути багатостороннім і повинен бути складений комісією з відповідних осіб, як того вимагає спеціальне законодавство Україна в сфері ЖКГ. Якщо правочин підписаний представниками однієї і того ж особи, то даний правочин є одностороннім і може створювати обов'язки лише для самого себе. У даному випадку Акти не складені комісією і тому суперечать вимогам чинного законодавства України. Відповідно до закону, в комісію повинні входити не лише представники управителя будинку, який обслуговує будинок, а й представники власника будинку, представники будинкового комітету, акти повинні бути затверджені начальником управління експлуатації житлового фонду КП «ЖКС«ПОРТОФРАНКОВСКИЙ ", в них повинна стояти печатка управителя будинку - юридичної особи, (друк відповідно до закону має містити в собі ідентифікаційний код), акти повинні мати дату складання , з актами повинні бути ознайомлені власники квартир. Крім цього, п.2 ст.207 ЦК України встановлено, що: "Правочин вважається складеним в письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою". Як випливає з Актів, саме ці вимоги, встановлені законом, відповідачем не дотримані. Також позивач зазначив, що відповідно до п.2 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 06.11.2009г. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" судам необхідно враховувати, що відповідно до ст.4; 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, постановами КМ Україні у випадках і в межах встановлених Конституцією України та законом. Зміст правочину не повинен суперечити положенням іншим, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України. Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства оцінюється судом відповідно до законодавства.
У судовому засіданні позивачка та її представник- ОСОБА_7., що діяв на підставі довіреності (а.с. 7) позовні вимоги підтримали повністю та просили суд їх задовольнити з підстав викладених у заяві.
Представник відповідач- ОСОБА_8, що діяла на підставі довіреності (а.с. 32) у судове засідання не з'явилася, про причини неявки суду не повідомила, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. У минулих судових засіданнях надала суду заперечення, згідно яких просила відмовити у позовних вимогах з тих підстав, що оскаржувані акти, не є нормативними документами і не підлягають оскарженню. Також представник відповідача звертала увагу суду на те, що оспорюванні акти вже досліджувалися судами по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до КП «ЖКС «Портофранківський»про визнання фактів викладених у Актах недійсними, де у задоволенні позову було відмовлено та у цивільній справі №2-2467/10 за позовом ОСОБА_3 та інших до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та маральної шкоди, яким було стягнуто матеріальну шкоду.
Згідно ч.2 ст. 169 ЦПК України, суд вирішив розглядати справу без відповідача, оскілки неявка представника в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки не є перешкодою для розгляду справ.
Вислухавши пояснення позивачки та її представника, вислухавши пояснення свідків, вивчивши матеріали справи, суд доходить висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити у зв'язку з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 14 квітня 2004р. (а.с. 10) є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.
Представниками КП «ЖКС«ПОРТОФРАНКОВСКИЙ»16.04.2009р. було складено Акту про затоплення квартири АДРЕСА_2 (а.с.9) та аналогійний Акт без номера та без дати (а.с.9). Зі змісту вказаних актів вбачається, що ОСОБА_1 порушила внутрішньоквартирну розводку каналізаційної системи належної їй АДРЕСА_1, розташованої вище поверхом над АДРЕСА_2, що вона халатно користується сантехнічними приладами і внутрішньоквартирними комунікаціями в АДРЕСА_1, що вона відмовлялася і не допускала співробітників КП "ЖКС" ПОРТОФРАНКОВСКИЙ " в свою АДРЕСА_1 для ліквідації течі.
Згідно рішення Приморського районного суду м.Одеси від 07 грудня 2010р. (справа №2-2467/10) по справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_5, ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, позовні вимоги задоволені частково з ОСОБА_1 стягнуто на користь позивачів матеріальну шкоду у розмірі 1696, 68 грн.(а.с.25-27), та яке набрала законної сили.
Згідно рішення Приморського районного суду м.Одеси від 31.03.2011р. за позовом ОСОБА_1 до КП «ЖКС «Портофранківський»про визнання фактів недійсними, (справа №2-3458/11) у задоволенні позовних вимог відмовлено (а.с.23-24).
Оскільки з даними фактами ОСОБА_1 не згодна вона звернулася до суду з позовом про визнання вказаних актів, які вона вважає правочинами, недійсними.
Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ч.2 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені ч.2 ст. 16 ЦК України, до яких відносяться : 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом
Згідно ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
При аналізі змісту оскаржуваних актів вбачається, що вони не породжують набуття, зміну або припинення будь-яких цивільних прав та обов'язків у сторін, а лише фіксують певні факти та події.
Згідно Листа ВСУ від 24.11.2008 р. "Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними» вбачається, що відповідно, за правилами недійсності правочинів не можна визнавати документи, які за своїм змістом не є правочинами. Вбачається, що до таких документів слід відносити, наприклад, рішення органів державної влади; свідоцтва (про право власності на житло, про право на спадщину, про придбання майна з публічних торгів, державний акт на земельну ділянку, ордер тощо); рішення, записи про реєстрацію (реєстрація домоволодіння, актів громадянського стану); протоколи загальних зборів господарських товариств, рішення загальних зборів громадських об'єднань, розпорядження про реєстрацію за місцем проживання фізичної особи та багато інших документів (акт приймання-передачі, товарний чек).
Пояснення свідка ОСОБА_6, надані в судовому засіданні, суд не бере до уваги так як вони не мають значення для вирішення спору.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позивачка обрала спосіб захисту своїх прав та інтересів, що передбачений діючим законодавством, оскільки Акт про затоплення квартири АДРЕСА_2 складений 16.04.2009р. представниками КП «ЖКС«ПОРТОФРАНКОВСКИЙ»та аналогійний Акт без номера та без дати за своєю правовою природою не є правочинами, отже до них неможливо застосовувати правила недійсності правочину.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 10, 11,15, 31, 56, 60, 61, 88, 169, 205, 209-210, 212- 215, 218, ЦПК України, ст.ст. 11,16, 202, ЦК України, суд-
В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального підприємства «житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський»про визнання правочинів недійсними - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення., згідно ч. 1 ст. 294 ЦПК України .
Суддя Приморського районного суду
м. Одеси Л.В. Домусчі
22.06.2011