Категорія №8
Іменем України
07 липня 2011 року Справа № 2а-5161/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Островської О.П.,
при секретарі - Ісаєвій А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Альянсмашагротранс» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
20.06.2011 позивач ПП «Альянсмашагротранс» звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання дій протиправними та скасування рішення, в обґрунтування якого послався на наступне.
02 червня 2011 року позивач надіслав засобами поштового зв'язку на адресу відповідача за супровідним листом податкову декларацію з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року, згідно поштового повідомлення відповідач прийняв вказаний супровідний лист 03.06.2011 року, однак всупереч вимогам закону не прийняв зазначену декларацію.
Позивач посилається, що декларація була подана відповідно до вимог Податкового кодексу України, однак як вдалось встановити позивачу Ленінська МДПІ у м.Луганську не прийняла декларацію позивача з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року і тому не вважає її податковою звітністю.
Позивач просить:
- визнати дії Ленінської МДПІ у м. Луганську щодо неприйняття податкової звітності з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року ПП «Альянсмашагротранс»;
- зобов'язати прийняти Ленінську МДПІ у м. Луганську та вважати поданою податкову декларацію ПП «Альянсмашагротранс з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав суду пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.
Представник відповідача проти позову заперечував, послався, що податкову декларацію ПП «Альянсмашагротранс з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року не було прийнято Ленінською МДПІ у м. Луганську у зв'язку з тим, що позивачем була подана ксерокопія звітного документу. Листом № 24961/28-517 від 10.06.2011 року відповідач повідомив позивача про неприйняття податкової звітності та запропонував виправити недоліки та надати нову декларацію. Також вважає, що позивачем обрано не належний спосіб захисту порушеного права. В задоволенні позову просив відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.
Конституцією України (ч. 1 ст. 67) визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
У відповідності з Законом України «Про систему оподаткування» до складу податків у числі інших також входить і податок на додану вартість; контроль за правильністю та своєчасністю справляння всіх видів податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковим органами в межах повноважень, визначених законом, відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України.
1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, повноваження і обов'язки посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.
Згідно з п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність (крім малих підприємств) у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.
Форма податкової декларації встановлюється центральним органом державної податкової служби за погодженням з Міністерством фінансів України (п. 46.5 ст. 46 Податкового кодексу України.
Ст. 48 Податкового кодексу України визначає вимоги до складання податкової декларації.
Так, відповідно до п. 48.1 цієї статті податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.
Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.
Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків (п. 48.2).
П. 48.3 цієї статті визначено, що податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:
тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);
звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;
звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);
повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;
код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті);
місцезнаходження (місце проживання) платника податків;
найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність;
дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);
ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків;
підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
П. 48.4 ст. 48 Податкового кодексу України передбачає, що в окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити:
відмітка про звітування за спеціальним режимом;
код виду економічної діяльності (КВЕД);
код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ;
індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.
Відповідно до п. 48.5 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна бути підписана:
48.5.1. керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку;
48.5.2. фізичною особою - платником податків або його законним представником;
48.5.3. особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації згідно із договором про спільну діяльність або угодою про розподіл продукції.
Згідно з п. 48.7 цієї статті податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією.
Ст. 49 Податкового кодексу України визначає порядок подання податкової декларації до органів державної податкової служби.
Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1).
П. 49.3 цієї статті визначено, що податкова декларація подається до органу державної податкової служби за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:
а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
П. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється (п. 49.10).
Згідно з п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови:
49.11.1. у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання;
49.11.2. у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.
П. 49.12 цієї статті визначено, що в разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право:
49.12.1. подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання;
49.12.2. оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.
Судом встановлено, що ПП «Альянсмашагротранс» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Луганської міської ради 15.04.2010 за № 1 382 102 0000 017241 (а.с. 9), є платником податків і зборів і перебуває на обліку в Ленінській міжрайонній ДПІ у м. Луганську (а.с.10-11).
02.06.2011 року позивачем була направлена з супровідним листом на адресу МДПІ в Ленінському районі, що підтверджується відмітками про отримання, описами вкладень, супровідними бланками кур'єрської доставки та фіскальними чеками, податкова декларація з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року (а.с.13-16). Зазначена декларація була отримана відповідачем 03.06.2011 року (а.с.17)
Листом від 10.06.2011 року № 24961/28-517, який направлено рекомендованим листом, Ленінська МДПІ м. Луганську повідомила позивача, що декларація з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року заповнена всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку, а саме надана ксерокопія звітного документу, а тому ця декларація не визнана як податкова звітність (а.с29-30).
Вказані обставини підтверджуються наданими доказами та не заперечуються сторонами.
Суд вважає протиправними дії Ленінської МДПІ у м. Луганську щодо неприйняття у ПП «Альянсмашагротранс» податкової декларація з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року.
Суд вважає, що такі дії та рішення відповідача суперечать вимогам діючого законодавства, оскільки, як зазначено вище, згідно вказаним нормам Податкового кодексу України, податкова звітність може бути не визнана контролюючим органом як податкова декларація, лише у разі, якщо вона заповнена платником податків всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. Зазначений перелік обставин є вичерпним. Інших підстав для відмови у визнанні податкової звітності в якості податкової декларації законом не встановлено.
Обставини, на які посилається відповідач в обґрунтування причин неприйняття податкової декларації, в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження.
Судом досліджено примірник спірної декларації, який залишилися у позивача, та має відповідні помітки, що це примірник саме спірної декларації, при цьому у вказаному примірнику податкової декларації наявні мокра печатка та підписи, що свідчить, що це є оригінал декларації, а не ксерокопія.
Оглядом примірника декларації, що знаходяться у позивача, судом встановлено, що вищезазначена декларації заповнена відповідно до вимог законодавства.
При огляді примірника спірної декларації, що знаходяться у відповідача, судом встановлено, що це є ксерокопія тієї декларації, що знаходиться у позивача.
Посилання відповідача про те, що ними отримана спірна декларація саме у тому вигляді, у якому вона надана суду, суд оцінює критично, оскільки відповідачем доказів того, що позивачем надавалася ксерокопія спірної декларації суду не надано.
Навпаки в супровідному листі, яким надсилалася зазначена податкова декларація позивачем зазначено, що звіти надаються в оригіналі, без виправлень, підписані директором та завірено мокрою печаткою, що спростовує доводи відповідача про те, позивачем була надана ксерокопія декларації.
Судом встановлено, що зазначена декларація оформлена у відповідності до вимог Податкового кодексу України, містить обов'язкові реквізити, зокрема, код ЄДРПОУ, ІПН, підписи посадових осіб засвідчені печаткою підприємства.
Суд вважає наведені відповідачем у листі недоліки штучно створеними та такими, що не відповідають дійсності, виходячи з вищевказаного.
Частиною 1 статті 69 КАС України визначено: доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи; ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Як зазначено у частині 2 статті 71 КАС України: в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що відповідачем не надано достатніх доказів, що надана позивачем спірна декларація на момент її подачі мала передбачені вказаними нормативними актами недоліки, які давали підстави для не прийняття її як податкової звітності. В порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, відповідачем не надано доказів того, що ним не визнано декларації з підстав, визначених у чинному законодавстві.
Таким чином, обставини, на які посилається відповідач в обґрунтування причин неприйняття податкової декларації, в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження, судом було встановлено відсутність з боку позивача порушень щодо заповнення декларації, її повну відповідність вимогам та нормам Податкового кодексу України, суд приходить до висновку, що вказана податкова декларація відповідачем безпідставно не визнана, як податкова звітність.
За таких підстав позовні вимоги підлягають задоволенню.
Доводи представника відповідача про те, що позивачем обрано не належний спосіб захисту порушеного права, судом до уваги не беруться з огляду на таке.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Суд вважає, що дії Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську щодо неприйняття податкової звітності з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року Приватного підприємства «Альянсмашагротранс» є такими, що породжують, змінюють, припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, а тому обраний позивачем спосіб захисту порушеного права відповідає об'єкту порушеного права.
Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 07.07.2011 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 12.07.2011, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст.167 Кодексу адміністративного України.
Керуючись ст. ст. 11, 71, 94, 159-163,167 КАС України, суд, -
Позовні вимоги Приватного підприємства «Альянсмашагротранс» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську щодо неприйняття податкової звітності з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року Приватного підприємства «Альянсмашагротранс».
Зобов'язати Ленінську МДПІ у м. Луганську прийняти та вважати поданою подану позивачем Приватним підприємством «Альянсмашагротранс» податкову декларацію з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Альянсмашагротранс» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3грн. 40 коп. (три грн.40 коп).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанову складено у повному обсязі 12 липня 2011 року.
СуддяО.П. Островська