79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
13 липня 2011 р. № 2а-10807/10/1370
11 год. 21 хв.
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Качур Р.П.,
за участю секретаря судового засідання - Подібки М. З.
представника позивача Стецьківа Р. С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Самбірському районі Львівської області до ОСОБА_3, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Львівського відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ при ГУМВС України у Львівській області про стягнення податку з власників транспортних засобів, -
19 листопада 2010 року ДПІ у Самбірському районі Львівської області звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення податку з власників транспортних засобів.
З урахуванням заяви про зменшення позовних вимог № 7738/9/10-006/632 від 26.05.2011 року позивач просить стягнути з відповідача податок з власників транспортних засобів в сумі 24610 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на ім'я ОСОБА_3 здійснено першу державну реєстрацію автомобіля марки VOLKSWAGEN T4, 2001 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 та згідно Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»повинен був сплатити податок з власників транспортних засобів до бюджету Ралівської сільської ради Самбірського району Львівської області в сумі 24610 грн. Доказів про зарахування вказаного податку в доход державного бюджету відповідачем не надано, що є підставою його стягненню податковим органом в примусовому порядку.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, просив позов задоволити повністю.
Позиція відповідача викладена в запереченні проти адміністративного позову від 17.06.2011 року, де вказано, що факт реєстрації транспортного засобу стверджує те, що на момент такої реєстрації відповідачем було виконано всі обов'язкові вимоги, в тому числі й щодо сплати податку з власників транспортних засобів. Крім того, відповідач не отримував податкового повідомлення про нарахування податку з власників транспортних засобів, відтак у сума податкового зобов'язання на є узгодженою.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час та дату його проведення належним чином повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Суд, враховуючи неявку відповідача без поважних причин, належним чином повідомленого про дату, час та місце проведення судового засідання, вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів, відповідно до ст. 71 КАС України.
Дослідивши надані суду докази в межах заявлених вимог, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно листа Самбірського відділу МРЕВ ДАІ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області № 181 від 29.06.2010 року на ім'я ОСОБА_3 11.07.2009 року здійснено першу державну реєстрацію автомобіля марки VOLKSWAGEN T4, 2001 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1.
Згідно Розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів під час здійснення першої реєстрації транспортних засобів в Україні, сума податку, що підлягає сплаті, становить 24610 грн. (об'єм двигуна: - 2461 куб. см., ставка податку 1000 грн. за 100 куб. см., 1000 х 2461 / 100 = 24610 грн.
З долучених до матеріалів справи копій реєстраційної справи транспортного засобу, зареєстрованого ОСОБА_3, та обліковою карткою приватного транспортного засобу вбачається, що відповідач має у власності автомобіль, а квитанція про сплату податку відсутня.
Згідно довідки ДПІ у Самбірському районі Львівської області від 20.06.2011 року (а. с. 69), кошти до бюджету від відповідача по сплаті податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 24610 грн. не надходили.
Приймаючи рішення суд виходив з наступного.
Згідно до ст. 2 Закону України «Про систему оподаткування»в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.
Згідно ст. 14 цього ж Закону до загальнодержавних належать, зокрема, такі податки і збори (обов'язкові платежі), як податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.
Згідно ст. 20 цього ж Закону контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами.
Згідно ст. 1 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього ж Закону є об'єктами оподаткування.
Згідно ст. 2 цього ж Закону, об'єктами оподаткування є, зокрема, автомобілі вантажні - код 8704.
Згідно ст. 3 цього ж Закону, перша реєстрація в Україні - це реєстрація транспортного засобу в Україні, яка здійснюється уповноваженими державними органами України вперше щодо цього транспортного засобу.
Згідно ч. 1 ст. 5 цього ж Закону, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується фізичними особами - перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд.
Згідно ч. 6 ст. 5 цього ж Закону фізичні особи - платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами.
Згідно ч. 5 ст. 6 цього ж Закону, сума податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що сплачується фізичними особами, обчислюється за ставками, визначеними у статті 3 цього ж Закону. У разі виявлення юридичних чи фізичних осіб, які не сплачували податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вони зобов'язані сплатити податок не більш як за три попередні роки. Перерахування неправильно сплаченого податку допускається не більш як за три попередні роки. Органи, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, зобов'язані щомісячно повідомляти податкові органи про транспортні засоби, зареєстровані або зняті з реєстрації протягом попереднього місяця, за формою, затвердженою центральним податковим органом України, та їх власників.
Згідно ст. 7 цього ж Закону у разі приховування (заниження) об'єктів оподаткування з власників транспортних засобів стягуються сума несплаченого податку, а також пеня або штраф у порядку, передбаченому законом.
Згідно ст. 50 Бюджетного кодексу України, органи стягнення забезпечують своєчасне та в повному обсязі надходження до державного бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів відповідно до законодавства. Податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок Державного бюджету України і не можуть акумулюватися на рахунках органів стягнення. Податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.
Згідно п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в України»в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції - подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
Податок з власників наземних транспортних засобів сплачується фізичними особами за місцем реєстрації таких транспортних засобів на спеціальні рахунки - перед проведенням першої реєстрації в Україні. Перша реєстрація транспортного засобу на ім'я відповідача здійснена 11.07.2009 року. Оскільки на ім'я відповідача здійснено першу реєстрацію транспортного засобу, відтак відповідач є платником податку з власників наземних транспортних засобів.
Сума податку з власників транспортних засобів, яка мала бути сплачена відповідачем під час першої реєстрації до бюджету Ралівської сільської ради Самбірського району Львівської області, не зарахована на єдиний казначейський рахунок державного бюджету, що підтверджується довідкою ДПІ у Самбірському районі Львівської області від 20.06.2011 року. Відповідач належними та допустимими доказами не спростував вказане та не підтвердив виконання покладеного на нього обов'язку із сплати податку.
Суд не бере до уваги покликання відповідача на те, що сума податкового зобов'язання не є узгодженою, оскільки платник податку з власників транспортних засобів самостійно визначає суму податку, яку необхідно сплатити, та сплачує її перед проведенням першої реєстрації в Україні, відтак згідно п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.
Таким чином, позовні вимоги Державної податкової інспекції у Самбірському районі Львівської області підлягають задоволенню повністю.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача -суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_3 (с. Ралівка, Самбірський район, Львівська область, ідентифікаційний код НОМЕР_2) до місцевого бюджету Ралівської сільської ради Самбірського району Львівської області (р/р 33213808700498, МФО 825014, ЗКПО 25263002) податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 24610 (двадцять чотири тисячі шістсот десять) грн. 00 коп.
Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст. 186 КАС України.
Повний текст постанови складено та підписано 13 липня 2011 року.
Суддя Качур Р.П.