79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
30 червня 2011 р. № 2а-1772/11/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого -судді Карп'як О.О.
при секретарі Денькович Л.І.
За участю представників:
від позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 05.07.2010 року)
від відповідача -ОСОБА_2 (довіреність від 10.05.2011 № 11)
від третьої особи -не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом
СПД-ФО ОСОБА_3
до Державна податкова інспекція у Городоцькому районі Львівської області
про про скасування податкового повідомлення-рішення ,
Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Городоцькому районі Львівської області за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головного управління державного казначейства України у Львівській області про визнання нечинними податкових повідомлень -рішень.
Ухвалою від 17 лютого 2011 року відкрито провадження у справі.
23.03.2011 року на адресу суду надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог, у якій просить визнати нечинним податкове повідомлення -рішення від 09.02.2011 року за № 0000071741/0 та зобов'язати відповідача -ДПІ у Городоцькому районі надати органу державного казначейства у 30 -денний термін висновок про відшкодування позивачу податку на додану вартість за жовтень 2010 року в сумі 322824, 00 грн., та визнати нечинним податкове повідомлення -рішення від 11.03.2011 року за № 0000471741 та зобов'язати відповідача -ДПІ у Городоцькому район включити суму податкового кредиту за жовтень 2010 року в розмірі 31902, 00 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просить позов задоволити з підстав, вказаних у позовній заяві та з урахуванням уточнень до позовної заяви.
Представник відповідача проти позову заперечує, просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог з підстав, зазначених у запереченнях на позов від 12.04.2011 року № 4589/10/10.
Третя особа явки повноважного представника в судове засідання не забезпечила, пояснень по суті позову не надала.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 05 липня 2011 року.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, безпосередньо та об'єктивно дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, давши їм оцінку, суд встановив наступне.
Державною податковою інспекцією у Городоцькому районі Львівської області проведено позапланову виїзну перевірку ОСОБА_3 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за жовтень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з липня 2010 року по вересень 2010 року за результатами якої складено акт від 28 січня 2011 р. № 12/17-2560415256 (далі - акт перевірки).
Як вбачається з акта перевірки, при перевірці встановлено такі порушення:
1) на порушення п.п. 7.7.2. п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»зі змінами та доповненнями підприємцем ОСОБА_3 завищено заявлено суму бюджетного відшкодування за жовтень 2010 року на суму 322824 грн.
2) на порушення п.п. 7.4.1. п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»зі змінами та доповненнями суб'єктом господарювання завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за жовтень 2010 року на суму 31902, 00 грн.
На підставі акту перевірки, відповідачем винесено податкові повідомлення -рішення:
- № 0000071741/0 від 09.02.2010 року яким зменшено суму бюджетного відшкодування на суму 322824 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 80 706 грн.;
- № 0000091741/0 від 09.02.2011 року яким зменшено суму податкового кредиту по ПДВ в сумі 31902 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 7976, 00 грн.
В акті перевірки зазначено (стор. 7): «СПД ОСОБА_3 у жовтні 2010 року імпортував на територію України сідельний тягач, а саме: сідельний тягач DAF (вантажно -митна декларація від 26.10.2010 року № 209000016/2010/007970), ПДВ сплачене митним органом 31902, 19 грн.». На сторінці 8 акта перевірки також зазначено, що оскільки ведення бухгалтерського обліку балансової вартості груп основних фондів діючими нормативно -правовими актами для фізичних осіб -підприємців не передбачено, то віднесення до складу валових витрат фізичними особами -СПД суми витрат понесених на придбання основних фондів та нарахування амортизації чинним законодавством не передбачено. СПД ОСОБА_3., який не є суб'єктом права власності на таке майно, немає будь -яких законних підстав щодо включення сум ПДВ, що виникли у зв'язку з придбанням вантажних автомобілів та напівпричепів, до складу податкового кредиту з цього податку за вересень 2010 року.».
Відповідно до пп. 7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Відповідно до пп. 7.4.5, п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Як вбачається з матеріалів справи, придбаний позивачем сідельний тягач DAF, підтверджується вантажно -митною декларацією від 26.10.2010 року № 209000016/2010/007970.
Як слідує із системного аналізу ст.ст.52 ЦК України, 128 ГК України, суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними із підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення. Також вказаний суб'єкт господарювання проводить діяльність без формування статутного та інших фондів.
З наведеного слідує, що чинне законодавство не передбачає відокремлення майна, яке використовується суб'єктом господарювання-фізичною особою для здійснення підприємницької діяльності, із загальної маси майна, яке належить цій фізичній особі.
Правилами державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі, автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою КМ України № 1388 від 07.09.1998р., передбачено, що реєстрація транспортних засобів здійснюється лише за юридичними та фізичними особами (п.6), тобто, реєстрація транспортних засобів за суб'єктами підприємницької діяльності-фізичними особами чинним законодавством не передбачена.
Окрім цього, суд враховує, що визначальним фактором для формування податкового кредиту суб'єктами підприємницької діяльності-фізичними особами, зареєстрованими платниками ПДВ, при придбанні транспортних засобів, інших основних фондів та товарів є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи-платника податку.
При проведенні перевірки податковим органом встановлено(а.с.24), що основним видом діяльності позивача є надання транспортних послуг вантажними автомобілями, продаж транспортних засобів.
Наявними у матеріалах справи документами підтверджується факт використання позивачем придбаних транспортних засобів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.
За таких обставин, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення ДПІ у Городоцькому районі Львівської області від 09.02.2011 року за № 0000091741 підлягають до задоволення.
Як вбачається з акта перевірки, перевіркою показників Довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додатку 2 до податкової декларації за жовтень) встановлено порушення позивачем підпункту 7.7.2 пункту 7.7 України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»зі з доповненнями (далі -Закон 168), пункту 5.12 наказу Державної податкової адміністрації України 30.05.1997 року №166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання»зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 09.07.1997 року за №250/2054 та Методики розрахунку показників Додатка підприємцем ОСОБА_3 недостовірно визначено показники частини залишку від'ємного значення фактично сплаченої отримувачем товарів постачальникам таких товарів (послуг) за жовтень 2010 року. В колонці 4 Додатка 2 платником визначено залишок від'ємного значення фактично сплачений отримувачем в сумі 355299 грн., що є більшою на 32475грн. прийнятого рішення на одержання бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за жовтень 2010 року. Перевіркою показників Довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додатку 2 до податкової декларації за вересень 2010 р.) встановлено завищення значення рядка 26 в розмірі 6000,00 грн. При заповненні додатку 2 до податкової декларації за жовтень 2010 р. платником недостовірно визначено залишок від'ємного значення за звітний податковий період жовтень 2010 р. за вирахуванням суми податку, яка підлягала сплаті до бюджету. Податковим органом в акті перевірки вказано, що фактичний залишок становить 123693,00 грн., у додатку відображено -129693,00 грн.
Відповідно до п.7.7.1. Закону 168, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно п. 7.7.2. Закону 168, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах; залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.
Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно ч.1 ст.138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
Однак такі висновки податкового органу спростовуються наявними в матеріалах справи доказами (деклараціями, актами перевірки, платіжними дорученнями, вантажними митними деклараціями). Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних висновків, викладених у акті перевірки.
За таких обставини, висновки податкового органу про порушення позивачем пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість" внаслідок завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту суму 224043 грн. (за придбані автомобілі та напівпричепи) у податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 року є необґрунтованим та не доведеним належними та допустимими доказами.
За таких обставин, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення ДПІ у Городоцькому районі Львівської області від 09.02.2011 року за № 0000071741/0 підлягають до задоволення.
Вимога про зобов'язання відповідача -ДПІ у Городоцькому районі надати органу державного казначейства у 30 -денний термін висновок про відшкодування позивачу податку на додану вартість за жовтень 2010 року в сумі 322824, 00 грн., не підлягає до задоволення, оскільки така вимога не є способом захисту прав платника податків на додану вартість і не підлягає розгляду в суді. У разі невідшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, тому способом захисту цього права повинна бути вимога про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості).
Вимога про зобов'язання відповідача -ДПІ у Городоцькому район включити суму податкового кредиту за жовтень 2010 року в розмірі 31902, 00 грн., не підлягає до задоволення, оскільки завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (частина 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України). Задоволення в адміністративному процесі підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права позивача. Адміністративний суд відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України не вирішує вимоги особи на майбутнє.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь -якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку що позовні вимоги позивача слід задоволити частково, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення -рішення ДПІ у Городоцькому районі Львівської області від 09.02.2011 року за № 0000071741/0 та № 0000091741/0, а у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, судові витрати у формі судового збору належить стягнути на користь позивача відповідно до задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 7-14, 71, 86, 94 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов задоволити частково.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення -рішення ДПІ у Городоцькому районі Львівської області від 09.02.2011 року за № 0000071741/0 та № 0000091741/0.
4. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
5. Стягнути з Державного Бюджету України на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) 1 (одну) гривню 70 коп. судового збору.
Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.
Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду першої інстанції, набирає законної у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.
Суддя Карп'як Оксана Орестівна