05 серпня 2010 року 2а-5976/10/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Борисполі Київської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
10.06.2010 року Управління Пенсійного фонду України у м. Борисполі Київської області (далі - позивач, Управління) звернулося до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення з відповідача заборгованості по страхових внесках за період з січня по березень 2010 року у загальній сумі 3525,76 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 заборгувала Управлінню Пенсійного фонду України у м. Борисполі 3525,76 грн. по сумах страхових внесків, що мають бути нараховані, обчислені і сплачені відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Представник позивача 07.07.2010 року подав до суду заяву, в якій повністю підтримав позовні вимоги та просив розглядати справу за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання. Заперечень проти позову до суду не надавав, заяв чи клопотань щодо розгляду справи за його відсутності до суду не надсилав. Враховуючи вимоги ч. 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи і наявні у справі докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 10.12.2008 року Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) і, відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до Управління Пенсійного фонду України у м. Борисполі Київської області.
Позивачем було встановлено наявність заборгованості фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в сумі 3525,76 грн., що підтверджується наявними у справі розрахунками суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за січень, лютий та березень 2010 рік (додаток 23 до п. 11.11 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління ПФУ від 19.12.2003 року), копією корінця узгодженої вимоги платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування № Ф 826, розрахунком суми боргу до Управління Пенсійного фонду України у м. Борисполі Київської області.
Відповідачем виявлена заборгованість по страхових внесках сплачено не було. Таким чином, заборгованість відповідача складає 3525,76 грн.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з приписами ст. 1 Закону України від 26.06.1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Відповідно до вимог ст. 3 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку, визначеному законодавством України.
Згідно з ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»страхувальник (роботодавець та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування) зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Статтею 19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлено, що страхові внески до солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування нараховуються роботодавцем на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Відповідно до вимог ст. 20 вказаного Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим періодом для страхувальників є календарний місяць.
Згідно з п. 2 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч. 3 ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до ч. 3 ст. 106 вказаного Закону, Пенсійний фонд у разі несплати страхувальником заборгованості по внескам на загальнообов'язкове страхування (недоїмки) має право звернутись до суду з позовом про сплату недоїмки.
Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 Кодексу.
Оскільки доказів, які б спростовували доводи позивача, суду не надано, суд вважає встановленим факт наявності у відповідача заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 3525,76 грн.
Враховуючи викладене, виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства, всебічно розглянувши матеріали справи, дослідивши всі фактичні обставини справи, суд приходить до висновку про правомірність заявлених позовних вимог і вважає їх такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 128, 159-163, 254 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Борисполі Київської області заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 3525,76 грн. (три тисячі п'ятсот двадцять п'ять гривень сімдесят шість копійок).
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.
Суддя Спиридонова В.О.