Категорія №5.4
Іменем України
06 липня 2011 року Справа № 2а-3678/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Солоніченко О.В.,
за участю
секретаря судового засідання Баляби В.С.
та представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1, довіреність від 13.01.2011 № 34-03-03/161
від відповідача - не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області до комунального підприємства госпрозрахункове житлово-комунальне підприємство «Прогрес» про стягнення економічних санкцій в сумі 21280,02 грн.,
04 травня 2011 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області до комунального підприємства госпрозрахункове житлово-комунальне підприємство «Прогрес» про стягнення економічних санкцій в сумі 21280,02 грн.
В позовній заяві позивач зазначив, що Державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області у період з 15 березня 2011 року по 21 березня 2011 року проводилась перевірка комунального підприємства госпрозрахункове житлово-комунальне підприємство «Прогрес» з питання дотримання державної дисципліни цін при формуванні, встановленні та застосуванні тарифів на житлово-комунальні послуги. За результатами перевірки складено акт від 21.03.2011 № 145. На підставі вказаного акта 24 березня 2011 року Державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області винесено рішення № 74 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.
У зв'язку з тим, що сума економічних санкцій комунальним підприємством госпрозрахункове житлово-комунальне підприємство «Прогрес» в розмірі 21280,02 грн. протягом десяти днів після отримання рішення від 24 березня 2011 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін не сплачена, позивач просить стягнути її в судовому порядку.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 10 травня 2011 року відкрито провадження у справі за адміністративним позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області до комунального підприємства госпрозрахункове житлово-комунальне підприємство «Прогрес» про стягнення економічних санкцій в сумі 21280,02 грн. та призначено ії до розгляду в скороченому провадженні.
24 травня 2011 року за результатами повідомлених позивачем та відповідачем обставин, суд прийшов до висновку про неможливість ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі у зв'язку з чим ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 24.05.2011 призначив судове засідання по справі.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові.
Відповідач у судове засідання не прибув, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. 24 травня 2011 року через канцелярію суду надав суду заперечення на адміністративний позов, які зареєстровані за вх. № 19119, та просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.
Законом України від 05 квітня 2007 року № 877-V „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” визначено правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю). Дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” державним наглядом (контролем) є діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Згідно із ст. 12 Закону України від 03 грудня 1990 року № 507-ХІІ „Про ціни та ціноутворення” координацію роботи по здійсненню політики цін, проведення економічного аналізу рівня та динаміки цін і вжиття заходів щодо регулювання цін і тарифів здійснюється відповідними державними органами управління України та їх структурними підрозділами.
Цей Закон поширюється на всі підприємства й організації незалежно від форм власності, підпорядкованості і методів організації праці та виробництва.
В народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи. Так, ст. 8 Закону України від 03 грудня 1990 року № 507-ХІІ „Про ціни та ціноутворення” передбачено, що державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення:
- державних фіксованих цін (тарифів);
- граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.
Державний контроль за цінами відповідно до ст. 13 Закону України від 03 грудня 1990 року № 507-ХІІ „Про ціни та ціноутворення” здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.
Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України.
Згідно з Положенням про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року № 1819, Державна інспекція з контролю за цінами є урядовим органом, що діє у системі Мінекономіки, відповідальний перед Кабінетом Міністрів України, підзвітний та підконтрольний Міністрові економіки.
Основними завданнями Державної інспекції з контролю за цінами є:
- організація та здійснення відповідно до законодавства функцій з контролю та нагляду за дотриманням центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, суб'єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування цін (тарифів);
- проведення цінових спостережень на споживчому та товарних ринках.
Державна інспекція з контролю за цінами відповідно до покладених на неї завдань, серед іншого:
- у межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування;
- надає за результатами перевірок органів виконавчої влади, суб'єктів господарювання обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів;
- вживає відповідно до законодавства заходів за порушення суб'єктами господарювання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також невиконання вимог органів державного контролю за цінами;
- застосовує відповідно до законодавства адміністративно-господарські санкції за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів).
Відповідно до підпунктів 5 та 12 пункту 5 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року № 1819, Державна інспекція з контролю за цінами має право приймати відповідно до законодавства рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів) та звертатись до суду з позовами про стягнення до бюджету сум у разі застосування відповідних адміністративно-господарських санкцій, зобов'язання вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
Абзацем першим пункту 6 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року № 1819, передбачено, що начальники державних інспекцій з контролю за цінами та їх заступники від імені органів державного контролю за цінами приймають рішення про вилучення до відповідного бюджету сум всієї необґрунтовано одержаної суб'єктом господарювання виручки у результаті порушення державної дисципліни цін та штрафу у двократному її розмірі, а також розглядають справи про адміністративні правопорушення і накладають адміністративні стягнення.
Державна інспекція з контролю за цінами має територіальні органи - державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які становлять єдину систему органів державного контролю за цінами і мають права, передбачені пунктами 5, 6 цього Положення, відповідно до абзаца першого пункту 11 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року № 1819.
Відповідно до ст. 14 Закону України від 03 грудня 1990 року № 507-ХІІ “Про ціни і ціноутворення” та пункту 1.3. Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03 грудня 2001 року № 298/519 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 року за № 1047/6238, необгрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню і зараховується в дохід відповідного бюджету із застосуванням штрафу у двократному розмірі необгрунтовано одержаної суми виручки за належністю.
Пунктом 1.4. Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03 грудня 2001 року № 298/519 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 року за № 1047/6238, передбачено, що підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необгрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.
Порушеннями порядку встановлення і застосування цін, за які накладаються економічні санкції, є, зокрема:
- нарахування непередбачених законодавством націнок до цін і тарифів, що регулюються;
- застосування вільних цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) за умови запровадження для них режиму державного регулювання;
- застосування цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) з рентабельністю, рівень якої перевищує встановлений відповідно до законодавства граничний;
- застосування цін (тарифів) з порушенням запровадженого порядку обов'язкового декларування їх зміни;
- завищення або заниження розміру передбачених законодавством податків та обов'язкових зборів, що включаються в структуру ціни, або їх невключення в структуру ціни, що регулюється;
- включення в структуру регульованих цін (тарифів) не передбачених законодавством витрат або витрат понад установлені розміри;
- включення у вартість продукції та послуг, ціни (тарифи) на які регулюються, фактично не виконаних або виконаних не в повному обсязі послуг (робіт);
- застосування торговельних і постачальницько-збутових надбавок (націнок) понад установлений граничний розмір;
- застосування цін (тарифів) суб'єктами господарювання за види послуг (робіт), які не передбачені визначеними нормативно-правовими актами, що встановлюють для них відповідні переліки платних послуг;
- застосування цін і тарифів з порушенням інших запроваджених методів регулювання.
Пунктом 2.1 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03 грудня 2001 року № 298/519 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 року за № 1047/6238, передбачено, що необгрунтовано одержана суб'єктом підприємницької діяльності сума виручки, що підлягає вилученню в дохід бюджету, обчислюється:
- при порушенні порядку встановлення і застосування цін (тарифів), що регулюються уповноваженими органами, - як різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) та її вартістю за цінами і тарифами, сформованими згідно з вимогами законодавства;
- при неправомірному застосуванні вільних цін замість фіксованих або регульованих (декларованих) - як різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) і вартістю від реалізації продукції (послуг, робіт) за цінами, які повинні застосовуватись згідно з вимогами законодавства;
- при неправомірному застосуванні цін (тарифів) суб'єктами господарювання за види послуг (робіт), які не передбачені визначеними нормативно-правовими актами, що встановлюють для них відповідні переліки платних послуг, - уся сума незаконно стягнутих коштів;
- при включенні у вартість продукції та послуг, ціни на які регулюються, фактично не виконаних послуг (робіт) або виконаних не в повному обсязі - як різниця між одержаною виручкою від реалізації і вартістю продукції та послуг, визначеною відповідно до нормативів, з урахуванням фактичних обсягів виконання.
Пунктом 3.1 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03 грудня 2001 року № 298/519 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 року за № 1047/6238, передбачено, що Державна інспекція з контролю за цінами та державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі приймають рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій у порядку, передбаченому законодавством.
Підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.
Пунктом 4.1 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03 грудня 2001 року № 298/519 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 року за № 1047/6238, передбачено, що скарги на рішення про застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій, прийняті органами державного контролю за цінами, можуть направлятись керівникам цих органів або Державній інспекції з контролю за цінами.
У період з 15 березня 2011 року по 21 березня 2011 року Державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області проведена планова перевірка комунального підприємства госпрозрахункове житлово-комунальне підприємство «Прогрес», якою встановлено, що у період з 01.04.2010 по 31.12.2010 при застосуванні тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затверджених рішенням виконавчого комітету Тошківської селищної ради від 17.11.2008 № 111 «Про затвердження тарифів на послуги і утримання житлових багатоповерхових будинків та прибудинкових територій по КП ГЖКП «Прогрес» смт. Тошківка», комунальним підприємством госпрозрахункове житлово-комунальне підприємство «Прогрес» було завищено вартість послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій мешканцям житлового фонду, за рахунок включення повної вартості послуги «Обслуговування димовентиляційних каналів» у розмірі 0,041 грн. без ПДВ, при ії фактичному ненаданні. Сума необґрунтовано отриманої виручки склала 7093,34 грн. (арк. справи 3-7).
На підставі акта перевірки від 21 березня 2011 року № 145 Державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області 24 березня 2011 року винесено рішення за № 74 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін у розмірі 21280,02 грн. та вилучення у комунального підприємства госпрозрахункове житлово-комунальне підприємство «Прогрес» суми необґрунтовано одержаної виручки (арк. справи 32).
Рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області від 24 березня 2011 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін відповідачем отримано 29 березня 2011 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення та оскаржено не було (у суду відсутні дані про оскарження рішення) (арк. справи 11).
Таким чином, адміністративний позов державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області до комунальним підприємством госпрозрахункове житлово-комунальне підприємство «Прогрес» про стягнення економічних санкцій в розмірі 21280,02 грн. підлягає задоволенню повністю.
Питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору судом не вирішується, оскільки позивач відповідно до пункту 15 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнений.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 06 липня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 11 липня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 72, 87, 94, 158-163, 167, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
підприємство «Прогрес» (ідентифікаційний код 34724755, місцезнаходження: 93281, Луганська область, м. Первомайськ, смт. Тошківка, вул. Мічуріна, буд 27-А, р/р 260031240111 в АБ «Укркомунбанк» м. Луганськ, МФО 304988) економічні санкції у розмірі 21280,02 грн. (двадцять одна тисячі двісті вісімдесят гривень дві копійки) на користь Державного бюджету України, код виду платежу 21081100, МФО 804013, одержувач: Держбюджет м. Первомайська, код 24053509, р/р 3112106700054.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанова складена у повному обсязі 11 липня 2011 року.
СуддяО.В. Солоніченко