Категорія №10.1
Іменем України
05 липня 2011 року Справа № 2а-4739/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Чернявської Т.І.,
за участю
секретаря судового засідання Ігнатович О.А.
та
представників сторін:
від позивача - головний спеціаліст юридичного відділу
ОСОБА_1 (довіреність від 05.01.2011 № 07-11-18)
від відповідача - не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську
справу за адміністративним позовом
Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
до спільного підприємства з іспанським інвестором «Інтерсплав»
про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків, штрафів та пені у загальному розмірі 19474,18 грн.,
06 червня 2011 року Луганське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до спільного підприємства з іспанським інвестором «Інтерсплав» про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків, штрафів та пені у загальному розмірі 19474,18 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що спільне підприємство з іспанським інвестором «Інтерсплав» зареєстроване як платник збору на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що використовує працю найманих працівників, в Свердловській міській виконавчий дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за № 4412700000.
28 березня 2011 року на підставі акта документальної перевірки від 28 березня 2011 року № 88 директором Свердловської міської виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності було винесено рішення за № 19 про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності у сумі 7833,56 грн. (14917,52 грн. - сума несвоєчасно перерахованих страхових внесків, 374,80 грн. - пеня, 7458,76 грн. - штрафна санкція - 50 % належної до сплати суми страхових внесків).
Відповідно до вимог статті 22 Закону України від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» фінансова (штрафна) санкція підлягає перерахуванню до бюджету Фонду у десятиденний термін з моменту отримання рішення про застосування фінансової (штрафної) санкції.
Станом на дату звернення до суду за відповідачем рахується прострочена заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 19474,18 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, місце та час слухання справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив (арк. справи 31, 33). Правом подати суду заперечення проти позову та докази на підтвердження своїх доводів не скористався.
Відповідно до частини 6 статті 71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.
З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Згідно з пунктом 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року. Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
Відповідно до статті 14 Закону України від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР «Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, провадять збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами.
Законом України від 18 січня 2008 року № 2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначено правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, народженням дитини та необхідністю догляду за нею, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей. Матеріальне забезпечення та соціальні послуги, що надаються за цим Законом, є окремим видом загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян, що здійснюється Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Відповідно до статті 1 Закону України від 18 січня 2008 року № 2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.
Згідно з частиною 3 статті 10 Закону України від 18 січня 2008 року № 2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління.
Виконавча дирекція є підзвітною правлінню Фонду та здійснює діяльність від імені Фонду в межах та в порядку, визначених статутом Фонду та положенням про виконавчу дирекцію Фонду, що затверджується його правлінням.
Відповідно до вимог статті 13 Закону України від 18 січня 2008 року № 2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) виконавча дирекція Фонду:
1) забезпечує збір та акумуляцію внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;
2) здійснює оперативне розпорядження страховими коштами Фонду в межах затвердженого бюджету Фонду;
3) здійснює матеріальне забезпечення та надає соціальні послуги за цим Законом;
4) здійснює контроль за правильним нарахуванням, своєчасною сплатою страхових внесків, а також забезпечує цільове використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;
5) представляє інтереси страховика в судових та інших органах;
6) готує та подає на розгляд правління:
пропозиції щодо розміру страхових внесків на наступний рік;
проект бюджету Фонду та звіт про його виконання;
пропозиції щодо розміру резервних коштів;
7) виконує інші функції відповідно до положення про виконавчу дирекцію Фонду.
Частиною 1 статті 22 Закону України від 18 січня 2008 року № 2240-ІІІ „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є страхувальники та застраховані особи.
Відповідно до частини 3 статті 22 Закону України від 18 січня 2008 року № 2240-ІІІ „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) взяття на облік у виконавчих дирекціях відділень Фонду здійснюється:
- юридичних осіб (відокремлених підрозділів юридичних осіб) та фізичних осіб - підприємців - на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей робочими органами відділень Фонду;
- фізичних осіб, які не мають статусу підприємців та використовують найману працю, - в день отримання від них відповідної заяви.
Згідно з частиною 4 статті 22 Закону України від 18 січня 2008 року № 2240-ІІІ „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) юридичні особи, фізичні особи, в тому числі підприємці, які використовують найману працю, набувають статусу страхувальника в такі строки:
- юридичні особи - з дня взяття їх на облік у робочому органі відділення Фонду;
- відокремлені підрозділи юридичних осіб - з дня взяття їх на облік у робочому органі відділення Фонду, за умови самостійного здійснення розрахунків по оплаті праці;
- фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, - в день одержання робочим органом відділення Фонду в установленому порядку від органу державної служби зайнятості повідомлення про реєстрацію трудового договору (контракту) між фізичною особою - підприємцем та найманим працівником;
- фізичні особи - підприємці, які не використовують найману працю, - з дня взяття їх на облік в робочому органі відділення Фонду, за умови виявлення бажання брати участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні з тимчасової втрати працездатності на добровільних засадах;
- фізичні особи, які не мають статусу підприємців та використовують найману працю, - з дня отримання від них робочим органом відділення Фонду відповідної заяви.
Згідно заяви від 01 листопада 2001 року спільне підприємство з іспанським інвестором «Інтерсплав» зареєстроване як платник збору на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, що використовує працю найманих працівників, в Свердловській міській виконавчій дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за № 440290000024 (арк. справи 21, 22).
Відповідно до статті 1 Закону України від 11 січня 2001 року № 2213-ІІІ “Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування” (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) та підпунктів 3.1.1 та 3.1.2 пункту 3.1 розділу 3 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26 червня 2001 року № 16 (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) розмір страхових внесківу зв'язку з тимчасовою втратою працездатності складає:
- для роботодавців - 2,9 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України “Про оплату праці”, та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб;
- 0,5 відсотка - для найманих працівників, заробітна плата яких нижча прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи;
- 1,0 відсотка - для найманих працівників, заробітна плата яких вища прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи.
Пунктом 15.1 Інструкції про порядок проведення ревізій та перевірок по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 19 вересня 2001 року № 38 (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), встановлено, що ревізія (перевірка) страхувальників повинна сприяти забезпеченню виконання ними норм чинного законодавства з питань загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, щодо надходження коштів до бюджету Фонду, ефективного та цільового їх використання.
Пунктом 15.3 Інструкції про порядок проведення ревізій та перевірок по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 19 вересня 2001 року № 38 (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), зазначено, що позаплановою ревізією вважається ревізія, яка не передбачена в планах роботи органу Фонду і проводиться за наявності однієї або декількох з наступних обставин, серед іншого, у разі коли загальна сума витрат, що здійснюється за рахунок коштів Фонду значно перевищує суму нарахованих страхових внесків тощо.
Відповідно до пункту 15.14.1 Інструкції про порядок проведення ревізій та перевірок по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 19 вересня 2001 року № 38 (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), по результатах ревізії або перевірки складається акт. В акті ревізії (перевірки) зазначається: за який період проведено ревізію (перевірку), які виявлено порушення в нарахуванні і сплаті страхових внесків та пені, обчисленні і виплаті допомоги, у здійсненні інших виплат за рахунок коштів Фонду; відображаються суми додатково нарахованих страхових внесків і пені, суми витрат, які не приймаються до заліку в рахунок страхових внесків чи належать до виплати застрахованим особам додатково.
Згідно пункту 15.14.5 Інструкції про порядок проведення ревізій та перевірок по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 19 вересня 2001 року № 38 (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), за матеріалами акта ревізії протягом 20 календарних днів керівники виконавчої дирекції Фонду або його відділень, їх заступники приймають рішення про застосування фінансових та штрафних санкцій до страхувальника. Рішення приймається за встановленою формою відповідно до ст. 28, 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням". У рішенні вказуються суми фінансових санкцій, які належить зарахувати до бюджету Фонду, шляхом відображення у звіті страхувальника по коштах Фонду.
В рішенні, яке надсилається страхувальнику зазначаються строки, передбачені цією Інструкцією для можливого оскарження нарахованого зобов'язання (штрафних санкцій і пені за їх наявності) по коштах Фонду.
Рішення про застосування фінансових (штрафних) санкцій та зарахування їх до бюджету Фонду, вважаються надісланими (врученими) юридичній особі, якщо їх передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано поштовим відправленням з повідомленням про вручення (пункт 15.14.6 Інструкції про порядок проведення ревізій та перевірок по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 19 вересня 2001 року № 38).
Згідно статті 23, підпункту 2.2 статті 27 Закону України від 18 січня 2008 року № 2240-ІІІ „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), підпункту 4.4, 4.6 розділу 4 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26 червня 2001 року № 16 (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) та на підставі акта позапланової документальної перевірки від 28 березня 2011 року № 88 повноти нарахування, своєчасності перерахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та цільове використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, яким встановлено, що станом на 01 січня 2011 року сума простроченої заборгованості (недоїмки) зі сплати страхових внесків складає 11640,62 грн., крім того, за несвоєчасне та в неповному обсязі перерахування страхових внесків у розмірі 14917,52 грн., відповідачу рішенням від 28 березня 2011 року № 19 про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (Ф.4-ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування нараховано пені у розмірі 374,80 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 7458,76 грн. (арк. справи 8-9, 11-18).
Зазначене рішення було отримано виконуючим обов'язки генерального директора спільного підприємства з іспанським інвестором «Інтерсплав» 28 березня 2011 року, що підтверджується його особистим підписом (арк. справи 9). Крім того, сторонами підписаний акт звірки від 28 березня 2011 року б/н без заперечень та зауважень (арк. справи 10).
Законом України від 18 січня 2008 року № 2240-ІІІ „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” встановлено, що страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону. Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період. Страхові внески, сплачені в іноземній валюті, підлягають перерахуванню на рахунок Фонду у валюті України за офіційним курсом Національного банку України на день сплати страхових внесків. У разі нестачі у страхувальників-роботодавців коштів для виплати заробітної плати та сплати страхових внесків у повному обсязі нарахування їх на заробітну плату і перерахування страхових внесків до Фонду провадиться пропорційно до сум заробітної плати. У разі незабезпечення банківськими установами перерахування страхових внесків до Фонду одночасно з видачею коштів на виплату заробітної плати банківські установи сплачують за рахунок власних коштів до Фонду суму несплачених страхових внесків. Якщо страхувальники несвоєчасно чи не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені статтею 30 цього Закону (частина 1 статті 23 Закону, яка діяла до 01 січня 2011 року).
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 27 Закону України від 11 січня 2001 року № 2213-ІІІ “Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування” (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Статтею 30 Закону України від 18 січня 2008 року № 2240-ІІІ „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що страхувальник - роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів. Фізична особа, яка не має статусу підприємця та використовує найману працю, додатково несе відповідальність за ухилення від взяття на облік як платника страхових внесків.
Донарахована сума внесків відповідачем в установлені законом терміни повністю не сплачена, внаслідок чого станом на дату звернення до суду за відповідачем утворилась прострочена заборгованість по страхових внесках в сумі 11640,62 грн., пеня в сумі 374,80 грн. та штрафні санкції у сумі 7458,76 грн.
Відповідно до частини 2 статті 30 Закону України від 18 січня 2008 року № 2240-ІІІ „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) строк давності щодо стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій не застосовується. Не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку.
Оскільки відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку прострочену заборгованість по страхових внесках в сумі 11640,62 грн., пеню в сумі 374,80 грн. та штрафні санкції у сумі 7458,76 грн. не сплатив, позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.
Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до пункту 34 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 05 липня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 11 липня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до спільного підприємства з іспанським інвестором «Інтерсплав» про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків, штрафів та пені у загальному розмірі 19474,18 грн. задовольнити повністю.
Стягнути зі спільного підприємства з іспанським інвестором «Інтерсплав» (ідентифікаційний код 05827201, місцезнаходження: 94800, Луганська область, м. Свердловськ, вул. О. Кошового, 1-К) на користь Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (ідентифікаційний код 21785643, місцезнаходження: 91055, м. Луганськ, вул. Коцюбинського, буд. 13, р/р 37172500100001 в ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, код 21785643) заборгованість по страхових внесках в сумі 11640,62 грн. (одинадцять тисяч шістсот сорок гривень шістдесят дві копійки), пеню в сумі 374,80 грн. (триста сімдесят чотири гривні вісімдесят копійок), штрафні санкції в сумі 7458,76 грн. (сім тисяч чотириста п'ятдесят вісім гривень сімдесят шість копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 11 липня 2011 року.
СуддяТ.І. Чернявська